Постанова № 29227933, 21.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2013 р. Справа №2а-13645/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника відповідача - Жукова О.М. довіреність №55/10-0 від 31.07.2012, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Профі"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2012 №0010382204 та №0010372204,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2012 №0010382204 та №0010372204, про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.09.2012 №221; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення з 24 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Крим Профі" за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 залишено без розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі статті 20, розділу I, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, повідомлення від 19.09.2012 №645/22-1 та наказу ДПІ у м. Сімферополі від 19.09.2012 №2213 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Крим Профі", проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Крим Профі" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Сіті Буд", ПП "пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс", за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складений акт від 15.10.2012 №7526/221/32789192, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Профі":

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.191 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, ТОВ "Крим Профі" в податковому обліку занижено податок на прибуток у сумі 290664,00 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року у сумі 31213,00 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 7503,00 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 70936,00 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 174069,00 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 6943,00 грн.;

- підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Крим Профі" в податковому обліку занижена сума податкового зобов'язання за перевіряємий період у сумі 250059,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року у сумі 24971,00 грн., березень 2011 року у сумі 6002,00 грн., травень 2011 року у сумі 7517,00 грн. червень 2011 року у сумі 51859,00 грн., липень 2011 року у сумі 153673,00 грн., жовтень 2011 року у сумі 6037,00 грн..

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 21.11.2012 № 0010382204 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 296230,00 грн., у тому числі 250059,00 грн. за основним платежем та 46171,00 грн. за штрафними санкціями;

- від 21.11.2012 №0010372204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 298468,00 грн., у тому числі 290664,00 грн. за основним платежем та 7804,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закон про прибуток).

Платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.

Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон про ПДВ).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.4.1. статті 7 Закону про ПДВ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З 01.01.2011 Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Як зазначено в акті перевірки від 15.10.2012 проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлені ознаки фіктивності, передбачені статтею 55-1 Господарського кодексу України, що свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, наявні в платника податків документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином об'єктом доказування по даній справі є обставини встановлення позивачем досягнення фінансово-господарського результату, в іншому випадку визначення податкового зобов'язання можна визнати обґрунтованим, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі, доказів сплати продавцю ПДВ у вартості товару та належно оформлених податкових накладних.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №18821200000007751 від 08.12.2003.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенко, буд. 10, кв. 3.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря;

43,22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

46.69 Оптова торгівля іншими машинами і установками;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг.

В період з 01.07.2009 по 30.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" мало господарським стосунки з ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс".

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" (замовник) та ПП "Сіті Буд" (підрядник) укладений договір підряду №275 відповідно до якого, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу: ремонт фасаду будівлі адміністративного будинку ТОВ "Октябрський коньячний завод".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" (замовник) та КП "Альянс" (виконавець) укладений договір на монтаж та наладку холодильної установки від 01.06.2011 №760 відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується змонтувати холодильну установку для охолодження спиртів згідно технічного завдання замовника, а саме призвести охолодження спиртів з початковою температурою 25гр. С до мінус 17 гр. С -19гр. С у кількості 1000 літрів на годину. Виконати наладку холодильної установки на базі фріон компресора "FRASCOLD" Z30 126 Y виробництво Італія на об'єкті розташованому за адресою ТОВ "Октябрський коньячний завод" АР Крим, с. Амурське Червоногвардійського району, вул. Амурська, 35. Ціна договору становить 325005,00 грн.

Згідно статті 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

На підставі наведеного суд вважає підтвердженим сторонами укладення договору підряду відповідно до його дійсного змісту, в межах господарської діяльності позивача.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином законодавство не передбачає іншого способу оформлення передачі виконаних робіт, виконаних за договором підряду, крім акту.

Судом встановлено виконання підрядних робіт з боку КП «Альянс» на підставі:

-акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2011.

Загальна вартість робіт 101040,00грн., у тому числі ПДВ 16840,00 грн..

З боку ПП «Сіті Буд» на підставі:

-договірної ціни на ремонт фасаду адміністративної будівлі ТОВ "Октябрський коньячний завод", яке здійснено у 2011 році, локального кошторису №2-1-1 на на ремонтно-будівельні роботи (у загальній сумі 103256,00 грн.), підсумковій відомості ресурсів до локальним кошторисом № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи (13707,01 грн.), довідки про вартість виконаних робіт / та витрати за липень 2011 (13115400,00 грн.), акту прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2011 року (131154,00 грн.).

Згідно статті 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Судом встановлено, що між ТОВ «Крим Профі» та ТОВ «Октябрьський коньячний завод» була укладені договори підряду від 23.05.2011 №83 з монтажу холодильного обладнання за адресою ТОВ "Октябрський коньячний завод" АР Крим, с. Амурське Червоногвардійського району, вул. Амурська, 35.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт / та витрати за липень 2011, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від №3 за липень 2011 року, підсумковій відомості ресурсів (витрати - по прийнятим нормам).

Загальна вартість робіт 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 20%.

11.08.2011 між позивачем та ТОВ «Октябрьський коньячний завод» була укладені договори підряду №13 з ремонту фасаду адміністративної будівлі ТОВ «Октябрьський коньячний завод».

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт / та витрати за липень 2011 (131154,00).

Загальна вартість робіт 681798,00 грн., у тому числі ПДВ 113633,00 грн..

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

Шляхом співставлення відомостей про вартість наданих та отриманих будівельних робіт судом встановлена господарська вигода позивача, а саме:

Вартість будівельних робіт виконаних ПП «Сіті Буд» - 131154,00 грн., вартість робіт наданих ТОВ «Октябрьський коньячних завод» - 681798,00 грн.

З боку КП «Альянс» на підставі:

- підсумковій відомості ресурсів (витрати по прийнятим нормам) за червень 2011 року, довідки про вартість виконаних робіт/та витрати за червень 2011 (317010,00 грн.), акту прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (317010,00 грн.), акту (вартість змонтованого обладнання, придбаного виконавцем робіт).

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

Єдиною підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків ТОВ «Крим Профі» податкового кредиту та валових витрат за операціями з КП «Альянс» та ПП «Сіті Буд» є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена актом від 06.04.2012 з ПП «Сіті Буд» та від 11.04.2012 з КП «Альянс».

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

Крім того, слід зазначити, що з характеру та змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки, вбачається, що орган державної податкової служби фактично робить висновки про обставини господарської діяльності КП «Альянс» та ПП «Сіті Буд», хоча суттю звірки є співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання з метою підтвердження господарських відносин.

Суд зазначає, що висновок про фіктивність діяльності контрагентів позивача може бути зроблений тільки при з'ясуванні всіх обставин діяльності ТОВ «Крим Профі», які мають досліджуватися з дотриманням вимог та за наявності підстав, визначених статті 78 Податкового кодексу України, за правилами проведення позапланових виїзних перевірок, з вивченням та оцінкою всіх первинних документів підприємства, а сама перевірка повинна проводитись у тому числі на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

На підставі наведеного суд вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012 та від 06.04.2012 не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з ПП «Сіті Буд» та КП «Альянс», а за відсутністю інших доказів з боку відповідача, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" (покупець) та ПП "Пан Буд" (продавець) укладений договір купівлі-продажу №151 відповідно до якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця приналежне продавцю майно (будівельні матеріали), а покупець зобов'язується прийняти це майно і сплатити його. Ціна договору становить 75028,72 грн., у тому числі ПДВ у сумі 12504,79 грн..

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані:

- податкова накладна від 14.03.2011 №27 на загальну суму 947,02 грн., у тому числі ПДВ 157,85 грн. (номенклатура постачання товарів/послуг продавця- суміш цементно-вапняний 1:1:6, суміш цементний марка М150, суміш вапняний обробний 1:2,5);

-рахунок фактура №689 від 28.07.2011 на загальну суму 18406,32 грн., у тому числі ПДВ 3067,72 грн..

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" (покупець) та ПП "Базис Торг" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №159 відповідно до якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти це майно і сплатити його.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній ( стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Крім того, між Управлінням капітального будівництва Сімферопольської міськради (замовник) та ТОВ "Крим Профі" укладений договір від 09.06.2011 №4 "Пристрій ліфта у 6-ій поліклініці" в місті Сімферополі.

За цим договором підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню ліфта в 6 поліклініці, і здати цей об'єкт замовнику в установлений термін, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт та виконані роботи та оплатити їх в порядку, визначеному даними договором.

Ціна цього договору становить 910356,00 грн.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт / та витрати за грудень 2011 (9266659).

Судом встановлено виконання підрядних робіт з боку ТОВ "Крим Профі" на підставі:

-акту прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року

-підсумкової відомості за жовтень, грудень 2011 року.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору від 09.06.2011 №4 пункт 4.3 доповнено: "вартість робіт на 2011 рік складає 500 тис. грн.".

Відповідно до додаткової угоди №2 до договору від 09.06.2011 №4 пункт 3.3 договору змінено, викладено його в такій редакцій:

"Вартість робіт на 2011 року складає 921500,00 грн. згідно з рішенням 29-ї сесії Сімферопольського міської ради VI скликання від 14.12.2011 № 295".

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

Матеріалами справами встановлені взаємовідносини позивача з ПП "Комманд",а саме купівлі-продажу будівельних матеріалів:

-від 14.09.2010 року у загальній сумі 92826,38 грн., у тому числі ПДВ у сумі 15471,06 грн.;

-від 14.09.2010 у загальній сумі 57000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9500,00 грн.;

З 30.09.2010 ТОВ "Стройелитсити" реалізує будівельні товари у загальній сумі 155088,00 грн., отриманих від ПП "Комманд".

-від 03.10.2011 у загальній сумі 23607,76 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3934,63 грн.;

-від 04.10.2011 у загальній сумі 3286,50 грн., у тому числі ПДВ 547,75 грн..

Крім того, між Управлінням капітального будівництва Сімферопольської міськради (замовник) та ТОВ "Крим Профі" (підрядник) укладений договір від 14.10.2011 №43/219 "На виконання робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Обська, 3 в місті Сімферополь.

Замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до вимог договору виконання власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів і устаткування роботи по об'єкту.

Договірна ціна робіт прийнята динамічною, є невід'ємною частиною договору і становить 20430,00 грн. Термін дії даного договору діє до 31.12.2011.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт / та витрати за листопад 2011 року.

Судом встановлено виконання підрядних робіт з боку ТОВ "Крим Профі" на підставі:

-акту прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року

-підсумкової відомості за листопад 2011 року.

Матеріалами справами встановлені взаємовідносини позивача з ПП "Визит Торг", а саме купівлі-продажу будівельних матеріалів:

-від 01.03.2011 року у загальній сумі 35064,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5844,08 грн.;

Судом встановлено виконання будівельних робіт з боку ТОВ "Крим Профі" (про пристрій ліфта ЛП-0463 БЕ на об'єкті 9-поверховий житловий будинок по пров. Танкістів в місті Феодосії) на підставі: акту прийняття виконаних будівельних робіт за березень2011 року; підсумкової відомості за березень 2011 року.

-від 27.05.2011 у загальній сумі 45099,78 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7516,63 грн.;

Крім того, між приватним підприємцем ОСОБА_3 (замовник) та ТОВ "Крим Профі" (підрядник) укладений договір від 27.05.2010 №45/2010. В порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами виконати роботи з капітального ремонту офісних приміщень по АДРЕСА_1 згідно затвердженої кошторисної документації, а замовник зобов'язується забезпечити підряднику своєчасне фінансування ремонтних робіт у відповідності за умовами договору, прийняти закінчений об'єкт і сплатити вартість пророблених робіт

Вартість виконаних ремонтних робіт складає 99540,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16590,00 грн.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт / та витрати за червень 2011 року.

Судом встановлено виконання підрядних робіт з боку ТОВ "Крим Профі" на підставі:

-акту прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2011 року

-підсумкової відомості за червень 2011 року.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані податкові накладні:

-від 29.06.2011 №245 на загальну суму 325005,00 грн., у тому числі ПДВ 54167,50 грн.;

-від 27.05.2011 №96 на загальну сумі 45099,78 грн., у тому числі ПДВ 4516,63 грн.;

-від 14.03.2011 №27 на загальну суму 947,02 грн., у тому числі ПДВ 157,85 грн.;

-від 01.03.2011 №3 на загальну суму 35064,48 грн., у тому числі ПДВ 5844,08 грн.;

-від 14.09.2010 №756 на загальну суму 57000,00 грн., у тому числі ПДВ 9500,00 грн.;

-від 14.09.2010 №748 на загальну суму 92826,38 грн., у тому числі ПДВ 15471,06 грн.;

-від 25.07.2011 №56 на загальну сумі 131154,00 грн., у тому числі ПДВ 21859,00 грн.;

-від 28.07.2011 №79 на загальну сумі 18406,32 грн., у тому числі ПДВ 3067,72 грн.;

-від 28.07.2011 №80 на загальну суму 56622,40 грн., у тому числі ПДВ 9437,10 грн.;

-від 04.07.2011 №4 на загальну сумі 80467,07 грн., у тому числі ПДВ 13411,17 грн.;

-від 25.07.2011 №78 на загальну сумі 157154,27 грн., у тому числі ПДВ 26192,38 грн.;

-від 15.07.2011 №35 на загальну сумі 288000,00 грн., у тому числі ПДВ 48000,00 грн.;

-від 28.07.2011 №51 на загальну сумі 414000,00 грн., у тому числі ПДВ 69000,00 грн.;

-від 03.10.2011 №18 на загальну суму 167769,26 грн., у тому числі ПДВ 27961,54 грн.;

-від 03.10.2011 №26 на загальну суму 15031,78 грн., у тому числі ПДВ 2505,30 грн.;

-від 03.10.2011 №10 на загальну суму 9328,66 грн., у тому числі ПДВ 1554,78 грн.;

-від 04.10.2011 №41 на загальну суму 3286,50 грн., у тому числі ПДВ 547,75 грн.;

-від 03.10.2011 №19 на загальну суму 23607,76 грн., у тому числі ПДВ 3934,63 грн.;

-від 05.10.2011 №48 на загальну суму 32257,51 грн., у тому числі ПДВ 5376,23 грн.;

-від 02.11.2011 №40 на загальну суму 27698,69 грн., у тому числі ПДВ 4616,45 грн..

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані видаткові накладні:

від 29.06.2011 №1117 на загальну суму 223965,00 грн., у тому числі ПДВ 37327,50 грн.;

від 27.05.2011 №288 на загальну суму 45099,78 грн., у тому числі 7516,63 грн.;

від 14.03.2011 №295 на загальну суму 947,02 грн., у тому числі 157,85 грн.;

від 01.03.2011 №162 на загальну суму 35064,48 грн., у тому числі ПДВ 5844,08 грн.;

від 28.07.2011 №649 на загальну суму 18406,32 грн., у тому числі ПДВ 3067,72 грн.;

від 28.07.2011 №667 на загальну суму 56622,40 грн., у тому числі ПДВ 9437,10 грн.;

від 04.07.2011 №327 на загальну суму 80467,07 грн., у тому числі ПДВ 13411,17 грн.;

від 25.07.2011 №441 на загальну суму 157154,27 грн., у тому числі ПДВ 26192,38 грн.;

від 15.07.2011 №604 на загальну суму 288000,00 грн., у тому числі ПДВ 48000,00 грн.;

від 28.07.2011 №629 на загальну суму 414000,00 грн., у тому числі ПДВ 69000,00 грн.;

від 03.10.2011 №828 на загальну суму 167769,26 грн., у тому числі ПДВ 27961,54 грн.;

від 03.10.2011 №867 на загальну суму 15031,78 грн., у тому числі 2505,30 грн.;

від 03.10.2011 №909 на загальну суму 9328,66 грн., у тому числі ПДВ 1554,78 грн.;

від 04.10.2011 №1842 на загальну суму 3286,50 грн., у тому числі 547,75 грн.;

від 03.10.2011 №1843 на загальну суму 23607,76 грн., у тому числі ПДВ 3934,63 грн.;

від 05.10.2011 №815 на загальну суму 32257,51 грн., у тому числі ПДВ 5376,25 грн.;

від 02.11.2011 №1088 на загальну суму 27698,69 грн., у тому числі ПДВ 4616,45 грн.;

від 30.01.2012 №РН-0000002 на загальну суму 4561,30 грн., у тому числі ПДВ 760,22 грн..

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить:

-платіжне доручення від 25.07.2011 №620 на суму 131153,28 грн.;

-платіжне доручення від 05.08.2011 №635 на суму 0,72 грн.;

-платіжне доручення від 28.07.2011 №626 на суму 345000,00 грн.;

-платіжне доручення від 05.08.2011 №640 на суму 12100,00 грн.;

-платіжне доручення від 05.08.2011 №637 на суму 69000,00 грн.;

-платіжне доручення від 18.08.2011 №653 на суму 19000,00 грн.;

-платіжне доручення від 19.08.2011 №657 на суму 25000,00 грн.;

-платіжне доручення від 25.08.2011 №664 на суму 220900,00 грн.;

-платіжне доручення від 28.07.2011 №54 на суму 13535,78 грн.;

-платіжне доручення від 28.07.2011 №55 на суму 46254,91 грн;

-платіжне доручення від 05.08.2011 №639 на суму 10367,49 грн.;

-платіжне доручення від 05.08.2011 №638 на суму 4870,54 грн.;

-платіжне доручення від 29.06.2011 №47 на суму 106000,00 грн.;

-платіжне доручення від 14.07.2011 №49 на суму 100000,00 грн.;

-платіжне доручення від 25.07.2011 №51 на суму 119005,00 грн..

Придбані від ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" будівельні матеріали використовуються ТОВ "Крим Профі" у власній господарській діяльності.

Валові витрати, що відображені в наданих на дослідження документах на загальну суму 1980726,88 грн., відповідають вимогам норм підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Придбання будівельних матеріалів, обладнання, виконання робіт, ремонт фасаду будинку ОКЗ та ліфту ЛП-0401, ЛБ 05/05 відповідає видам господарської діяльності ТОВ "Крим Профі" виходячи з наступного:

1)відповідно до даних довідки з ЄДРПОУ та Статуту ТОВ "Крим Профі" основними видами господарської діяльності ТОВ "Крим Профі" є будівництво житлових і нежитлових будівель.

2)наступна організація будівництва для продажу чи здавання в оренду покупцям та електромонтажні роботи, отримання від цього доходу, а також нарахування за цими операціями податкових зобов'язань підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Крим Профі".

Згідно інформаційної бази ДПА України (http://sts.gov.ua/anulir) на момент виконання робіт ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

За період 01.07.2010 по 31.12.2011 ТОВ "Крим Профі" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1741612,00 грн..

Таким чином на момент видання податкових накладних постачальники були платниками податку на додану вартість та ТОВ "Крим Профі правомірно включило вказані суми до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Також витрати з придбання послуг від ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" включено ТОВ "Крим профі" до складу валових витрат.

Перевіркою формування податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 встановлено безпідставне включення до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року у сумі 31213,00 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 7503,00 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 70936,00 грн.. 3 квартал 2011 року у сумі 174069,00 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 6943,00 грн..

Податковий орган вважає, що показники податкової звітності сформовані за документами, що не відповідають вимогам до первинних документів фінансової звітності та бухгалтерського обліку, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товар) суд вважає даний висновок податкового органу необґрунтованим.

Податковий орган застосовує матеріали зустрічної звірки, робить висновок що всі операції з надання послуг за участю ПП "Сіті Буд", ПП "Пан Буд", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Базис Торг", КП "Альянс" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки має ознаки фіктивного підприємства.

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Посилання ДПІ у м. Сімферополі ДПС в акті перевірки на частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і стаття 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0010382204 та №0010372204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.01.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 28.01.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 21.11.2012 №0010382204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 296230,00 грн..

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 21.11.2012 №0010372204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 298468,00 грн.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Профі" судовий збір у розмірі 2178,19 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С.Ольшанська