Рішення № 29219134, 11.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2013 р. Справа № 5004/1531/12за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 190 342,67 грн. заборгованості

за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про визнання кредитного договору недійсним

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 05.11.12р., ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: позивач - ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернувся із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 190 342,67 грн. заборгованості за кредитним договором № 6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008р. в т.ч. 88568,95 грн. заборгованості по тілу кредиту, 70 549,30 грн. по відсотках, 11911,31 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 7 955,91 грн. - штрафу за порушення умов кредитного договору, 11 357,20 грн. - індексу інфляції.

Заявлені позовні вимоги позивач підтверджує договором кредитної лінії № 6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008р.,меморіальним ордером №140 від 18.06.2008р., листом-вимогою від 11.06.2009р, паспортом та карткою фізичної особи платника податків ОСОБА_1

14.12.2012р. ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання кредитного договору № 6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008р. недійсним, який ухвалою суду від 17.12.2012р. на підставі ст. 60 ГПК України об'єднано для спільного розгляду із первісним позовом.

Недійсність договору обґрунтовує тим, що останнього не підписувала та на підставі його умов згідно меморіального ордеру №140 кредитні кошти не отримувала.

Заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом позивач підтверджує постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2012р.

Підприємець - ОСОБА_1 в судовому засіданні та в письмових поясненнях проти первісного позову заперечує, стверджує про те, що кредитний договір 6М/2008/980-МК/830 вона не укладала, та кредитні кошти на підставі меморіального ордеру №140 від 18.06.2008р. в сумі 100 000грн. не отримувала, зустрічний позов про визнання кредитного договору № 6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008р. недійсним просить задоволити.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Разом з тим, на адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням повноважного представника в іншому судовому засіданні. Між тим, заявлене клопотання судом відхилене, оскільки ПАТ "Комерційний банк "Надра" є юридичною особою, представниками якої у відповідності до ст. 28 ГПК України можуть бути як керівник підприємства, так і інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене та те, що строк розгляду справи, який встановлений ст. 69 ГПК України вичерпано, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд,-

в с т а н о в и в:

18.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" є правонаступником всіх прав та обов'язків акціонерного комерційного банку "Надра") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6М/2008/980-МК/830, відповідно до якого Позивачу мало бути надано грошові кошти в розмірі 100 000грн. Із строком повернення 17.06.2011року включно, сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 19,9% річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році. Строк користування кредитом починається з моменту надання кредиту у відповідності до п.2.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, шляхом перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника.

Суд, даючи правову оцінку зазначеному кредитному договору та факту отримання підприємцем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 100 000грн. на підставі меморіального ордеру №140, дійшов висновку про те, що остання договору не підписувала та кредитні кошти не отримувала.

При цьому суд виходив із того, що постановою Луцького міськрайонного суду від 12.04.12 р. про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1 КК України, встановлено, що в кредитному договорі №6М/2008/980-МК/830, графіку погашення кредитних коштів та в меморіальному ордері №140 (на підставі яких позивач звернувся про стягнення заборгованості), підписи ОСОБА_1 підробила ОСОБА_3

Постанова 12.04.12р. Луцького міськрайонного суду набрала законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин і матеріалів справи, в тому числі постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

П. 2.6 ч.3 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стверджується, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

П. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" чітко наголошено, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочину. Крім того, як далі зазначає Пленум, у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі у провину, справді сталося, що воно містить склад злочину і особа винна у його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Як встановлено, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Отже, наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною є обов'язковою умовою визнання його недійсним.

ПАТ "Комерційний банк "Надра" не надано суду будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт укладення спірного кредитного договору підприємем ОСОБА_1, підписання нею графіку погашення кредиту, меморіального ордеру, платіжного доручення здійснення власного волевиявлення чи вчинення по дорученню та фактичного отримання коштів.

Наведені обставини свідчать про недійсність оскаржуваного кредитного договору №6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008 року через порушення вимог при його укладанні та доведення діяння, яке поставлено ОСОБА_3 у провину, тому підлягає до застосування положення частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, щодо визнання в судовому порядку правочину недійсним.

Позивач не підтвердив належними доказами про порушене своє майнове право зі сторони відповідача - підприємця ОСОБА_1

Отже, у суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача виконання цивільного обов'язку по сплаті 88568,95 грн. заборгованості по тілу кредиту, 70 549,30 грн. по відсотках, 11911,31 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 7 955,91 грн. - штраф за порушення умов кредитного договору, 11 357,20 грн. - індексу інфляції.

На підставі наведеного, вимога про стягнення з підприємця ОСОБА_1 88568,95 грн. заборгованості по тілу кредиту, 70 549,30 грн. по відсотках, 11911,31 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 7 955,91 грн. - штраф за порушення умов кредитного договору, 11 357,20 грн. - індексу інфляції є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволення.

Зустрічна позовна вимога підприємця ОСОБА_1 про визнання кредитного договору № 6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008р. недійсним підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1609,50грн., відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись, ст.ст. 16, 509, 525, 526, 546, 548 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1.В первісному позові відмовити.

2. Зустрічний позов задоволити повністю.

3. Визнати недійсним кредитний договір №6М/2008/980-МК/830 укладений 18 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" в особі відділення №11 філії ВАТ КБ "Надра" Луцьке регіональне управління та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Луцького регіонального управління(Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 1, код ЄДРПОУ 26207141) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1073 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

11.02.13

Суддя В. М. Дем`як