Рішення № 29227291, 09.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/16502-2012 09.01.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група"

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Еталон"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 52 889,34 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Кулик А.М. - представник (дов. № 0112-131 від 10.01.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Еталон" про відшкодування шкоди в порядку регресу 52 889,34 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-12/16502-2012 та призначено розгляд справи на 07.12.2012.

07.12.2012 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.12.2012 представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду від 19.11.2012 про порушення провадження не виконав.

Ухвалою суду від 07.12.2012 розгляд справи відкладено на 09.01.2013.

08.01.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 09.01.2013 з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.01.2013 не з'явився.

Клопотання представника відповідача судом не задоволено.

В судовому засіданні 09.01.2013 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2010 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком, та ТОВ "ЕсСіЕЙ Хайджин Україна", як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-1021-5, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Шкода", д.р.н. АА 5952 КА

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України м. Києва, 12.03.2011 в м. Києві на перехресті вул. Нижній Вал та вул. Волоська сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Шкода", д.р.н. АА 5952 КА, під керуванням Кулініча М.М. та автомобіля "Ленд Ровер", д.р.н. ВВ 6645 АК, під керуванням Вацеби О.Я.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2011 гр. Вацебу О.Я. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12.03.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 86203 про оцінку автомобіля "Шкода", д.р.н. АА 5952 КА, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 79 521,32 грн.

Відповідно до страхового акту № ДККА-6016, пошкодження транспортного засобу марки "Шкода", д.р.н. АА 5952 КА, внаслідок ДТП, яка сталася 12.03.2011 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-1021-5, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 3677 від 18.04.2011 на суму 79 936,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Вацеба О.Я.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 1901889, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Ленд Ровер", д.р.н. ВВ 6645 АК, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

19.07.2011 позивач направив на адресу відповідача претензію № 11955 про відшкодування шкоди в порядку регресу проте ніяких дій з боу відповідача у строк передбачений законодавством щодо розгляду претензії здійснено не було.

Позивачем було подано скаргу № 13864 від 25.01.2012 на бездіяльність відповідача до МТСБУ. Відповідачем в строк наданий МТСБУ направило письмові відповідь щодо розгляду скарги № 13864 від 25.01.2012 відповідно до якої відповідач зазначив, що прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 50 000 грн.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Вацеби О.Я., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Ленд Ровер", д.р.н. ВВ 6645 АК, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Вина водія, який керував автомобілем "Ленд Ровер", д.р.н. ВВ 6645 АК, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2011.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Шкода", д.р.н. АА 5952 КА, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/1901889), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-1021-5, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/1901889 складає 0,00 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково в розмірі 50 000 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, код ЄДРПОУ 20080515) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Фрунзе, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 50 000 (п'ятдесят тисяч ) грн. страхового відшкодування, 1 576 (одну тисячу п'ятсот сімдесят шість) грн. 38 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко