Рішення № 29227297, 06.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/18024-2012 06.02.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна", м. Київ

до відповідача Дочірнього підприємства "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою

відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед", м. Київ

про стягнення 60 664, 35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пшесмецька Т.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед" про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в сумі 59 682, 22 грн., пені в сумі 818, 44 грн. та трьох процентів річних в сумі 163, 69 грн. за Договором оренди нерухомого майна № 10/О від 01.01.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розмір позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18.

Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг - 53 110, 00 грн.;

· пеня - 818, 44 грн.;

· три проценти річних в сумі 163, 69 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Так, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в зв'язку із частковим його погашенням. За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна", далі Орендодавець, та Дочірнім підприємством "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед", далі Орендар, було укладено Договір оренди нерухомого майна № 10/О, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1.) Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно загальною площею 294 кв. м., яке знаходиться за адресою: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, пов. 3, далі Об'єкт оренди. Мета оренди - для використання під офіс.

На виконання пунктів 4.1., 4.2., 4.3.Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування Об'єкт оренди згідно акту приймання передачі нерухомого майна від 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору, за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яка вираховується за положеннями п. 3.3. Договору, а саме:

· орендна плата встановлюється із розрахунку 70, 00 з ПДВ за квадратний метр Об'єкту оренди на місяць, і становить разом з ПДВ - 20 578, 82 грн. на місяць.

Умовами п. п. 3.5., 3.7. Договору передбачено внесення орендної плати Орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, за який здійснюється розрахунок, незалежно від фактичних обсягів використання Об'єкту оренди.

Договір укладений до 31.12. 011 року, як це визначено у п. 2.2. Додатковою угодою б/н від 15.12.2011 року до Договору сторони продовжили строк його дії до 31.12.2012 року. Як свідчать фактичні обставини справи, 31.12.2012 року Орендар повернув Об'єкт оренди на користь Орендодавця, що підтверджується актом прийому - передачі нерухомого майна.

Втім, відповідачем зобов'язання за Договором не виконанні, орендні платежі за Договором не сплачені, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 53 110, 00 грн., яку позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасна сплата орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 818, 44 грн. за період з 11.10 2012 року по 11.12.2012 року. Так, відповідно до п. п. 9.1, 9.2 Договору за несвоєчасну сплату Орендарем орендної плати він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла у період існування заборгованості за коден день прострочення, включаючи день сплати такої пені.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 163, 69 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних відносин сторін слід застосувати також приписи статті 283 ГК України, з урахуванням ст. 287 зазначеного кодексу.

Статтею 283 ГК України передбачено обов'язок орендодавця передати орендарю за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності за укладеним договором оренди. Факт передання майна в оренду підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.2011 року.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду відповідними доказами невиконання з боку відповідача умов спірного договору щодо погашення у повному обсязі заборгованості з орендної плати. Відповідачем не доведено суду неможливість виконання спірних зобов'язань, не надано доказів на спростування вказаних обставин, а тому, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 53 110, 00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 818, 44 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних відповідає вимогам вказаної статті. Оскільки мало місце прострочення оплати орендної плати за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 163, 69 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За такими обставинами позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" до Дочірнього підприємства "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед" про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в сумі 53 110, 00 грн., пені в сумі 818, 44 грн. та трьох процентів річних в сумі 163, 69 грн. за Договором оренди нерухомого майна № 10/О від 01.01.2011 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.02.2012 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 180, 181, 188, 194, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" до Дочірнього підприємства "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед" задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Інтер'єр" Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд інвестментс лімітед", 03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, кімн. 34, код ЄДРПОУ 31625094, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна", 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, код ЄДРПОУ 33996450, заборгованість з орендної плати в сумі 53 110, 00 грн., пеню в сумі 818, 44 грн., три проценти річних в сумі 163, 69 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 435, 13 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.02.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко