Ухвала суду № 29228602, 28.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8007/12/0170/12

28.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01.02-14/77 від 04.01.13

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи №2а-8007/12/0170/12 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 20.09.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м. Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 27.03.12р. №0000270700 про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2012 року на 165890,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 82945,00грн., та №0000310700 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у за січень 2012 року на 281827,00грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» за рахунок коштів на утримання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС 2146,00грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Зокрема відповідач наполягає, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням, вказаним в податкових накладних, виданих позивачу. Тобто у податкові накладні внесено недостовірні данні щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого ст.201 ПК України, а отже такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту позивачу.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.12р. №0000270700 та №0000310700.

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32785994 (т.2 а.с.3, ).

Посадовими особами відповідача у період з 01.03.12р. по 07.03.12р. проведено камеральну перевірку ПАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2011 року, за результатами якої 07.03.12р. було складено Акт №30/07-00/32785994. Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ: за грудень 2011 року - у сумі 165890,00грн., за січень 2012 року - у сумі 281827,00грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року у розмірі 165890,00грн. Але, по результатам перевірки дана сума віднесена до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2012 року у сумі 165890,00грн. Встановлено відхилення (заниження) податкових зобов'язань у сумі 249,24грн. та відхилення (завищення) податкового кредиту у сумі 267496,37грн. (т.2 а.с. 7-34).

На підставі акту перевірки №30/07-00/32785994 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.12р. №0000270700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 165890,00грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 82945,00 грн.(т.2 а.с.5) та №0000310700, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ на 281827,00грн. (т.2 а.с.6).

Відповідно до ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу

Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Встановлено, що СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС листом від 24.07.12р. №680/10/40-30 повідомила, що при складанні акту перевірки від 07.03.12р. Акт №30/07-00/32785994 та винесенні податкового повідомлення-рішення від 27.03.12р. №0000310700, було помилково зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України (т.4 а.с. 22).

Податковим повідомленням-рішенням від 27.03.12р. №0000270700 позивачу зменшено бюджетне відшкодування за січень 2012 року на 165890,00грн., у тому числі: 160890,00грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за адресою, вказаною у податкових накладних та 5000,00грн. за розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ «Юмакс-Агро» і податковим кредитом ПАТ «Кримський ТИТИАН», та податковим повідомленням-рішенням від 27.03.12р. №0000310700 зменшено суму податкового кредиту за січень 2012 року на 281827,00грн., в т.ч.: 236755,40грн. за розбіжностями, встановленими при зіставленні податкових зобов'язань ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина» та податкового кредиту ПАТ« Кримський ТИТАН » та 45071,47грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за юридичною адресою.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані копії договорів, прибуткових ордерів, податкові накладні, видаткові накладні, що підтверджується матеріалами справи

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зазначене свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідачем, в підтвердження правомірності своїх дій, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи ТОВ «Херсонавтотранс» - контрагента позивача.

Отже, контрагенти позивача, як юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю та дієздатністю, мають відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача (з зазначенням їх номеру, назви, дати), на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту за грудень 2011 року та січень 2012 року.

З урахуванням наведеного, позивачем, під час формування податкового кредиту за грудень 2011 року та січень 2012 року, були дотримані положення Податкового кодексу України.

Щодо розбіжностей виниклих між податковими зобов'язаннями ТОВ «Юмакс-Агро» і податковим кредитом ПАТ «Кримський ТИТИАН», слід зазначити ступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем включено до податкового кредиту за грудень 2011 суму ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Юмакс-Агро». Загальна сума ПДВ, включена по такому постачальнику в податковий кредит, становить 118395,33грн. (а.с. 63-90, т.4).

Згідно акту перевірки відповідач вказує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту грудня 2011 року суми ПДВ по цьому контрагенту, у зв'язку з тим, згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено відхилення у розмірі 5000,00грн. Відповідачем зроблений запит до Дніпропетровської МДПІ щодо проведення зустрічної звірки від 08.02.12р. №548/7/07-00, проте відповідь отримана не була.

Також відповідачем, внаслідок встановлених розбіжностей з ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина», а саме, при аналізі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено, що контрагентом дана сума не відображена в податкових зобов'язаннях за січень 2012 року, в результаті чого зменшено розмір податкового кредиту за січень 2012 року на 236755,40грн.

Встановлено, що до податкового кредиту за січень 2012 року позивачем включена сума ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина»: від 10.01.12р. № 2 на суму 646488,00грн., в т.ч. ПДВ 107 748 грн.; від 27.01.12р. №9 на суму 491715,90грн., в т.ч. ПДВ 98343,18грн.; від 24.01.12р. №6 на суму 183985,13 грн., в т.ч. ПДВ 30664,19грн.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку встановлює первинні документи. Згідно п. 2 ст. 3 Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Отже податкова звітність ТОВ «Юмакс-Агро» не належить до первинних документів позивача, а система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, - взагалі до первинних документів.

Аналогічна думка викладена Верховним Судом України у постанові від 11.12.07р. справа № 21-1376во06.

Також податковим повідомленням-рішенням СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000 позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року на 157114,00грн. (а.с. 176, т.4).

Позивачем зазначене рішення оскаржено у адміністративному порядку, відповідно до скарги від 13.04.12р. №02-011-01/4661, а після рішення Державної податкової служби в АР Крим від 13.06.12р. №1620/10/10-0223 про відмову у задоволенні скарги, зазначене рішення, у тому числі, було оскаржено у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.12р. по справі №2а-6780/12/0170/27 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.12р. №0000014000 та №0000024000, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000014000 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2655008,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1327504,00грн. та №0000024000 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 157114,00грн. (а.с. 177-203, т. 4).

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. (ст.50 ПК України)

З наведеного вище вбачається, що повідомленням-рішенням СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000 позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року на 157114,00грн. не є узгодженим позивачем.

Також суд звертає увагу, що в акті перевірки від 07.03.12р. №30/07-00/32785994 відсутні посилання на податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000, яке, до того ж, не є узгодженим.

Сумуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за січень 2012 року на суму 165890,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 82945,00грн., та підстав для зменшення від'ємного значення ПДВ за січень 2012 року на 281827,00грн., обґрунтованим є висновок, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 27.03.12р. №0000270700 та №0000310700 є протиправними та підлягають скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АРК Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 по справі №2а-8007/12/0170/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко