Ухвала суду № 29217723, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 лютого 2013 року м. Київ В/800/610/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Маринчак Н.Є.,

суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І., Островича С.Е., Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим

про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року

у справі №2а-7333/09/8/0170

за позовом фізичної особи -підприємця Вєліляєва Муждаби Мамбєтовича

до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року у справі №2а-7333/09/8/0170 за позовом фізичної особи -підприємця Вєліляєва Муждаби Мамбєтовича до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.239-1 КАС України передбачено, що до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування вимог заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанції про те, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу валових витрат у 1 кварталі 2006 року -4104,00грн., у 3 кварталі 2006 року -645,00грн., у 4 кварталі 2007 року -5221,00грн., у 1 кварталі 2008 року -1642,00грн., у 3 кварталі 2008 року - 1755,00грн.., а податок на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ПП "Трейд", ПП "Мегаполіс", ТОВ "Фаворит", ТОВ "Союз-Віктан" на загальну суму 1923,00грн. -до податкового кредиту.

На підтвердження мотивів перегляду вказаної ухвали суду касаційної інстанції Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року (К/9991/6427/11), 26 листопада 2012 року (К-22858/10), 05 липня 2012 року (К-25346/08), 02 жовтня 2012 року (К/9991/69711), в яких, на її думку, інакше застосовані спірні норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте, з ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року (К/9991/6427/11) вбачається, що спір в даній справі виник у зв'язку з невизнанням ДПІ поданих ТОВ «Лерсон»за травень -червень 2010 року податкових декларації з податку на додану вартість.

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 листопада 2012 року (К-22858/10) встановлено, що підставою для визначення позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на прибуток слугували висновки перевірки, викладені в акті від 14.04.2008 №153/1-23-08-23709936 за період з 01.01.2005 по 31.12.2007, про порушення позивачем вимог: п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало у тому, що позивач не відкоригував валові витрати у сумі 210930грн. у сторону зменшення на суму збільшеного ним валового доходу -безповоротну фінансову допомогу, що залишилась нестягнутою після строку позовної давності; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, яке полягало у тому, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат за період з липня 2005 року по червень 2007 року понесені у зв'язку з придбанням послуг аудиторського, юридичного та консультаційного обслуговування витрати на суму 115500,00грн. за відсутності підтвердження таких витрат первинними документами.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України 02 жовтня 2012 року (К/9991/69711), контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларації позивача з податку на додану вартість за січень-травень 2009р., про що складено акт від 14.08.2009 року №7615/15-2 (№4094/10/1/15-2). Висновками зазначеного акта перевірки вказано на порушення ВАТ "Кримхліб" вимог п.п.7.2.6 та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податковий кредит за рахунок податкових накладних, виданих у інших періодах, ніж звітний.

Отже, в згаданих вище рішеннях Вищого адміністративного суду України, яке оскаржується та на які посилається скаржник в заяві, різні обставини справи.

Стосовно ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2012 року (К-25346/08), то останньою скасовано рішення судів попередніх інстанції і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому слід відзначити, що направлення справи на новий розгляд виключає можливість формулювання судом касаційної інстанції остаточної правової позиції у справі, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим.

Таким чином, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року відсутні.

Керуючись статтями 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року у справі №2а-7333/09/8/0170.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ____Н.Є. Маринчак

____О.В. Вербицька

____М.І. Костенко

____С.Е. Острович

____М.О. Федоров