Постанова № 29223788, 01.02.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7811/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представника позивача Бережнюка В.В. представника відповідача Федченка О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Рівненської митниці Державної митної служби України, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання відмови нечинною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними дії Рівненської митниці щодо витребування у позивача 13.11.2012 року коносаменту від 16.10.2012 року, каталогів, специфікацій і прейскурантів виробника товару, скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2, картку відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915 і стягнути з Державного бюджету України 6432,82 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість.

На думку позивача, дії відповідача щодо витребування у позивача 13.11.2012 року коносаменту від 16.10.2012 року, каталогів, специфікацій і прейскурантів виробника товару під час митного оформлення товару (нитки синтетичної комплексної 100% поліефірної текстурованої некрученої незмішана А-класу БТУ чорної 75 деніер (83 дицитекс)/36 Р трикотажної) відповідно до ВМД № 204050001/2012/014421 суперечать ст.53 Митного кодексу України (надалі - МК України), оскільки для підтвердження митної вартості позивачем надані всі документи, передбачені частиною 2 зазначеної статті.

Позивач також вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 і картка відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915 прийняті відповідачем з порушенням визначеного МК України порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Зазначає, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у визначенні митної вартості за першим методом, оскільки митна вартість товару, придбаного відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 14.12.2011 року № 20, укладеного з фірмою Ханджоу Кайлі Кемікал Фарбер Ко.Лтд (Китай) на умовах СIF - Одеса, задекларована позивачем на рівні фактично сплаченої ціни за цим контрактом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає правомірними дії відповідача щодо витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, задекларованої в ВМД № 204050001/2012/014421, а рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915, такими що прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Митним кодексом України.

Одночасно представник відповідача пояснив, що під час аналізу документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за ВМД № 204050001/2012/014421від 13.11.2012 року, посадові особи митного органу встановили, що надані позивачем документи містять розбіжності щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари, а саме зниження рівня фактурної вартості аналогічного товару (2,02 дол. за кг), порівняно з попередньо оформленими Рівненською митницею таких самих товарів за тим самим зовнішньоекономічним договором при незмінності його умов (в ВМД №204050001/2012/001502 від 23.02.2012 року заявлена вартість товару 2,20 дол. США за кг, в ВМД №204050001/2012/009417 від 08.08.2012 року - 2,50 дол. США за кг, в ВМВ №204050001/2012/013440 від 26.10.2012 року - 2,50 дол. США за кг). За відсутності належного документального підтвердження відомостей, заявлених до митного оформлення, застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною угоди відповідач вважав неможливим. Тому, керуючись ч.3 ст. 53 МК України, відповідач надіслав позивачеві письмову вимогу щодо надання додаткових документів, яку позивач не виконав.

Рішенням від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 відповідач визначив митну вартість за другим методом за ціною договору щодо ідентичних товарів на основі вартості операції з ідентичними товарами, що ввозилися приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, на виконання того ж зовнішньоекономічного договору, що і оцінювані товари, на рівні 2,20 дол. США за кг відповідно до ВМД від 23.02.2012 року №204050001/2012/001502.

Представник палежним чином повідомленої про дату та час судового розгляду справи третьої особи на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, залученої до участі в справі протокольною ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року, в судове засдінання не з»явився. В силу ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника третьої особи, не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з урахуванням наведеного нижче.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" 06.03.2008 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №832500).

Основними видами діяльності позивача є: виробництво текстильних тканин, виробництво полуверів, кардиганів та аналогічних виробів, оптова торгівля текстильними товарами, одягом, машинами та устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва.

13.11.2012 року з метою митного оформлення нитки синтетичної комплексної 100% поліефірної текстурованої некрученої незмішана А-класу БТУ чорної 75 деніер (83 дицитекс)/36 Р трикотажної (далі - товар), придбаного відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 14.12.2011 року № 20, укладеного з фірмою Ханджоу Кайлі Кемікал Фарбер Ко. Лтд (Китай), позивач подав до Рівненської митниці ВМД № 204050001/2012/014421, задекларувавши митну вартість товару на рівні 45158,66 дол. США, визначеної за ціною контракту, яка у гривнях складає 360953,17 грн. Для підтвердження заявленої у декларації митної вартості окрім контракту, позивач надав відповідачеві додатки до зовнішньоекономічного контракту від 27.09.2012 року №7 та №8, міжнародну автомобільну накладну СМR від 12.11.2012 року № 1003, коносамент № ZIMUNGB199755 від 16.10.2012 року, рахунок - фактура (інвойс ) від 12.10.2012 року №KL-W-105A, пакувальний лист від 12.10.2012 року до інвойсу № KL-W-105A, сертифікат про походження товару від 12.10.2012 року № ССРІТ123031241, сертифікат якості від 13.11.2012 року ВХ. № 70, платіжні доручення від 28.09.2012 року № 1228 і від 23.10.2012 року № 1281 та копію митної декларації країни відправлення від 30.08.2012 року до інвойсу №KL-W-105A.

Після вивчення зазначених вище документів, керуючись ст.53 і 264 МК України 13.11.2012 року, відповідач надіслав на електронну адресу позивача запит щодо надання додаткових документів, а саме: 1) коносаменту № ZIMUNGB199755 від 16.10.2012 року, 2) каталогів, специфікацій і прейскурантів виробника товару. Ознайомившись з переліком документів, які додатково вимагав митний орган, позивача листом від 14.11.2012 року №321 повідомив останнього про те, що, окрім наданих документів, інших надати не має можливості.

З»ясувавши, що позивач не має наміру подати додаткові документи, відповідач прийняв спірне рішення від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару в сумі 49182,69 дол. США на рівні 2,2 дол. США за одиницю товару, і картку відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915, в якій одночасно вказав про необхідність провести декларування товарів, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до прийнятого митним органом письмового рішення.

Виконавши вимогу митного органу, зазначену в картці відмови, та з метою випуску товару у вільний обіг позивач 15.11.2012 року подав ВМД № 20405001/2012/014533, вказавши скореговану митну вартість в розмірі 49182,69 доларів США, та звернувся до суду з позовом про оскарження дій відповідача щодо витребування додаткових документів, скасування рішення від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915 та повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

Досліджуючи правомірність зазначених вище дій та рішень відповідача, суд враховує наведене нижче.

За змістом п.2 ч.1 ст. 8. МК України виключні повноваження щодо здійснення державної митної справи мають митні органи України

Відповідно до пункту 24 ч.1 ст.4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

В силу ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1 і 4 ч. 1 ст.50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (п.1) та розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (п.4).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України). В силу ч. 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Водночас, в силу п.1 ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частиною 6 ст.52 МК України передбачене право декларанта або уповноваженої ним особи подавати декларацію митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (ч.8 ст.52 МК України). Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.9 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В силу ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд встановив, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 14.12.2011 року № 20, укладеного позивачем з фірмою Ханджоу Кайлі Кемікал Фарбер Ко. Лтд (Китай), поставка товару здійснюється постачальником, який є його виробником, в кількості, асортименті і цінах, обумовлених в додатках на кожну партію поставки (п.1.1.контракту) на умовах СIF - Одеса (п.2.1 контракту), а оплата товару - шляхом сплати 20% суми інвойса на кожну партію товару під час його замовлення та 80% вартості товару на протязі 15 днів з моменту отримання копії коносамента, який підтверджує відвантаження товару.

Відповідно до додатків № №7 і 8 від 27.09.2012 року до зовнішньоекономічного контракту та комерційного інвойсу від 12.10.2012 року №KL-W-105A вартість задекларованої в ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року партії товару складає 45158,66 дол. США (2,02 дол. США за кг), сума його попередньої оплати - 9031,73 дол. США та сума остаточного розрахунку за товар - 36126,93 дол. США. На підтвердження фактичної оплати зазначеного товару позивач надав митному органу платіжні доручення від 28.09.2012 року № 1228 на суму 18424,0 дол. США і від 23.10.2012 року № 1281 на суму 36126,93 дол. США.

Рівень фактурної вартості вказаного товару (2,02 дол. США за кг) значно відрізнявся від рівня фактурної вартості таких самих товарів за тим самим зовнішньоекономічним договором за попередньо задекларованими позивачем ВМД, зокрема у ВМД від 23.02.2012 року №204050001/2012/001502 позивач заявив вартісний рівень 2,20 дол. США за кг, у ВМД від 08.08.2012 року №204050001/2012/009417 - 2,50 дол. США за кг, у ВМД від 26.10.2012 року №204050001/2012/013440 - 2,50 дол. США за кг.

Таким чином, надані позивачем до митного оформлення документи дійсно містили розбіжності щодо вартості товару, задекларованої в ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року та фактично сплаченої позивачем, та значно відрізнялись від раніше задекларованої ним вартості попередніх партій того ж товару.

Відповідно до п.п.1 і 2 ч. 5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (п.1); зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (п.2); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу (п.3); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п.4); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.5); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6); копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню (п.7); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (п.8).

В силу ч. 3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, приписами ст.53 МК України передбачені обов»язки митного органу вимагати, а декларанта, в свою чергу, надати на вимогу митного органу, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості у тому випадку, якщо надані декларантом документи, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності. При цьому, в силу ч. 3 ст.53 МК України перелік додаткових документів, які має право вимагати митний орган, є вичерпним.

Суд вважає, що, встановивши розбіжності у поданих позивачем документах, відповідач обґрунтовано зобов»язав позивача подати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника, передбачені ч. 3 ст.53 МК України.

В той же час, вимагаючи від позивача надати коносамент від 16.10.2012 року, відповідач перевищив надані йому ст.53 та ст.54 МК України повноваження. Тим більше, що вказаний документ був наданий позивачем для митного оформлення одночасно з іншими документами, що підтверджується ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915.

Тому, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Рівненської митниці щодо витребування у позивача 13.11.2012 року коносаменту від 16.10.2012 року суд вважає обґрунтованими.

За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 3 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Визначаючи митну вартість товару, задекларованого в ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року, в розмірі його фактично сплаченої вартості в сумі 45158,66 дол. США, позивач відповідно до ст.58 МК України застосував перший метод визначення митної вартості ( за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

В силу ч. 21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Суд встановив, що митна вартість партії товару, задекларована позивачем в ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року на рівні 45158,66 дол. США, обумовлена сторонами зовнішньоекономічного контракту №20 від 14.12.2011 року у додатках до контракту від 27.09.2012 року №7 і №8 та підтверджується поданими одночасно з цією декларацією документами. Зазначена митна вартість товару визначена позивачем в розмірі його фактично сплаченої вартості та підтверджується платіжними дорученнями від 28.09.2012 року № 1228 і від 23.10.2012 року № 1281. При цьому, платіжним дорученням від 28.09.2012 року № 1228 на суму 18424,0 дол. США окрім попередньої оплати товару в сумі 9031,73 дол. США, замовленого згідно до додатків до зовнішньоекономічного контракту від 27.09.2012 року №7 і №8, позивач здійснив також попередню оплату товару, замовленого згідно до додатків до зовнішньоекономічного контракту від 27.09.2012 року №9 і №10.

Враховуючи замовлення двох партій товару одночасно відповідно до додатків до контракту від 27.09.2012 року № 7,8 та № 9,10, позивач здійснив попередню оплату вартості двох партій товару одним платіжним дорученням № 1228 від 28.09.2012 року на загальну суму 18424 дол. США. Після отримання коносаменту від 16.10.2012 року, який підтверджував відвантаження першої партії товару (додатки № 7 і 8), позивач сплатив залишок вартості цієї партії товару платіжним доручення № 1281 від 23.12.2012 року на суму 36126,93 дол. США.

Отже, задекларовані позивачем у ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року відомості щодо митної вартості товару на рівні 45158,66 дол. США є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Вказане опосередковано підтверджується самим відповідачем, який прийняв без зауважень до митного оформлення товар, зазначений в додатках № 9 і 10 до контракту вартістю 41091,67 дол. США за ціною контракту відповідно до ВМД №20405001/2012/016647 від 24.12.2012 року.

В силу ч. 2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд вважає, що передбачені ч. 2. ст.58 МК України обставини, за наявності яких метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товару, задекларованого у ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року не застосовується, відсутні, відтак позивач правомірно визначив митну вартість зазначеного товару на рівні 45158,66 дол. США.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд встановив, що підставою для винесення спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 слугували висновки митного органу щодо наявності розбіжностей у наданих позивачем документах щодо числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари, зниження рівня фактурної вартості аналогічного товару (2,02 дол. США за кг), порівняно з попередньо оформленими відповідачем такого самого товару за тим самим зовнішньоекономічним договором при незмінності його умов. Так, за змістом графи 33 вказаного рішення причинами для коригування митної вартості товару за другим методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів, є: 1) митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з використанням декларантом відомостей, не підтверджених документально та ненаданням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53МКУ; 2) митний орган володіє інформацією щодо митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (ВМД від 23.02.2012 року№204050001/2012/001502, від 20.03.2012 року №204050001/2012/002776, від 08.08.2012 року №204050001/2012/009417, від 26.10.2012 року №204050001/2012/013440), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Для визначення митної вартості у вказаному рішенні відповідач застосував другий метод за ціною договору щодо ідентичних товарів на основі вартості операції з ідентичними товарами, що ввозилися приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, на виконання того ж зовнішньоекономічного договору, що і оцінювані товари на рівні 2,20 дол. за кг відповідно до згідно ВМД від 23.02.2012 року №204050001/2012/001502.

Проте, суд встановив, що відомості щодо митної вартості товару, задекларованого у ВМД № 204050001/2012/014421 від 13.11.2012 року, підтверджуються документально. Позивачем до митного оформлення надано всі документи згідно до переліку та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. А наявність у митного органу інформації щодо митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів не може бути підставою для коригування митної вартості товару за умови обгрунтованого застосування декларантом основного методу визначення митної вартості.

Факт ненадання позивачем додаткових документів на вимогу відповідача в даному випадку не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки, в силу ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю: виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Заявляючи товар до митного оформлення позивач : 1) правомірно здійснив розрахунок митної вартості; 2) подав всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України. В даних документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) вірно обрав метод визначення митної вартості товару за ціною договору; 4) до митного органу не надходила документально підтверджена офіційна інформація митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом ч.3 ст.58 МК України другорядні методи визначення митної вартості, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу, застосовуються у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом.

Відповідно до ч.1 ст.59 МК України за основу для визначення вартості операції береться вартість операції з ідентичними товарами, лише у тому разі, коли митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)).

Оскільки позивач правомірно визначив митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, то у відповідача не було підстав для прийняття спірного рішення № 204000000/2012/003722/2 про коригування митної вартості на підставі ст.59 МК України за ціною за ціною договору щодо ідентичних товарів та картки відмови в митному оформленні товару.

На виконання вимог, зазначених в картці відмови № 204000003/2012/02915 позивач скоригував митну вартість товару та повторно подав відповідачеві ВМД № 204050001/2012/014533 від 15.11.2012 року, сплативши додатково податок на додану вартість в сумі 6432,82 грн. (За декларацією від 13.11.2012 року № 204050001/2012/014421 позивач декларував товар визначаючи його справжню митну вартість в розмірі 45158,66 дол. США (360953,17 грн.) з яких сума ПДВ до сплати була розрахована в в розмірі 20% - 72190,63 грн. Згідно скорегованої вартості товару за декларацією № 204050001/2012/014533 від 15.11.2012 року ПДВ сплачений в розмірі 78623,45 грн. - 20% від 49182,69 дол. США (393117,27 грн).

Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. З наведеної вище норми слід дійти висновку про те, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

В силу ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п.п. 7. п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Сплата позивачем податку на додану вартість в сумі 6432,82 грн. до бюджету підтверджується матеріалами справи.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність дій щодо витребування у позивача 13.11.2012 року коносаменту від 16.10.2012 року, рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915, а відтак позовні вимоги про визнання їх неправомірними, скасування та стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 6432,82 грн. підлягають до задоволення. В той же час, суд вважає безпідставними позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо витребування у позивача 13.11.2012 року каталогів, специфікацій і прейскурантів виробника товару.

З урахуванням положень ч.2 ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати необхідно при присудити з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, Митним та Бюджетним кодексами України, ст.ст. 71, 86, 158-163, 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рівненської митниці щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" 13.11.2012 року коносаменту від 16.10.2012 року.

Скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.11.2012 року №204000003/2012/003722/2.

Скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.11.2012 року №204000003/2012/02915.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (код ЄДРПОУ 35750435, 29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова,6) 6432,82 грн. надміру сплаченого податку на додану вартість.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (код ЄДРПОУ 35750435, 29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова,6) 203,87 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з розрахункового рахунку Рівненської митниці.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2013 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя