Рішення № 29220208, 06.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа№ 914/10/13

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Нью-Трейдінг Львів", с.В.Дорошів Жовківського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕМ-Оздоббуд", м.Львів

про стягнення 22 528,77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Нью-Трейдінг Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕМ-Оздоббуд" про стягнення 22 528,77 грн., з яких 20 000,00 грн. основний борг, 400,00 грн. 3% річних та 2 128,77 грн. пені.

Ухвалою суду від 03.01.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.01.2013р. Ухвалою суду від 23.01.2013р. розгляд справи відкладено на 06.02.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання (від 06.02.2013р. вх.№3401/13) про розгляд справи за наявними у ній матеріалами при відсутності представника ТзОВ "НВФ "Нью-Трейдінг Львів".

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 03.01.2013р. та 23.01.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79058 0523478 2 від 29.01.2013р. - вручено 31.01.2013р. Станом на 06.02.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Суд, розглянувши клопотання позивача про про розгляд справи за наявними у ній доказами при відсутності представника ТзОВ "НВФ "Нью-Трейдінг Львів", дійшов висновку підставності його до задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

04.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Нью-Трейдінг Львів" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЕМ-Оздоббуд" (замовник) було укладено договір №07 (надалі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню виробів, передбачених п.1.5. договору, здійснити їх монтаж на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити таку роботу.

Пунктом 1.5. договору передбачено перелік виробів, що виготовляються, їх вартість та строки виконання робіт (включаючи роботи по монтажу виробів).

Відповідно до п.2.1. договору за виконані роботи замовник оплачує виконавцю 269 718,13 грн.

Згідно із п.2.3. договору замовник зобов'язується здійснити попередню оплату (авансовий платіж) виконавцю в розмірі вказаному у п.1.5. договору.

В п.2.4. договору зазначено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється у день приймання-передачі робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. приймання виконаних робіт здійснюється замовником у день їх завершення.

Згідно із п.4.2. приймання-передача виконаних робіт оформляється актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Позивач згідно умов договору №07 від 04.07.2011р. свої зобов'язання виконав повністю, про що сторонами було підписано акти виконаних робіт: від 19.08.2011р. на суму 100 000,00 грн., від 31.10.2011р. на суму 100 000,00 грн., від 21.11.2011р. на суму 58 718,13 грн. та видаткову накладну №РН-19/2 від 31.10.2011р. на суму 11 000,00 грн.

Позивачем, виконано роботи на загальну суму 269 718,13 грн.

Однак відповідач перерахував за виконані роботи на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 249 718,13 грн., і з дня підписання останнього акту виконаних робіт (21.11.2011р.) не сплатив 20 000,00 грн.

07.11.2012р. ТзОВ"НВФ "Нью-Трейдінг Львів" надіслало на адресу ТзОВ "ВЕЕМ-Оздоббуд" претензію та акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2012р., однак відповідачем не було надано відповіді на вказану претензію.

Отже, позивач звернувся до господарського суду для захисту своїх порушених інтересів та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 20 000,00 грн.

У зв'язку із простроченням оплати за виконані роботи позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2 128,77 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 400,00 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості, яку ТзОВ "НВФ "Нью-Трейдінг Львів" просить стягнути на його користь з ТзОВ "ВЕЕМ-Оздоббуд" становить 22 528,77грн., з яких 20 000,00 грн. основного боргу, 2 128,77 грн. пені та 400,00 грн. - 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №07 від 04.07.2011р. на суму 269 718,13 грн. підтверджується актами виконаних робіт: від 19.08.2011р. на суму 100 000,00 грн., від 31.10.2011р. на суму 100 000,00 грн., від 21.11.2011р. на суму 58 718,13 грн. та видатковою накладною №РН-19/2 від 31.10.2011р. на суму 11 000,00 грн. Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 1.5. договору передбачено перелік виробів, що виготовляються, їх вартість та строки виконання робіт (включаючи роботи по монтажу виробів).

Відповідно до п.2.4. договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється у день приймання-передачі робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, останній акт виконаних робіт був підписаний 21.11.2011р., а отже в цей день відповідно до умов п.2.4. договору між сторонами повинен був відбутися остаточний розрахунок за виконані роботи.

Однак, відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок відповідачем перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 249 718,13 грн., факт сплати в цій сумі підтверджується банківськими виписками: 08.07.2011р. на суму 80 000,00 грн.; 19.08.2011р. на суму 20 000,00 грн.; 07.11.2011р. на сму 100 000,00 грн.; 23.12.2011р. на суму 12 000,00 грн.; 21.02.2012р. на суму 20 000,00 грн.; 13.03.2012р. на суму 10 000,00 грн.; 11.04.2012р. на суму 7 718,13 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу за виконані роботи та 400,00 грн. 3% відсотків річних є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, не передбачено такої відповідальності і в договорі підряду №07 від 04.07.2011р., відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Отже у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 2 128,77 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1330 від 25.12.2012р. на суму 1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЕМ-Оздоббуд" (79058, м.Львів, пр.Чорновола, 57; ідентифікаційний код 34259910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Нью-Трейдінг Львів" (80364, Львівська область, Жовківський район, с.В.Дорошів, вул.Короленка, 27; ідентифікаційний код 22333802) 20 000,00 грн. основного боргу, 400,00 грн. 3% річних та 1 457,42 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 128,77 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 11.02.1013р.

Суддя Сухович Ю.О.