Рішення № 29230656, 04.02.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 19/5025/1390/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк"

м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 30 746,92 грн., з яких 8066,34 грн. - заборгованість за кредитом, 12 803,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 876,96 - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором

Представники сторін:

позивач: Андрейчик Ю.Л. - за довіреністю №145-0 від 21.01.2011р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні 04.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Шепетівка Хмельницької області 30 746,92 грн. боргу, з яких 8066,34 грн. - заборгованість за кредитом, 12 803,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 876,96 - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 10.01.2007 р. між ПАТ КБ „ПриватБанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку №9887 від 10.01.2007 року.

24.01.2007 року до договору №9887 банківського рахунку від 10.01.2007 року було укладено додаток № 7 від 24.01.2007 року, згідно з яким відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 23.01.2008 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 23.10.2012 року має заборгованість в сумі - 30 746,92 грн., яка наданий час не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'являвся, письмового відзиву на позов не подав, на адресу суду повернулись копії ухвал суду від 19.12.2012р. та від 10.01.2013р., які направлялись на адресу відповідача, проте повернулись суду „за закінченням терміну зберігання".

Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлені ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові та реєстраційною адресою, згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ. Вказана кореспонденція повернута поштою з відміткою - „за закінченням терміну зберігання".

Вказані обставини свідчать про належність повідомлення про судовий розгляд справи, що підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011року №18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, або вказаною в ЄДРПОУ) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи та неподання ним письмового відзиву на позов суд, відповідно до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ зареєстроване як юридична особа 19.03.1992р., про що видано свідоцтво про держану реєстрацію №054809 серія А01, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою статистики №241170 серія АА від 21.07.2009р.

ОСОБА_1, м. Шепетівка зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.12.2006р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2.

10.01.2007р. між Шепетівським відділенням „Приватбанку" (надалі - Банк) та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) було укладено договір банківського рахунка №9887, відповідно до п. п. 1.1. якого Банк відкриває Клієнту поточний (поточні рахунки) у національній та іноземній валюті, в тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Згідно п.п. 1.2, 1.3. вказаного договору Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок відкритий Клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах передбачених договором. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунок Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатись цими коштами. Нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку Клієнта (розміри, порядок оплати та строки) здійснюється згідно із тарифами Банку, зазначеними у Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що Банк зобов'язаний відкрити Клієнту після надання ним заяви та всіх необхідних документів поточний рахунок, у тому числі картковий.

Додатком №7 від 24.01.2007р. до договору від 10.01.2007р. передбачено (п.1.1. додатку), що банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок.

Пунктами 1.3,1.4 додатку №7 до договору передбачено, що ліміт, згідно з цим додатком до договору являє собою суму коштів у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карток. Овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну установлених згідно п.1.3 цього додатка з періодом безперервного кредитування кредитом не більше 30 днів.

Згідно п.1.5 Додатку №7 до договору клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з пунктами 3.1,3.2,3.3 цього додатку до договору.

Згідно п. 1.9 договору Клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну згідно з п.1.3 Погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 додатку №7 до договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору. Відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту передбачених цим додатком до договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу „16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості. Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з пунктами 3.1,3.2 цього додатка до договору здійснюється в порядку, зазначеному в пунктах 1.11, 2.3 цього додатку до договору. Відсотки не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Згідно п.п. 3.9, 3.10 додатку №7 до договору у разі непогашення кредиту в будь-який з термінів, установлених пунктами 1.3,1.4,1.5,1.6,1.7,1.1.9,1.12.1,.1.12.2,1.12.4 цього додатка до договору заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою на залишок заборгованості за простроченою сумою кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п. 3.2 цього додатка до договору з дня виникнення цієї заборгованості. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом

Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та процентів, в строки вказані у договорі не виконав, утворивши станом на 11.05.2010р. заборгованість по кредиту (основний борг) в сумі 5997,27грн. та 5393,80 грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно п.п. 5.1, 5.3,5.4 договору у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5,1.9,1.12.1,3.1,3.2,3.3 цього додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3, 1.4,1. 6,1.71. 8,1.9,1. 12.2,1. 12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченої пунктами 1.10,3.4,3.5,3.6 цього додатка до договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1,5.2 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим додатком до договору установлюються сторонами тривалістю 5 років.

24.12.2007р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору №9887 від 24.01.2007р., згідно якої передбачено, що на момент підписання цього додатку до даного договору ліміт складає 10 000 грн. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим Додатком до цього договору, здійснюється банком у термін по „23" січня 2008р.

Відповідачу у встановлений термін було надано кредитний ліміт в сумі 10 000,00 грн. із сплатою відсотків та інших нарахувань за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.1 договору позивач нарахував відповідачу 9887,32 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасне повернення відсотків згідно поданого розрахунку.

У зв`язку із порушенням зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач направив відповідачу претензію за вих.№80124НМС0О946 від 17.10.2012р. із вимогою сплатити заборгованість станом на 17.10.2012р., яка становить 27 188,52 грн., яка складається 8 066,34 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 9 234,86 грн. заборгованості по відсотках та 9 887,32 грн. заборгованості по пені.

Доказів про отримання претензії та про сплату відповідачем заборгованості суду не було подано.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість згідно договору банківського рахунку №9887 від 10.01.2007р. (із врахуванням додатків до нього), позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача заборгованість (станом на 23.10.2012р.), яка становить 30 746,92 грн. (8 066,34 грн. - заборгованість за кредитом, 12 803,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 9 876,96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту) згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач уклали між собою договір банківського рахунка №9887 від 10.01.2007р. (із врахуванням додатку №7 від 24.01.2007р., додаткової угоди №1 від 24.12.2007р.), визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них, та має ознаки кредитного договору із елементами договору позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України є невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями п. п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого овердрафтового кредиту вчасно та в повному обсязі не виконав, утворивши заборгованість за кредитом (основним боргом) в сумі 8 066,34 грн.

Положеннями ст. 1048 ЦК України встановлено , що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сторони у договорі домовилися (п. п. 3.1, 3.2,4. 14.1.1 додатку №7 до договору) про сплату позичальником процентів за користування коштами.

Тому, з огляду на вищенаведені норми, умови договору, з аналізу наданого розрахунку, позивачем правомірно нараховано відповідачу 12 803,62 грн. процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи вищенаведені норми, вимоги п. 5.1 додатку №7 до договору, аналізуючи наданий позивачем розрахунок, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 9 876,96 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

При цьому, доказів про сплату заявленої до стягнення заборгованості суду не подано, доводи позивача щодо заявлених ним позовних вимог у встановленому законом порядку не спростовано.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги заявлені правомірно, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 30 746,92 грн., з яких 8066,34 грн. - заборгованість за кредитом, 12 803,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 876,96 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570) - 8 066,34 грн. (вісім тисяч шістдесят шість гривень 34 коп.) - заборгованість за кредитом, 12 803,62 грн. (дванадцять тисяч вісімсот три гривні 62 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 876,96 грн. (дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 96 коп.) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя І.В. Розізнана

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська,19),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1) рек.