Ухвала суду № 2921773, 27.08.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                                    Суддя першої інстанції – Гончаров С.А.

                                                                                                                           Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2008 року                                                                               справа № 22-а-7935/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарьок М.Г.

                                    Білак С.В.

при секретарі судового засідання     

Літвіновій Л.О.

за участю представників: від позивача:Заремба Сергій Володимирович за довіреністю від 30.03.2006 року. від відповідача:

Українська Наталя Валеріївна за довіреністю від 15.04.2008 року

Манохіна Ірина Валеріївна за довіреністю від 03.04.2008 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову господарського суду Донецької області

від

по адміністративній справі29 травня 2008р.

№ 41/118а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Город»  м. Донецьк

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання  недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.03.2006 року №00001042340/0 з податку на прибуток на загальну суму 1742542,00грн.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року по справі № 41/118а задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Город»  до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, внаслідок чого визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.03.2006року                       № 00001042340/0 з податку на прибуток на загальну суму 1742542,00грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складений акт від 09.03.2006р. № 366/23-6/23425431.

На підставі наведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2006р. №00001042340/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1742542 грн., у тому числі основний платіж 1071358 грн., штрафні (фінансові) санкції – 671184 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 , 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

            Як вбачається з акту перевірки, однією з підстав для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем у порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включено до складу валових доходів кредиторська заборгованість перед ЗАТ «Дон-Трейд» за 4 квартал 2002 року, перед ТОВ «Аква-Дон» за 4 квартал 2002 року, перед ПП «Таіс» за 4 квартал 2002 року, фірмою «ОКО MEDGmbh» за 4 квартал 2002 року, 3 квартал 2003 року, ТОВ «Технодон» за 1 квартал 2002 року, ПП «Атлант» за 1 квартал 2004 року, МКП «Модем -1» за 1 квартал 2004 року, по якій минув строк позовної давності або яка є безнадійною заборгованістю внаслідок ліквідації підприємства.

По справі було призначено судово-економічну експертизу, за результатами проведення якої складений висновок № 2490/24 від 30.07.2007 року яким встановлено, що документально підтверджується включення до складу валових доходів у декларації з податку на прибуток за 2005 рік (рядок 01.6) сум кредиторської заборгованості по якій закінчився строк позовної давності по ЗАТ «Дон-Трейд» в розмірі 6000 грн., по ТОВ «Аква-Дон» в розмірі 67900 грн., по  ПП «Таіс» в розмірі 12300 грн., по фірмі «ОКО MEDGmbh» в розмірі 51800 грн., по ТОВ «Технодон» в розмірі 162000 грн., а також сум кредиторської заборгованості, яка залишилась непогашеною на момент ліквідації підприємства  ПП «Атлант» в розмірі 58300 грн., по МКП «Модем -1» в розмірі 20100 грн. 

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності включення до складу валового доходу сум по ЗАТ «Дон-Трейд», по ТОВ «Аква-Дон», по ПП «Таіс», по фірмі «ОКО MEDGmbh», ТОВ «Технодон», строк позовної давності яких закінчився станом на 2004 рік, у декларацію за 2005 рік з оглядом на положення п. 5.1    ст. 5 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», за приписом якого якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. 

 Іншою підставою для донарахування податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про обов’язковість включення до складу валових доходів суми 3403160 грн. безнадійної заборгованості перед засновниками підприємства, що визнається безповоротною фінансовою допомогою у зв’язку з неповерненням засновникам внесків до статутного фонду на дату складення ліквідаційного балансу підприємства.

Відповідач у акті перевірки посилався на п.п.1.28.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначає, що в момент ліквідації підприємства господарська операція втрачає статус «інвестиції», оскільки припиняє існування поняття «корпоративні права» для ліквідуємого підприємства.

За приписами п.п.1.22 п.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без  встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем  наведених ознак безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно  до п.п.1.28.2. п.1.28 ст.1 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств”, на який посилається відповідач, під фінансовою інвестицією розуміється господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів,  деривативів та інших фінансових інструментів. Висновок податкового органу про те, що в момент ліквідації підприємства господарська операція втрачає статус “інвестиції”, так як припиняє існування поняття “корпоративні права” колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки наведене не передбачено Законом України  “Про оподаткування прибутку підприємств” та не випливає з аналізу його норм.

Актом перевірки також встановлено, що позивачем в порушення п.5.1 ст.5  Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати за 2004р.на 141845 грн., за 2005р.- 272083грн. .Відповідач вважає, що оскільки господарська операція по придбанню товарів, робіт, послуг після витечення терміну позовної давнини набуває статусу безповоротньої  фінансової допомоги, то відповідач зобов’язаний був зменшити  валові витрати на суму отриманого товару (робіт, послуг), так як фактично не відбулося здійснення компенсації за отримані ТМЦ.

          Пунктом 5.1 статті 5  Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

            Згідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 наведеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.1.22.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

            За приписами п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4  цього Закону України суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді включаються до валового доходу платника податку.

            Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлений обов’язок платника податку коригувати валові витрати на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності.

Колегія судів звертає увагу, що збільшення  валового доходу  на суми кредиторської заборгованості та одночасне коригування валових витрат на ці суми, призвело б до факту подвійного оподаткування. Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного зменшення відповідачем валових витрат на суму кредиторської заборгованості, яка залишилася нестягнутою по закінченню строку позовної давності.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі на постанову господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року по справі                   № 41/118а  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року по справі № 41/118а  залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 серпня 2008 року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  29 серпня  2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                        Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                    Сухарьок М.Г.

                                                                                                                                Білак С.В.

З оригіналом згідно:        

Суддя                                                                Т.Г. Гаврищук

                                                                                                                             Суддя першої інстанції – Гончаров С.А.

                                                                                                        Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2008 року                                                                               справа № 22-а-7935/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарьок М.Г.

                                    Білак С.В.

при секретарі судового засідання     

Летвиновой Л.А.

за участю представників: від позивача:Заремба Сергій Володимирович за довіреністю від 30.03.2006 року. від відповідача:

Українська Наталя Валеріївна за довіреністю від 15.04.2008 року, Манохіна Ірина Валеріївна за довіреністю від 03.04.2008 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову господарського суду Донецької області

від

по адміністративній справі29 травня 2008р.

№ 41/118а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Город»  м. Донецьк

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання  недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.03.2006 року №00001042340/0 з податку на прибуток на загальну суму 1742542,00грн.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі на постанову господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року по справі                   № 41/118а  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року по справі № 41/118а  залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 серпня 2008 року. Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 29 серпня 2008року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                               М.Г. Сухарьок