Ухвала суду № 29223158, 24.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/4036/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Лайф" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" листопада 2012 р. у справі за позовом Приватного малого підприємства фірми "Лайф" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство фірма "Лайф" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0248081541 від 02.10.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує, що він правомірно відносив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі касових чеків, що містили фіскальний та індивідуальний номер платника ПДВ. Оскільки у період 2009-2010років обмежень у формуванні податкового кредиту на підставі названих касових чеків (що містили податковий номер) не було.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Судом апеляційної інстанції враховано, що неявка суб'єкта владних повноважень у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 13.09.2012 року №611/15-200/21091923 (т.І а.с.9-37).

За даними перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п. 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у формуванні податкового кредиту на підставі чеків, виписаних одним календарним днем, загальна сума ПДВ за якими перевищує 40грн., а сума відповідно отриманих товарів /послуг за якими перевищує 200грн. за день. Так, за період з серпня по грудень 2009року сума ПДВ, що відноситься до складу податкового кредиту на підставі чеків складає 6120грн, сума завищеного податкового кредиту складає 51075,6грн. За 2010рік сума ПДВ, що відноситься до складу податкового кредиту на підставі чеків складає в розмірі 14600грн, сума завищеного податкового кредиту складає 151186,5грн. За січень -лютий 2011рік сума ПДВ, що відноситься до складу податкового кредиту на підставі чеків складає в розмірі 2360грн, сума завищеного податкового кредиту складає 25906,72грн. За таких обставин, відповідач встановив завищення податкового кредиту за період з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року на загальну суму 228 168,82 грн., відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі обумовленого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2012 року №0248081541, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 278735,35 грн., в тому числі: 228168,82 грн. за основним платежем, 50566,53грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.8). З якої за період з серпня 2009 року по грудень 2010 року сума визначеного грошового зобов'язання складає: 202262,10 грн.- основний платіж та 50 565,53 грн. - штрафна санкція (25%). Сума грошового зобов'язання за період 2011року складає: 25906,72грн.-основний платіж та 1 грн.- штрафна санкція.

Згідно із п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином, підставою нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної є і товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, і касовий чек, у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків.

З наведеного слідує, що обмеження загальної суми поставлених товарів (послуг) в розмірі 200 грн. за день встановлено для випадку нарахування податкового кредиту на підставі саме касового чеку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податового номера постачальника). Отож, у випадку наявності у касовому чеку відомостей щодо податкового номера постачальника названі обмеження у формуванні сум податкового кредиту не поширюються.

Відповідно до положень про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Так, п.3.2 розділу 3 вищезазначеного Положення зазначає, що касовий чек повинен містити: назву господарської одиниці, адресу господарської одиниці, для СПД, що зареєстровані, як платники ПДВ індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером друкуються великі літери «ПН», для СПД, що не є платниками ПДВ ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за «ДРФО», перед яким друкуються великі літери «ІД», порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким великі літери «ФН», напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за період з серпня 2009 року по грудень 2010р. (включно) придбавались пально-мастильні матеріали призначені для ведення господарської діяльності (транспортні перевезення) за фіскальними чеками. При цьому, позивачем дотримувались положення встановлені НБУ, щодо не перевищення готівкових розрахунків у межах 10 тис.грн. В подальшому позивачем, на підставі вищезазначених фіскальних чеків, в яких зазначені загальна сума такого платежу, сума податку та податковий номер постачальника, нараховано податковий кредит . Зазначені чеки мають всі реквізити, що передбачені для такого розрахункового документу у відповідності з вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та наказу ДПА України № 614 від 01.12.2000 року.

Окрім того, за період з вересня 2010року по грудень 2010 року (включно) формування податкового кредиту за названими фіскальними чеками, що містять податковий номер постачальника здійснено позивачем також на підставі податкових накладних (копії яких долучено до матеріалів справи).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами позивача проте, що обмеження передбачені п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " не поширюються на фіскальні чеки наявні у позивача, оскільки такі чеки містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця (постачальника) та є підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Аналогічної позиція викладена в ухвалі ВАСУ від29.05.2012року справа К-17537/10-С.

Враховуючи зазначене, відповідачем безпідставно відсторновано з податкового кредиту позивача суму ПДВ в розмірі 202 262,10 грн. (з якої 51075,6грн. за серпень-грудень 2009року та 151186,5 грн. за 2010рік) за фіскальними чеками, що містять суму податку та податковий номер постачальника. Як наслідок відповідачем безпідставно визначено спірним податковим повідомленням - рішенням грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 202262,10 грн.- основний платіж та 50 565,53 грн. - штрафна санкція (25%).

Стосовно ж правомірності формування позивачем сум податкового кредиту у 2011році на підставі фіскальних чеків, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця (постачальника), то судом апеляційної інстанції встановлено, що Закон України "Про податок на додану вартість " втратив чинність з 01.01.2011року.

З названої дати набув чинності Податковий Кодекс України, яким запроваджено нові положення щодо порядку формування сум податкового кредиту на підставі касових чеків.

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку. Тобто, сума чеків за день не може перевищувати 240грн, в тому числі ПДВ -40грн.

Отож, із вступом в дію Податкового Кодексу України, продовж одного календарного дня, загальна сума ПДВ яку можна віднести до складу податкового кредиту на підставі касового чеку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) становить не більше 40грн.. а сума відповідно отриманих товарів /послуг за якими перевищує 200грн. за день

З матеріалів справи вбачається, що спірні суми завищеного податкового кредиту позивач сформував на підставі касових чеків виписаних впродовж одного календарного дня, загальна сума ПДВ за якими перевищує 40грн., а сума відповідно отриманих товарів /послуг за якими перевищує 200грн. за день.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення даних вимог Податкового кодексу України, ПП "Лайф" податковий кредит за січень -лютий 2011рік сформовано на підставі чеків, виписаних одним календарним днем, загальна сума ПДВ в яких перевищує 40 грн. Відтак, відповідачем вірно встановлено, що до складу податкового кредиту названого періоду можна віднести на підставі касових чеків суму ПДВ в розмірі 2360грн. Таким чином, відповідач вірно встановив, що позивачем завищено за обумовлений період 2011 року податковий кредит у розмірі 25906,72грн.

Враховуючи обумовлене, відповідач правомірно виніс спірне податкове повідомлення рішення в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25906,72грн. - основний платіж та 1 грн.- штрафна санкція.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Лайф" задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" листопада 2012 р. скасувати та постановити нову якою позов Приватного малого підприємства "Лайф" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0248081541 від 02.10.2012року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 252827,63грн., з якої: 202262,10грн. - основний платіж та 50565,53грн. -штрафна санкція. У задоволені решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне мале підприємство фірми "Лайф" вул.Чорновола,27,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023