Ухвала суду № 29219991, 06.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0614/1235/2012 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В.В.

Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання : Капустинській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за участю прокурора

справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Держави України в особі Міністерства юстиції України про стягнення невиплачених коштів за рішенням суду та відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що через бездіяльність відділу ДВС Малинського РУЮ не виконано рішення Малинського районного суду від 30 листопада 2010 року, яким на її користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Риолан» було стягнуто в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 47 450 грн. Державним виконавцем відділу ДВС 04 березня 2011 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу, а 21 листопада 2011 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з ліквідацією боржника. Внаслідок неправомірної бездіяльності державних виконавців умисно затягнуте провадження у справі, що призвело до невиконання рішення суду, а тому просить стягнути з ДВС Малинського РУЮ належні їй та не виплачені за рішенням суду кошти в сумі 47 000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2012 року в задоволені позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки воно ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема посилається на те, що судом не враховані вимоги Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями ст.11 Закону України „Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та від вини цієї особи (ст.ст.1173,1174 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця відділу ДВС Малинського районного управління юстиції 04 березня 2011 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Малинським районним судом Житомирської області, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Риолан" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 47 450 грн. (а.с.10).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Малинського районного управління юстиції 21 листопада 2011 року закінчено виконавче провадження з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження", а саме: ліквідація ТОВ „Риолан", тобто боржника (а.с.11).

27 грудня 2011 року ОСОБА_1 оскаржила діяння державних виконавців відділу ДВС Малинського районного управління юстиції та постанову про закінчення виконавчого провадження в судовому порядку.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2012 року бездіяльність державних виконавців визнано неправомірною, а у визнанні незаконною та скасуванні постанови про закінчення виконавчого провадження відмовлено (а.с.13-14).

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 жовтня 2012 року скасовано ухвалу Малинського районного суду від 24 січня 2012 року в частині визнання неправомірною бездіяльність старших державних виконавців ВДВС Малинського районного управління юстиції Житомирської області (а.с.66-67).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (преюдиційність).

З огляду на вище викладене суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивачка не довела незаконності у діяннях державних виконавців відділу ДВС, вірно послався на те, що до юридичної особи не можуть переходити зобов'язання боржника за виконавчими документами, а кошти мають носити компенсаційний характер та обґрунтовано відмовив позивачці у стягненні невиплачених за рішенням суду коштів.

Виходячи зі змісту ст.ст.23,1167 ЦК України та загальних підстав цивільно-правової відповідальності моральна шкода є похідним наслідком вчинення іншого правопорушення, а при вирішенні питання про її відшкодування підлягають з'ясуванню наявність шкоди, протиправність діяння (бездіяльності), наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням, вина того, хто завдав шкоду.

Доводи апеляційної скарги відносно неврахування вимог ч.2 ст.4 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не є обґрунтованими, оскільки Закон набрав чинності з 01 січня 2013 року, а рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом на предмет законності та обґрунтованості на день його постановлення. На день ухвалення судом першої інстанції рішення Закон України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не діяв.

Решта доводів апеляційної скарги також не спростовує рішення суду першої інстанції.

Рішення законне та обґрунтоване. Підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: