Рішення № 29230931, 06.02.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/12992/2012

№2/243/48/2013

заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Дручиніної О.О.,

за участю:

представника позивача - Лисенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, про застосування наслідків недійсності кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2012 року ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, опікуна ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсності кредитного договору, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 07.06.2005 року між ОСОБА_4 та Відкритим Акціонерним Товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» укладено Кредитний договір №306. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_4 отримав у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 19600,00 доларів США під 17 % річних, та прийняв на себе зобов'язання повернути Кредит до 06.06.2008 року. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 07 червня 2005 року між ОСОБА_4 та Банком укладено іпотечний договір №К/306 відповідно до умов якого, ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку будинок. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2009 року по справі №2-о-1-2009 ОСОБА_4 визнано недієздатним. Опікуном ОСОБА_4 призначено ОСОБА_3. 20.07.2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення по справі №2-33-11 за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, як опікун до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», Кредитний договір №306 від 07.06.2005 року та Іпотечний договір №К/306 від 07.06.2005 визнано недійсним. Ухвалою від 31.08.2011 року Апеляційного суду Донецької області і Ухвалою від 08.02.2012 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №2-33-11 залишено без змін. В результаті розгляду даної справи судами залишилось невирішеним питання про застосування наслідків недійсності правочину. В процесі судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги та змінив відповідача на Виконавчий комітет Слов'янської міської ради, у зв'язку з тим, що опікун ОСОБА_3 померла, а нового опікуна ОСОБА_4 призначено не було. Тому позивач просив суд застосувати наслідки недійсності

кредитного договору №306 від 07.06.2005 року та стягнути з Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, опікуна ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 9000 доларів США 00 центів, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в сумі 719,97 грн.

В судовому засіданні представник позивача Лисенко В.О., який діє на підставі Довіреності від 10.12.2012 року №318 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, посилався на обставини, які викладені в уточненій позовній заяві. Не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач Виконавчий комітет Слов'янської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.75,83), причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 06 лютого 2013 року з урахуванням згоди представника позивача, суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року (далі Закон № 2121-ІІІ) відповідно до статті 2 якого банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір, і відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно чинного законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч.1 ст. 638 ЦК України), якими є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Як вбачається з матеріалів справи 07.06.2005 року між ОСОБА_4 та Відкритим Акціонерним Товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» було укладено Кредитний договір №306. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_4 отримав у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 19600,00 доларів США під 17 % річних, та прийняв на себе зобов'язання повернути Кредит до 06.06.2008 року (а.с.5-7).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2009 року по справі №2-о-1-2009 ОСОБА_4 визнано недієздатним. Опікуном ОСОБА_4 призначено ОСОБА_3.

20.07.2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення по справі №2-33-11 за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, як опікун до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», Кредитний договір №306 від 07.06.2005 року та Іпотечний договір №К/306 від 07.06.2005 визнано недійсним. Ухвалою від 31.08.2011 року Апеляційного суду Донецької області і Ухвалою від 08.02.2012 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №2-33-11 залишено без змін (а.с.20-27).

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 19 Конституції України у частині 1 передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не

передбачено законодавством.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а частинами 2 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суд України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду справи ОСОБА_4 є недієздатною особою, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть опікун ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47-49), та відповідно до листа голови опікунської ради заступника міського голови Слов'янської міської ради Т.М. Гєрко від 20.11.2012 року №01.01.-12/1833 - на даний момент опіку над недієздатним ОСОБА_4 не призначено, суд приходить до висновку, що Виконавчий комітет Слов'янської міської ради є належним відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 65 ЦК України до встановлення опіки та піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку та піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності кредитного договору №306 від 07.06.2005 року та стягнення з Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, опікуна ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 9000 доларів США 00 центів - підлягають задоволенню.

Розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача підтверджується Випискою по особовому рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_1 та розрахунком заборгованості по кредиту, відповідно до яких грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9000 доларів США 00 центів (а.с.9-18).

Щодо валюти виконання зобов'язання та ціни позову, то це обґрунтовується наступним. У відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України - «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». Але з цього правила є винятки і випадок із стягнення сум до них і відноситься. В підтвердження вищевикладеного слід зазначити, що винятки допускає сам Цивільний кодекс України. Так ч. З ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що «використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом». Згідно з п. 1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з фізичними та юридичними особами, затвердженого постановою № 516 Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року -«Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) в нараховує за ним проценти: у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній

валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті». В даному випадку грошові кошти надані в доларах США, що підтверджується умовами договору. Відповідно позивач вимагає стягнути грошові кошти у тій валюті, в якій відповідач повинен був виконати зобов'язання, а саме - у доларах США.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» судовий збір у сумі 719 грн. 37 коп.

Керуючись ст.ст.202, 203, 215,216 ЦК України, ст. 19 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, про застосування наслідків недійсності кредитного договору - задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Слов'янської міської ради (м. Слов'янськ, вул. Ж. Революції, 2), опікуна ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (ЄДРПОУ 19358767) грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом складає 71937,00 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Слов'янської міської ради (м. Слов'янськ, вул. Ж. Революції, 2), опікуна ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (ЄДРПОУ 19358767) судовий збір в сумі 719,37грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2013 року.

Суддя /підпис/ Якуша Н.В.

З оригіналом згідно.

Рішення не набуло законної чинності.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Н.В. Якуша