Рішення № 29221595, 28.01.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/9498/2012

Провадження № 2/764/615/2013

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді -Рубан М.В.

при секретарях - Ходжаш Ю.Є., Бурчуладзе С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданих збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 30 серпня 2012 року до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 4029,21 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що в результаті ДТП, винуватцем якого є відповідач, позивачу спричинена матеріальні збитки у вигляді втрати товарної вартості його автомобіля, не сплаченої страховою компанією франшизи та витрати за проведення експертизи. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку із зміненням його звичного укладу життя, він поніс додаткові витрати на здійснення поїздок до експерта, сервісного центру та ДАЇ. Також відповідач в добровільному порядку не погодився відшкодовувати завдану матеріальну шкоду позивачу, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що висновок експерта, якій є в матеріалах справи, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки цей висновок є неналежним доказом, тому що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку та фактично не мав досвіду експертної діяльності, а також тому що експерт при здійсненні оцінки порушив методику товарознавчої експертизи і розрахував вартість відновлювального ремонту у більшому розмірі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля марки «Mitsubishs Lancer 1.6», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_5).

26 березня 2012 року в 16-10 годин ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом "Форд", державний номер НОМЕР_2, на вул.В.Морська навпроти будинку № 19 в місті Севастополі, неправильно вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв наїзд на зупинений автомобіль «Mitsubishs Lancer 1.6», державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів і ДТП.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 06.04.2012 року у справі №2702/3573/2012, відповідно до якої, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у порушенні вимог ПДР України, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Відповідач 23.08.2011 року уклав із Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія»договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір), що підтверджується копією полісу (серія АА № 6065852).

Розмір вартості відновлювального ремонту складає 7132,39 грн., а втрати товарної вартості автомобіля становить 2774,21 грн., що підтверджується висновком експертної компанії «Укравтоекспертиза»серія SL № 17158/1 від 10.04.2012 року.

Відповідача було повідомлено телеграмою (а.с. 28) про огляд пошкодженого автомобіля позивача, попереджено про можливість такого огляду без його участі, однак відповідач на огляд не з'явився, причин неявки не повідомив.

За проведення незалежної оцінки експертною компанією «Укравтоекспертиза», а також за сповіщення телеграмою відповідача, позивачем були сплачені грошові кошти в розмірі 255,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 291 від 27.03.2012 року, № 303 від 02.04.2012 року; № 372 від 18.04.2012 року.

Позивачу сплачено страхове відшкодування вартості відновлювального автомобіля ремонту у повному обсязі за вирахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку та, проти чого не заперечували в судовому засіданні сторони.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК Україна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже з наведеної норми права вбачається, що страхова компанія не зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані із втратою товарної вартості автомобіля, та моральну шкоду, пов'язану із пошкодженням транспортного засобу.

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»зобов'язалась відшкодувати шкоду, заподіяну відповідачем майну потерпілих, проте сума такого страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 1000,00 грн.

Згідно з п.12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже сума франшизи складає частину суми вартості відновлювального ремонту, яку не сплатила страхова компанія позивачу.

На підставі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд вважає, що сума втрати товарної вартості автомобіля є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки величину втрати товарної вартості характеризує фізичний знос, який виникає внаслідок передчасного товарного (зовнішнього) вигляду в разі пошкодження транспортного засобу і відповідного ремонту, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних якостей покриттів або ремонту запасних частин, що були у вжитку або ремонті. Також збитками є витрати сплачені позивачем за проведення експертизи та повідомлення відповідача про огляд пошкодженого автомобіля, в сумі 255,00 грн., так як це витрати, яких позивач зробив для відновлення свого права, оскільки проведення оцінки є необхідною для визначення вартості матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням транспортного засобу.

Відповідач відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України не надав суду доказів повної сплати розміру втрати товарної вартості автомобіля позивача в сумі 2774,21 грн. та сплати витрат за проведення у зв'язку з цим незалежної оцінки експертної компанією в розмірі 255,00 грн., суми франшизи в розмірі 1000,00 грн., а всього 4029,21 грн. За таких обставин матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем сплати вказаних сум, у зв'язку з чим вимога позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків в розмірі 4029,21 грн., спричинених дорожньо-транспортною пригодою, підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача про те, що висновок експерта, якій є в матеріалах справи, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки цей висновок є неналежним доказом, тому що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку та фактично не мав досвіду експертної діяльності, а також тому що експерт при здійсненні оцінки порушив методику товарознавчої експертизи і розрахував вартість відновлювального ремонту у більшому розмірі, суд не приймає до уваги, тому що, по-перше відповідач у разі не згоди з даним висновком не був позбавлений правової можливості звернутися з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, де експерт був би попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, по-друге, застосування методики товарознавчої експертизи щодо розрахунку вартості матеріалів кріпильних деталей, проводки, ремонту правого колеса відноситься до вартості відновлювального ремонту, а не до визначення суми втрати товарної вартості автомобіля, яку просить стягнути позивач, в-третіх, досвід експерта один рік не може слугувати підставою вважати проведену експертизу недостовірною

До того ж, в обґрунтування цих доводів представником відповідача не спростований висновок експерта жодними доказами, а є лише його припущеннями щодо неможливості пошкодження певних деталей транспортного засобу при скоєні ДТП, тому дані доводи не заслуговують на увагу. При цьому, суд вважає помилковими доводи відповідача, що експерт двічі розрахував вартість кріпильних деталей, зокрема кріплення фари, оскільки кріплення самої фари не є тотожнім з поняттям кріпильних деталей в розумінні п.8.5.14 Методики товарознавчої експертизи, оскільки, зокрема, в ремонтній калькуляції (а.с. 21-22) експерт відокремлює ці поняття і визначає кріплення фари, як окрему запчастину вартістю 255,85 грн., та маловартісні запчастини (кріпильні деталі) вартістю 40,87 грн.

Отже висновок експертної компанії «Укравтоекспертиза»серія SL № 17158/1 від 10.04.2012 року не викликає в суду сумнівів, тому що він був складений кваліфікаційним експертом.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже моральна шкода пов'язана зі стражданнями, яких зазнала особа. Позивач зазначив, що він міг користуватися транспортним засобом, зокрема, у своїй підприємницькій діяльності. Суд вважає, що звернення до судових чи інших владних органів держави не може бути підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки вчинення таких дій є правом особи, а не обов'язком.

При цьому, позивачем не доведено належними та беззаперечними доказами спричинення йому моральної шкоди внаслідок вказаної ДТП, оскільки він її обґрунтовує лише необхідністю проведення експертної оцінки та зверненням до судових органів за захистом свого порушеного права. Інших доводів в обґрунтування моральної шкоди позивач не наводить.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн. є недоведеними, тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовій збір за вимогу майнового характеру (стягнення збитків) в розмірі 214,60 грн., а з позивача на користь держави судовий збір за вимогу немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) в розмірі 107,30 грн., оскільки він не був сплачений при поданні позовної заяви, і в задоволенні цієї вимоги відмовлено.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 4029,21 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн., а всього 4243,81 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м. Севастополя М.В. Рубан