Постанова № 29230651, 06.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа № 5010/1212/2012-15/57

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні (м. Івано-Франківськ) б/н від 07.12.2012 р. (вх. № 6 від 02.01.2013 р.),

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2012 року

у справі № 5010/1212/2012-15/57 (суддя Б.В.Деделюк),

порушеній за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Пріма МЕД», м. Івано-Франківськ,

До відповідача: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, м. Івано-Франківськ,

Про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію викладену в листах, шляхом їх відкликання та стягнення судового збору.

За участю представників сторін

Від апелянта/відповідача: Грица І.Ю. - п/к за довіреністю б/н від 10.01.2013 р.,

Від позивача: Добрянський І.В. - п/к за довіреністю б/н від 09.07.2012 р.

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які прибули в судове засідання, подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 02.01.2013 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5010/1212/2012-15/57 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Гриців В.М. та Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року прийнято апеляційну Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні б/н від 07.12.2012 р. (вх. № 6 від 02.01.2013 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 17.01.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Згідно розпорядження В.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 3 від 14.01.2013р. справу за № 5010/1212/2012-15/57 призначено для повторного автоматичного розподілу справ (у звязку із захворюванням головуючого судді Кордюк Г.Т.).

15.01.2013р. автоматизованою системою документообігу суду справу господарського суду Івано-Франківської області № 5010/1212/2012-15/57 розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р., у склад колегії для розгляду справи № 5010/1212/2012-15/57 введено суддів Давид Л.Л. та Юрченка Я.О.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 17.01.2013р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

З підстав зазначених в ухвалі суду від 17.01.2013 р. розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 р., про що сторін було належним чином повідомлено рекомендованою кореспонденцією.

Представник апелянта/відповідача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Представник позивача прибув, подав, через канцелярію суду, відзив на апеляційну скаргу б/н від 30.01.2013 р. (вх. № 662 від 01.02.2013 р.), у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу скаржника/відповідача залишити без задоволення, рішення місцевого суду - без змін.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги по суті та не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/1212/2012-15/57.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012 року у справі № 5010/1212/2012-15/57 (суддя Б.В.Деделюк) позов Приватного підприємства «Пріма МЕД» до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію викладену в листах, шляхом відкликання - задоволено (абзац перший резолютивної частини рішення). Івано-Франківську центральну міську клінічну лікарню, вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ, 76025, (ідентифікаційний код 01993305) спростувати недостовірну інформацію викладену в листах № 412/01-03/12 та № 413/01-03/12 від 11.05.2011 року, шляхом відкликання листів № 412/01-03/12 та № 413/01-03/12 направлених 11.05.2011 року до органів державної влади, а саме: міському голові міста Івано-Франківська п. В.Анушкевичусу, голові постійної депутатської комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету п. Р.Онуфріїву, голові Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська п. М.Юсипу, голові постійної депутатської комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення п. С.Стефанку, голові тимчасової депутатської комісії з питань оренди та приватизації об'єктів комунальної власності, проведення тендерів та розподілу житлового фонду п. В.Голутяку (абзац другий резолютивної частини рішення). Згідно з абзацом третім резолютивної частини рішення вирішено стягнути з Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, вул. Гетьмана Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ, 76025 (ідентифікаційний код 01993305) на користь Приватного підприємства "Пріма МЕД", вул. Лермонтова, 21/4, м. Івано-Франківськ, 76000, (ідентифікаційний код 23924882) 1073,00 грн. судового збору (том ІІ, а.с. 80-83).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду скаржник/відповідач: (Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012р. у справі № 5010/1212/2012-15/57 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вважає, що місцевим судом безпідставно та необґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі № 5010/1212/2012-15/57, чим порушено норми процесуального права. Також вважає, що інформація, яка міститься у спірних листах, є лише наведеним цитуванням фактів прокурорської перевірки, яка була проведена прокуратурою м. Івано-Франківська щодо дотримання законодавства при проведенні будівельних робіт в приміщенні, яке знаходиться в користуванні та на балансі відповідача/скаржника.

Зазначив, що висновок суду про те, що інформація викладена у спірних листах, значно впливає на негативну думку про позивача є необґрунтованою, оскільки відповідачем було здійснено та подано спірні листи на виконання вказівки міського голови міста Івано-Франківськ про надання інформації. Також, апелянтом/відповідачем наведено судову практику розгляду справ Європейського суду з прав людини.

Колегією суддів встановлено, що Позивач: Приватне підприємство «Пріма МЕД» (надалі - ПП «Пріма МЕД») є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23924882, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Лермонтова, буд. 21, кв. 4, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 558552 (том І, а. с. 44).

Відповідач: Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня (надалі - Івано-Франківська ЦМКЛ) є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01993305, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 114, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 1687 (том І, а. с. 101).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, підставою для звернення позивача з позовною заявою до місцевого суду, слугувало направлення апелянтом/відповідачем: 11 травня 2012 року на ім'я Голови Фонду комунальної власності територіальної громади міста п. Юсипу М.І., Голови постійної депутатської комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення п. С.Стефанку, Голови тимчасової депутатської комісії з питань оренди та приватизації об'єктів комунальної власності, проведення тендерів та розподілу житлового фонду п. Голутяку В.Ю. листа № 412/01-03/12 (том І, а.с. 12 зворотна частина), міському голові Віктору Анушкевичусу та голові постійної депутатської комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету Роману Онуфріїву листа № 413/01-03/12 (том І, а.с. 13 зворотна частина) з недостовірною інформацією.

Як вбачається із спірного листа № 412/01-03/12 від 11.05.2012 р., апелянтом/відповідачем подано інформацію проте, що в результаті прокурорської перевірки прокуратурою м. Івано-Франківськ щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні будівельних робіт в приміщенні, яке знаходиться в користуванні та на балансі відповідача/скаржника, позивачем було порушено вимоги законодавства, а саме: відсутність рішення Івано-Франківської міської ради про відведення земельної ділянки та дозволу на будівництво, про що прокуратурою було подано відповідний позов. Крім того, в вищезгаданому листі йде мова проте, що позивачем протягом 2010-2012 років проведено безкоштовні лабораторні дослідження лише для трьох пацієнтів Івано-Франківської міської дитячої клінічної лікарні, однак, як зазначає сам позивач у своїх зверненнях, благодійну допомогу (безкоштовні обстеження) для жителів міста, позивачем надано на загальну вартість 207603,00 грн. Відтак, Центральна міська клінічна лікарня та інші заклади охорони здоров'я міста не направляють пацієнтів та медичних працівників для проведення безкоштовних обстежень чи лабораторних досліджень до ПП «Пріма МЕД». Також у листі зазначено, що соціальні та роз'яснювальні програми, про які вказує у листі ПП «Пріма МЕД», носять рекламний характер і є за своєю суттю маркетинговими заходами, тому вказівка на ці витрати, як на витрати на благодійну діяльність є необґрунтованою.

Також звернуто увагу на те, що в супереч вказівці у листі, ПП «Пріма МЕД» не проводить лабораторні дослідження цілодобово, крім того, лабораторія Івано-Франківської ЦМКЛ може самостійно забезпечити необхідний для діяльності закладу охорони здоров'я рівень лабораторних досліджень, а тому Івано-Франківська ЦМКЛ не потребує надання послуг з надання лабораторних досліджень ПП «Пріма МЕД».

Аналогічний зміст інформації містить лист за № 413/01-03/12 від 11.05.2012 р., який був адресований міському голові Віктору Анушкевичусу та голові постійної депутатської комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету Роману Онуфріїву.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що викладена у спірних листах інформація була доведена до органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), як факти, що відбулись.

Як вважає позивач, вищевказані листи надіслані на адресу посадових осіб з метою зганьбити ділову репутацію позивача та цим самим сформувати у останніх негативну думку про Орендаря (ПП «Пріма МЕД»), що впливає на прийняття Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення щодо продовження договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2976 від 24.01.2007 року.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, інформація щодо вчинення позивачем прибудови корпусу № 2 ЦМКЛ не відповідає дійсності, оскільки така прибудова не здійснювалася взагалі.

В матеріалах справи знаходиться постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 р. по справі № 2а-1270/11/0970 за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківськ в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ПП «Пріма МЕД», про визнання дій незаконними та визнання незаконним дозволу № 1682 від 19.10.2009 р., якою у задоволенні позову відмовлено (том І, а. с. 18-19).

Вищевказана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 р. по справі № 2а-1270/11/0970 набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. по справі № 63265/11/9104 (том І, а. с. 20-21) є обов'язковим до виконання на всій території України в силу статті 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом у постанові від 16.06.2011 р. по справі № 2а-1270/11/0970, яка набрала законної сили встановлено, що « 19.10.2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області ПП «Пріма МЕД» виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 1682, а саме: на виконання будівельних робіт з реконструкції входу в корпус № 2 Центральної міської клінічної лікарні (надалі ЦИКЛ) на вул. Гетьмана Мазепи, 114», «дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.10.2009р. № 1682 відповідачем було видано на підставі заяви ПП «Пріма МЕД» в установленому порядку проектної документації, висновку комплексної державної експертизи № 09-00448-09 від 31.07.2009 року реконструкції головного входу (з влаштуванням холу) в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114, витягу із рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 160 від 21.03.2007 року, наказу про призначення працівника для ведення авторського нагляду № 94 від 10.09.2009 року, копії ліцензії проектної організації ДП «Укрінтехпроект», наказу про призначення працівника технічного нагляду № 42/н від 01.09.2009 року, копії ліцензії організації із проведення технічного нагляду СП «Сервіс-Інвест», а також наказу про призначення виконавця робіт від 06.10.2009 року, копії свідоцтва про державну реєстрацію підрядника ТзОВ «Віконні системи», копії ліцензії підрядника ТзОВ «Віконні системи», договору підряду № 310/10 від 06.07.2008 року». Зазначеним «Судом встановлено, що робочим проектом «Реконструкція входу в міську клінічну лікарню на вул. Гетьмана Мазепи, 114», передбачено проведення робіт з реконструкції входу в межах сходів (тераси) корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні, що входить до загальної площі цього корпусу», «що сходи є конструктивним елементом будинку». Вказаним судом встановлено та зазначено у постанові, яка набрала законної сили, що «Реконструкція приміщення в будинку є реконструкцією існуючого об'єкту нерухомості та не розглядається як окремий об'єкт будівництва, тому реконструкція входу в межах сходів (тераси) корпусу № 2 Центральної міської клінічної лікарні здійснюється через реконструкцію об'єкту без відведення частини земельної ділянки».

У зазначеній вище постанові Івано-Франківським окружним адміністративним судом також спростовано посилання прокурора у позовній заяві щодо відсутності при наданні дозволу на виконання будівельних робіт … згоди власника будівлі на проведення будівельних робіт (рядки 22-40 зверху мотивувальної частини постанови)( том І, а.с. 19), встановлено відсутність розбіжностей між проектними пропозиціями та робочим проектом. За наслідками розгляду справи, Івано-Франківський окружний адміністративний суд відмовив в позові заступнику прокурора м. Івано-Франківська, який був поданий в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, третя особа ПП «Пріма МЕД» про визнання дій незаконними, визнання незаконним дозволу № 1682 від 19.10.2009 року.

Як стверджує апелянт, що про подання позову прокуратурою про знесення ПП «Пріма МЕД» збудованого приміщення за власний рахунок, як об'єкта самочинного будівництва відповідачу не могло бути відомо, оскільки останній на момент звернення з листами не був учасником спору, позовна заява йому не направлялася.

Проте такі твердження апелянта/відповідача колегією суду до уваги не приймаються, оскільки в силу Конституції України (ст. 19), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що «Таким чином, відповідачем - Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею розповсюджено інформацію, яка не відповідає дійсності, викладена неправдиво та може негативно вплинути на ділову репутацію позивача».

Крім того, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта/відповідача, що подана інформація у спірних листах є цитуванням матеріалів прокурорської перевірки є безпідставними, та такими що не заслуговують на увагу суду, оскільки прокуратурою м. Івано-Франківськ проведено перевірку по будівництву прибудованого приміщення до корпусу № 2 Івано-Франківської ЦМКЛ, однак інформація подана у листах стосується не лише прибудованого приміщення, а й діяльності підприємства, використання коштів (благодійної допомоги) та проведення лабораторних досліджень.

Щодо тверджень апелянта/відповідача, що ПП «Пріма МЕД» видано ліцензію МОЗ України на провадження медичної практики та у приміщенні знаходиться лабораторне обладнання, в разі чого позивачем буде змінено місцезнаходження підприємства не тягне за собою анулювання ліцензії, оскільки відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», в цьому випадку ліцензія підлягає переоформленню, так само і зміна місцезнаходження підприємства не призведе до втрати встановленого лабораторного обладнання, оскільки може бути демонтовано - не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, згідно наказу МОЗ № 49 від 02.02.2011 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» розмежовуються поняття: місцезнаходження юридичної особи та місця провадження діяльності з медичної практики.

Орендоване приміщення по вул. Г.Мазепи, 114 є місцем провадження господарської діяльності з медичної практики позивача.

Статтею 17 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія. У випадку припинення Договору оренди нежитлових приміщень, унеможливиться провадження господарської діяльності з медичної практики ПП «Пріма МЕД» за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114.

Відтак, Ліцензія на медичну практику ПП «Пріма МЕД» буде підлягати припиненню.

Отже, подавши у листах неправдиву, неповну інформацію, щодо анулювання ліцензії Міністерства охорони здоров'я України на здійснення медичної практики, а саме: пославшись на норми ст. 16 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", відповідач, шляхом замовчування добре відомих відповідачеві обставин, в тому числі і норми ст. 17 Закону, якою передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія, відтак створивши враження не важливості проблеми, яка могла б вплинути на вирішення питання щодо продовження орендних відносин.

Не відповідають дійсності твердження апелянта/відповідача, що позивачем протягом 2010-2012 років проведено безкоштовні лабораторні дослідження лише для трьох пацієнтів Івано-Франківської міської дитячої клінічної лікарні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2010 року між Міським клінічним пологовим будинком (Орендодавець за договором) та ПП «Пріма МЕД» (Орендар за договором) було укладено Угоду (надалі Договір) про співпрацю (том І, а. с. 30).

Предметом вищевказаного Договору є спонсорська допомога (розділ перший Договору).

Відтак, згідно розділу 2 даного Договору, Орендар зобов'язується сплатити спонсорську допомогу пологовому будинку в розмірі 1000,00 грн.

31.01.2011 р. між ПП «Пріма МЕД» (Виконавець за договором) та Івано-Франківським міським клінічним пологовим будинком (Замовник за договором) було укладено договір про надання послуг (надалі Договір 1, том І, а. с. 29).

Відповідно до пункту 1.1. Договору 1, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе безкоштовне виконання лабораторних послуг в якості спонсорської допомоги.

Згідно умов Договору 1, вартість лабораторних послуг складає 2000,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору 1 визначено, що вартість лабораторних послуг Замовником не сплачується, в зв'язку з тим, що вказані послуги надаються як спонсорська допомога.

15.02.2012 року між тими ж сторонами укладено повторно Договір про надання послуг (надалі Договір 2, том І, а. с. 28).

Відповідно до пункту 1.1. Договору 2, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе безкоштовне виконання лабораторних послуг в якості спонсорської допомоги.

Згідно умов Договору 2, вартість лабораторних послуг складає 2000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору 2 визначено, що вартість лабораторних послуг Замовником не сплачується, в зв'язку з тим, що вказані послуги надаються як спонсорська допомога.

Як встановлено колегією суддів, вищевказані договори укладені в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином, в силу ст. 204 ЦК України.

Вищевказані доводи позивача також підтверджуються листом МКПБ № 245/01-03 від 23.04.2012 року з проханням безкоштовно провести обстеження медичних працівників на НВsАg в кількості 100 осіб, на суму 5940 грн. та згідно кошторисної документації (том І, а. с. 25-27).

Як встановлено місцевим судом, на адресу директора ПП «Пріма МЕД» було надіслано листи та клопотання про проведення безкоштовних аналізів та обстежень для жителів міста та медичних працівників Івано-Франківського міського клінічного пологового будинку (том І, а. с. 46-74).

Факт проведення безкоштовних обстежень підтверджується також Зведеними актами-реєстрами про проведення безкоштовних обстежень жителів міста, працівників міської клінічної лікарні та області за період з січня 2010 року по березень 2012 року (том ІІ, а. с. 6-68).

Оцінивши докази в цій частині справи в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що «Така інформація є неправдивою зважаючи на те, що в листі позивача адресованого органам місцевого самоврядування від 27.03.2012 року, згідно якого підприємство просить продовжити термін дії договору оренди нежитлових приміщень, благодійна допомога в розмірі 207603 грн. була надана не тільки жителям м. Івано-Франківська, а й Івано-Франківської області та чотирьох інших областей (докази надання такої допомоги долучені до матеріалів справи)».

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що надавши таку інформацію та перекрутивши факти відповідач намагався переконати адресатів, яким направляв свої листи, в тому, що позивач вводить їх в оману.

Більше того, відповідач фактично ствердив, що «документальне підтвердження щодо проведення будь-яких інших безкоштовних досліджень чи іншої благодійної роботи відсутнє».

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № 4-3/08 від 04.03.2008 року (том І. а.с. 36) про внесення змін та доповнень графіка роботи ПП «Пріма МЕД», затвердженого директором ПП «Пріма МЕД» (п. Стефанишин Р.С.) робота на підприємстві проводиться цілодобово. Про роботу в нічний час свідчать і копії протоколів лабораторних досліджень виконаних в нічний час (том І, а.с. 37).

Отже, інформація викладена відповідачем в спірних листах не підтверджена належними та допустимими доказами, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права або охоронюваного законом інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 91 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Ділова репутація це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону, у тому числі поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей (інформації), що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" визначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошеної інформації.

Статтею 26 Закону України «Про інформацію» визначено, що джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

При цьому, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію» поширення відомостей, що не відповідають дійсності, визнано порушенням законодавства України про інформацію, що тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто на відповідача - Івано-Франківську центральну міську клінічну лікарню.

Така ж правова позиція викладена в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до якого, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Частиною 3 ст. 277 ЦК України встановлено презумпція недостовірності негативної інформації про особу. Тобто тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем, і цей висновок узгоджується з приписом абзацу 1 ч. 2 ст. 302 ЦК України.

Відповідно до пункту 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" № 01-8/184 від 28.03.2007 року, у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

Таким чином, позивачем доведено факт поширення інформації, а апелянтом/відповідачем не доведено її достовірність.

З огляду на викладене апелянт/відповідач, який поширив неправдиву інформацію про позивача, зобов'язаний її спростувати шляхом відкликання листів № 412/01-03/12 та 413/01-03/12 направлених 11 травня 2011 року до органів державної влади, а саме: міському голові Івано-Франківська - В.Анушкевичусу, голові постійної депутатської комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету п. Р.Онуфріїву, голові Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська п. М.Юсипу, голові постійної депутатської комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення п. С.Стефанку, голові тимчасової депутатської комісії з питань оренди та приватизації об'єктів комунальної власності, проведення тендерів та розподілу житлового фонду п. В.Голутяку.

Щодо тверджень апелянта/відповідача що місцевим судом порушено норми процесуального права, оскільки місцевим судом безпідставно та необґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі № 5010/1212/2012-15/57, колегія суддів вважає таким, що не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2012 р. по справі № 5010/753/2012-22/42 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Пріма МЕД», м. Івано-Франківськ, до відповідача: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, м. Івано-Франківськ, про захист ділової репутації - відмовлено (том І, а. с. 80-82).

Однак колегія суддів зазначає, що предметом спору у справі № 5010/753/2012-22/42 є захист ділової репутації, а відтак у вищевказаному рішенні місцевим судом зазначено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки в даному випадку є вимога про відкликання вказаних документів, а не про спростування недостовірної інформації.

Предмет спору у справі № 5010/753/2012-22/42 і предмет спору у даній справі, не зважаючи на суб'єктний склад сторін, є не суть тотожними, тобто є різними.

Колегією суддів встановлено, що позивач, вдруге, звернувся до місцевого господарського суду з іншою позовною вимогою (том І, а.с. 2-8), що не суперечить чинному законодавству, відтак місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 5010/1212/2012-15/57.

Інші твердження та посилання апелянта/відповідача наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони є надуманими, не доведені перед судом належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012р. у справі № 5010/1212/2012-15/57 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012 року у справі № 5010/1212/2012-15/57 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.