Рішення № 29227349, 05.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 24/119-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»до Приватного акціонерного товариства «Оздоровчий центр «Ярина»про стягнення 304 952, 01 грн.за участю представників:

позивача:Мішенкова-Данелюк Г.С.відповідача:не з'явились

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 304 952, 01 грн. за договором № 05 купівлі-продажу з відстроченням платежу від 29.04.2011 р., з яких: 253 441, 40 грн. - основного боргу, 19 188, 15 грн. - пені, 25 344, 14 грн. - штрафу та 6 978, 32 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за переданий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.12.2012 р.

20.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості та санкцій вих. № б/н від 20.12.2012 р. (вх. № 20927 від 20.12.2012 р.), до якого додані додаткові документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 25.01.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача на неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Представник відповідача у судове засідання 25.01.2013 р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 06.12.2012 р. не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.02.2013 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 06.12.2012 р., від 21.12.2012 р. та від 25.01.2013 р. у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 07.12.2012 р. місцезнаходження відповідача: 08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Солов'яненка, будинок 308-А, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.02.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

29.04.2011 р. між сторонами укладено договір № 05 купівлі-продажу з відстроченням платежу, за умовами якого позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Предметом цього договору є наступний товар: будівельні матеріали згідно рахунку-фактури № 9219 від 28.04.2011 р.

Відповідно до п. 1.2 договору доставка товару з гіпермаркету позивача здійснюється силами та за рахунок відповідача. У випадку здійснення доставки товару силами та транспортом позивача, вартість доставки зазначається у розрахунково-платіжних документах позивача.

Згідно з п. 1.3 договору товар передається відповідачу за адресою: м. Київ, Берковецька, 6-В.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється відповідачем за визначеною в п. 2.2 цього договору ціною та у строк, що не перевищує календарних днів від дати отримання товару відповідачем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету позивача, що вказується у рахунку-фактурі.

Згідно з п. 4.2.2 договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар та додаткові послуги позивача відповідно до цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що датою доставки і моментом переходу до відповідача права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару відповідачеві або його перевізнику (дата вказана у накладній).

Відповідно до п. 5.2 договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем на підставі накладної підписаної представниками сторін.

Згідно з п. 5.3 договору відповідач зобов'язаний отримати та вивезти товар та/або організувати його доставку з гіпермаркету позивача не пізніше 3 календарних днів з дати, вказаної в рахунку-фактурі на такий товар.

У відповідності з п. 8.2 договору за порушення зобов'язання згідно з пунктом 3.1 цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 8.3 договору додатково за порушення зобов'язання згідно з пунктами 3.1 та 5.3 цього договору відповідач сплачує на користь позивача штрафні санкції у розмірі 10 % від вартості товару.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № Счт/КС-0009219 від 28.04.2011 р. на загальну суму 327 920, 50 грн. Термін оплати рахунку до 31.12.2011 р.

На виконання умов договору, позивач по видаткових накладних № Рнк/КС-0008669 від 29.04.2011 р. на суму 71 549, 68 грн., № Рнк/КС-0008679 від 29.04.2011 р. на суму 14 873, 50 грн., № Рнк/КС-0008682 від 29.04.2011 р. на суму 34 892, 22 грн., № Рнк/КС-0008690 від 29.04.2011 р. на суму 29 708, 00 грн., № Рнк/КС-0008749 від 30.04.2011 р. на суму 57 115, 20 грн., № Рнк/КС-0008761 від 30.04.2011 р. на суму 67 449, 60 грн., № Рнк/КС-0008767 від 30.04.2011 р. на суму 52 386, 30 грн., № Рнк/КС-0010998 від 26.05.2011 р. на суму 31 180, 84 грн., № Рнк/КС-0011063 від 27.05.2011 р. на суму 28 819, 16 грн., № Рнк/КС-0011698 від 02.06.2011 р. на суму 6 576, 90 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 394 551, 40 грн., а відповідач, на підставі довіреностей ААВ № 531457 від 28.04.2011 р., № 531460 від 26.05.2011 р., № 531494 від 02.06.2011 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

В подальшому, відповідачем було повернено позивачу частину отриманого товару на загальну суму 141 110, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними на повернення від покупця № Воз/КС-0022701 від 26.05.2011 р. на суму 31 564, 75 грн., № Воз/КС-0022794 від 27.05.2011 р. на суму 6 100, 75 грн., № Воз/КС-0022795 від 27.05.2011 р. на суму 22 376, 20 грн., № Воз/КС-0023915 від 02.06.2011 р. на суму 6 785, 40 грн., № Воз/КС-0059303 від 15.11.2011 р. на суму 18 037, 00 грн., № Воз/КС-0059304 від 15.11.2011 р. на суму 1 295, 00 грн., № Воз/КС-0059305 від 15.11.2011 р. на суму 1 377, 90 грн., № Воз/КС-0059309 від 15.11.2011 р. на суму 20 132, 20 грн., № Воз/КС-0059311 від 15.11.2011 р. на суму 9 272, 25 грн., № Воз/КС-0059314 від 15.11.2011 р. на суму 4 705, 20 грн., № Воз/КС-0059316 від 15.11.2011 р. на суму 19 463, 35 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.08.2012 р. звернувся до відповідача з претензією вих. № 940/12 від 29.08.2012 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість за проданий товар у розмірі 253 441, 40 грн. та штрафні санкції. Зазначену претензію відповідач в особі в.о. генерального директора отримав 30.06.2012 р., що підтверджується його відміткою, яка міститься у правому нижньому куті претензії.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за переданий товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частино 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2012 р., в якому зазначено, що заборгованість Приватного акціонерного товариства «Оздоровчий центр «Ярина» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» складає 253 441, 40 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 253 441, 40 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає - 19 188, 15 грн. за період з 01.01.2012 р. до 30.06.2012 р. (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий ним товар в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 01.01.2012 р. до 30.11.2012 р. (включно) складають - 6 978, 32 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 25 344, 14 грн., нарахований у відповідності до п. 8.3 договору, яким встановлено, що додатково за порушення зобов'язання згідно з пунктами 3.1 та 5.3 цього договору відповідач сплачує на користь позивача штрафні санкції у розмірі 10 % від вартості товару.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 304 952, 01 грн. за договором № 05 купівлі-продажу з відстроченням платежу від 29.04.2011 р., з яких: 253 441, 40 грн. - основного боргу, 19 188, 15 грн. - пені, 25 344, 14 грн. - штрафу та 6 978, 32 грн. - 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Оздоровчий центр «Ярина» (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Солов'яненка, будинок 308-А, ідентифікаційний код - 31432333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, будинок 11, ідентифікаційний код - 32490244) 253 441 (двісті п'ятдесят три тисячі чотириста сорок одна) грн. 40 коп. - основного боргу, 19 188 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 15 коп. - пені, 25 344 (двадцять п'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 14 коп. - штрафу, 6 978 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 32 коп. - 3 % річних, 6 099 (шість тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 08.02.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак