Ухвала суду № 29228589, 21.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1845/12/0170/19

21.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" - Петренко Єдуард Валерійович, довіреність № 25 від 18.01.13

представник позивача, Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" - Нікітюк Олена Владиславівна, довіреність № 24 від 18.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Юсупова Ніяра Іскандерівна, довіреність № 13/10/10-024 від 23.02.12

розглянувши матеріали справи № 2а-1845/12/0170/19 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 03.07.12

за позовом Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" (Чорноморське шосе, 25, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 року позовні вимоги Комунального підприємства "Автотранспортне санітарне очищування" до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002551502 від 14.11.2011р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Автотранспортне санітарне очищування» судовий збір в розмірі 789,28 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2012 року та прийняти нове рішення по справі.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 року без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Автотранспортне санітарне очищування" зареєстроване як юридична особа з 27.06.2002р. Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 442630, довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 408945 від 12.05.2011р. та Статутом КП "Автотранспортне санітарне очищування" у новій редакції. (а.с.55-59, 60,61)

27.10.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт перевірки №2396/15-02/32057414 від 27.10.2011 року. (а.с. 80-82)

Перевіркою встановлено, що у порушення п. 57.1 ст. 57 розділу 2 та п. 203.2 ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, позивач несвоєчасно сплачено податок на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ, а саме:

- за жовтень 2008р. (вх. № 51532 від 20.11.2008р.) нарахована сума ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 110 040,00грн. Граничний термін сплати - 01.12.2008р., фактично сплачено 01.10.2009р.;

- за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань (вх. № 52399 від 09.12.2008р.) нарахована сума ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 1 017,00грн. Граничний термін сплати - 09.12.2008р., фактично сплачено 01.10.2009р.;

- за листопад 2008р. (вх. № 54000 від 19.12.2008р.) нарахована сума ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 95810,00грн. Граничний термін сплати - 30.12.2008р., фактично сплачено 01.10.2009р.;

- за грудень 2008р. (вх. № 62036 від 20.01.2009р.) нарахована сума ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 110 609,00грн. Граничний термін сплати - 30.01.2009р., фактично сплачено 01.10.2009р.;

- за січень 2009р. (вх. № 52399 від 09.12.2008р.) нарахована сума ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 93 258,00грн. Граничний термін сплати - 02.03.2009р., фактично сплачено 01.10.2009р.

Висновки даного акту перевірки покладені відповідачем в основу податкового повідомлення-рішення №0002551502 від 14.11.2011р., яким до КП "Автотранспортне санітарне очищування" на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 304 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 410734грн. були застосовані штрафні санкції в розмірі 20% на суму 82146,80грн. (а.с.83) Позивачем оскаржено його до ДПА в АР Крим, однак за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА в АР Крим за вих. №224/10/25-023 від 23.01.2012р. первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення - без змін. (а.с.53-54)

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 113.1 статті 113 Податкового кодексу України визначає, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-Ш від 21.12.2000р., з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181)

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005. за №843/11123, п.11.4 якої передбачено, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету №276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС). При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особистий номер працівника, дата та час введення інформації. При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Отже, операції в особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.

Встановлено, що позивачем надана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008р., в якій позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - нарахована до сплати в бюджет 110 040,00грн. (а.с. 12-13).

Судова колегія погоджується з ствердженням суду першої інстанції, що податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2008 року позивач повинен був сплатити у строк до 01.12.2008р. В акті перевірки відповідачем зазначено, що погашення даної суми податкового зобов'язання відбулось 01.10.2009р.

Згідно матеріалів справи, податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2008р. повністю сплачено позивачем в межах граничних строків, встановлених законом (а.с.14,15,16,17,18,19,20).

Надходження зазначених грошових коштів по вказаним платіжним дорученням представником відповідача не оспорювалось.

Згідно з визначеними у вищевказаних платіжних дорученнях призначеннями платежів, позивач сплачував ними податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2008р., в той час як ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, вказані суми були спрямовані в рахунок погашення пені та в погашення боргу по податковій декларації №12435 від 21.04.2008р. та погашення податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням №0000591502 від 23.04.2008р. та № 0000601502 від 23.04.2008р.

Встановлено, що позивачем до ДПІ в м.Євпаторії АРК наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за жовтень 2008р., в якому позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет - 1 017,00грн. (а.с. 21).

Зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Як зазначено в акті перевірки, граничний термін сплати зобов'язань за даним уточнюючим розрахунком - 09.12.2008р., але фактично сплачено 01.10.2009р.

Стосовно визначеного відповідачем в акті перевірки граничного строку сплати - день подання уточнюючого розрахунку, судова колегія зазначає наступне.

Строки погашення податкового зобов'язання визначені в п.5.3 ст.5 Закону України №181, і як вбачається з його положень, законодавець пов'язує ці строки не зі строком подання декларації, а з граничним строком для подання податкової декларації, передбаченим підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону.

Відповідно до Податкового роз'яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники, затвердженого наказом ДПА України від 22.10.2002р. №503, граничний строк сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податків у поданій ним новій (уточненій) податковій декларації (в тому числі самостійно нарахованого штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоплати), співпадає з граничним строком погашення податкового зобов'язання за той звітний (податковий) період, на який припадає дата подання нової (уточненої) податкової декларації. Визначений у такому порядку граничний строк сплати використовується для відображення в обліку суми збільшення податкового зобов'язання (в тому числі самостійно нарахованого штрафу), визначеного платником податків у поданій ним новій (уточненій) податковій декларації.

Роз'яснення ДПА України не визначає будь-який новий порядок визначення граничних строків, а лише роз'яснює норми Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р..

З урахуванням викладеного, граничний строк сплати податкових зобов'язань, визначених в уточненому розрахунку за жовтень 2008р. в розмірі 1 017,00грн. - це 30.01.2009р.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що погашення даної суми податкового зобов'язання відбулось 01.10.2009р.

Згідно матеріалів справи, податкове зобов'язання з ПДВ по уточнюючому документу від 09.12.2008р. № 52399 було вчасно сплачено позивачем платіжним дорученням № 1496 від 10.12.2008р. на суму 1200,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за жовтень 2008 року (а.с.22).

Таким чином, згідно з вищевказаному платіжному дорученні призначенню платежу, позивач сплатив ним податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2008р. по уточнюючому розрахунку, поданому у грудні 2008р., в той час як ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, згідно пояснень від 07.06.2012р., вказані суми спрямовані в рахунок погашення пені та в погашення боргу по податковому повідомленню-рішенню №0000601502 від 23.04.2008р.

Позивачем до ДПІ в м. Євпаторії АРК була надана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2008р., в якій позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - нараховано до сплати в бюджет 95810,00грн. (а.с. 23-24).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2008 року позивач повинен був сплатити у строк до 30.12.2008р.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що погашення даної суми податкового зобов'язання відбулось 01.10.2009р.

Податкове зобов'язання з ПДВ за листопад 2008р. повністю сплачено позивачем в межах граничних строків, встановлених законом (а.с. 25,26,27,28,29,30,31).

Надходження зазначених грошових коштів по вказаним платіжним дорученням відповідачем не заперечувалось.

Таким чином, згідно з визначеними у платіжних дорученнях призначеннями платежів, позивач сплачував ними податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2008р., в той час як ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, вказані суми спрямовані в рахунок погашення пені та в погашення боргу по податковій декларації № 17969 від 20.05.2008р., податковій декларації № 20397 від 20.06.2008р та погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню № 0000671502 від 14.05.2008р.

Позивачем до ДПІ в м. Євпаторії АРК надана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2008р., в якій позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - нараховано до сплати в бюджет 110 609,00грн. (а.с. 32-33).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2008 року позивач повинен був сплатити у строк до 30.01.2009р.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що погашення даної суми податкового зобов'язання відбулось 01.10.2009р.

Проте, податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2008р. було повністю сплачено позивачем в межах граничних строків, встановлених законом, а саме: платіжне доручення № 1459 від 02.12.2008р. на суму 3750,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с.47); платіжне доручення № 1464 від 04.12.2008р. на суму 3600,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 46); платіжне доручення № 1483 від 05.12.2008р. на суму 5000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 34); платіжне доручення № 1493 від 08.12.2008р. на суму 2000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 35); платіжне доручення № 1491 від 08.12.2008р. на суму 3100,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 36); платіжне доручення № 1497 від 10.12.2008р. на суму 3800,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 37); платіжне доручення № 1501 від 11.12.2008р. на суму 4000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 38); платіжне доручення № 1504 від 12.12.2008р. на суму 4000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с.39); платіжне доручення № 1507 від 12.12.2008р. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року; платіжне доручення № 1510 від 15.12.2008р. на суму 5000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 40); платіжне доручення № 1523 від 18.12.2008р. на суму 10000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 41); платіжне доручення № 4 від 12.01.2009р. на суму 1000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 44); платіжне доручення № 5 від 13.01.2009р. на суму 1090,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 43); платіжне доручення № 6 від 14.01.2009р. на суму 1190,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с. 42); платіжне доручення № 65 від 29.01.2009р. на суму 60000,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за грудень 2008 року (а.с.45).

Надходження зазначених грошових коштів по вказаним платіжним дорученням представником відповідача не оспорювалось та не заперечувалось.

Таким чином, згідно з визначеними у вищевказаних платіжних дорученнях призначеннями платежів, позивач сплачував ними податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2008р., в той час як ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, згідно пояснень від 07.06.2012р., вказані суми були спрямовані в рахунок погашення пені та в погашення боргу по податковим повідомленням-рішенням № 0000601502 від 23.04.2008р., №0000621502 від 05.05.2008р. та № 0000841502 від 18.06.2008р., а також по податковій декларації № 17969 від 20.05.2008р. та податковій декларації № 20397 від 20.06.2008р.

Стосовно поданої позивачем до ДПІ в м. Євпаторії АРК була податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009р., позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - нараховано до сплати в бюджет 93 258,00грн. (а.с. 48-49).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2008 року позивач повинен був сплатити у строк до 02.03.2009р.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що погашення даної суми податкового зобов'язання відбулось 01.10.2009р.

Проте, податкове зобов'язання з ПДВ за січень 2009р. повністю сплачено позивачем в межах граничних строків, встановлених законом, платіжним дорученням № 162 від 27.02.2009р. на суму 93258,00грн. із зазначенням призначення платежу -ПДВ за січень 2009 року (а.с.50).

Надходження зазначених грошових коштів по вказаним платіжним дорученням представником відповідача не оспорювалось та не заперечувалось.

Таким чином, згідно з визначеними у вищевказаних платіжних дорученнях призначеннями платежів, позивач сплачував ними податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2009р., в той час як ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, згідно пояснень від 07.06.2012р., вказані суми були спрямовані в рахунок погашення пені та в погашення боргу по податковому повідомленню-рішенню № 0000901502 від 07.07.2008р., а також по податковій декларації № 20397 від 20.06.2008р. та податковій декларації № 28290 від 21.07.2008р.

Сумуючи наведене, обґрунтованими є доводи позивача про те, що податкові зобов'язання, визначені ним у перевірених відповідачем податкових повідомленнях-рішеннях, були сплачені ним в межах строків, визначених п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", та в повному обсязі, у зв'язку з чим висновки відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати є безпідставними та спростовуються вищенаведеними платіжними дорученнями позивача.

Разом з тим, відповідачем на підставі п 7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000р. здійснено погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, не звертаючи уваги на призначення платежу, вказане позивачем у платіжних дорученням при сплаті поточних зобов'язань, що і призвело до нарахування спірних штрафних санкцій.

Такі дії та висновки суперечать положенням чинного законодавства України виходячи з наступного.

Відповідно до п 3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" визначає, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

При цьому, ч. 4 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" обумовлено, що обов'язок юридичної і фізичної особи по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно ст.1 Закону України № 2181 від 21.12.2000р. також визначає, що обов'язок погашати податковий борг покладено на платника податків.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Самостійне ж розпорядження ДПІ коштами платника і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч визначеному платником призначення платежу, є недопустимим.

Державна податкова служба, немає права самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платника податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також стягувати в судовому порядку суми податкового боргу, штрафу, пені.

Відповідно до п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податку є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.

Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону).

Крім того, п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" наділяє органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, але не наділяє їх правом самостійно розпоряджатись коштами платника податків на свій розсуд.

З матеріалів справи вбачається, з позовом до позивача про стягнення податкового боргу з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ за період 2008-2009р.р. та податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними ДПІ у 2008р., відповідач не звертався, а самостійно погашав його за рахунок поточних платежів позивача, внаслідок чого і дійшов висновку про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань за жовтень 2008- січень 2009р.

Положенням п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, яким встановлена рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, розповсюджуються виключно на платника податків, адже обов'язок по сплаті податкових зобов'язань та податкового боргу згідно з вимогами податкового законодавства покладено саме на платників податків, а не на контролюючий орган і п. 7.7 ст. 7 Закону не дає права податковим органам направляти кошти підприємства на свій розсуд.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України № 358/13/13-09 від 17.03.2009р., право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податку. Також у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідачем не надано жодної норми законодавства, яка б наділяла органи державної податкової служби повноваженням по самостійному розпорядженню коштами платника податків на свій розсуд та всупереч волі платника.

Сумуючи наведене, поточні платежі за жовтень 2008р. - січень 2009р., що здійснював позивач, безпідставно зараховувалися відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, що свідчить про безпідставність нарахування спірних штрафних санкцій, і відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правомірно, на підставі первинних документів позивача, ДПІ в м. Євпаторії АР Крим не надано.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 по справі № 2а-1845/12/0170/19 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко