Ухвала суду № 2921771, 01.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                                       Суддя першої інстанції – Качуріна Л.С.

                                                                                                                                                       Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2008 року                                                                                справа № 22-а-7937/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                   Білак С.В.

при секретарі судового засідання Безруковій В.М.  

за участю представників: від позивача:Цимбалов В.І. – директор

Чекарьов Є.В. – довіреність від 01.03.08р.від відповідача:

Цуцков І.В. – довіреність від  05.12.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАлчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі 16 квітня 2008р.

№ 2а-5880/08 (суддя Качуріна Л.С.)за позовомПриватного багатопрофільного підприємства «Восток-Трейд» м. Алчевськ

до

Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про

визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2008 року по справі № 2-а-5880/08 задоволено позов Приватного багатопрофільного підприємства «Восток-Трейд» м. Алчевськ до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, в наслідок чого визнане протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 25 травня 2007р. № 0000122360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за декларацією за лютий 2007р. від 20.03.07р. у сумі 97602,00грн., винесене на підставі акту № 1297/2336-32722908 від 17.05.07р.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській областіпросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

            Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

                Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

             Відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2007р., за результатами якої складений акт від 17.05.2007р. № 1297/236-32722908 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.07р. № 0000122360/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007р. на 97602 грн.

           Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007р. в сумі 97602,00грн. та в порушення п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.7.1             п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р.  (із змінами та доповненнями)  завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2007р. на суму 93784грн.

           В акті перевірки зазначено, що від’ємне значення податку на додану вартість по декларації за січень 2007р. виникло в результаті проведення позивачем операцій по реалізації металопродукції по ціні нижче ціни придбання. Відповідач вважає, що оскільки позивачем здійснювалась реалізація продукції по ціні нижче ціни придбання, то ним порушені вимоги п.4.1 ст.4 , п.п.7.3.1 п.7.3 , п.п.7.7.1 п.7.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

            Пунктом 4.1 ст.4  Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинної у спірний період) встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

            У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

            За приписами п.1.18 ст.1 цього Закону звичайні ціни   розуміються  та  застосовуються  за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

            Як вбачається з п.п. 1.20.1 п.1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо  цим  пунктом  не  встановлено  інше,  звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

            Згідно до п.п. 1.20.8 п.1.20 статті 1 цього Закону  обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

            В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують звернення податкового органу до позивача  з відповідним запитом.

            Як вбачається з матеріалів справи,  висновок  про порушення позивачем  вимог п.4.1 ст.4  Закону України “Про податок на додану вартість” був зроблений відповідачем шляхом порівняння  ціни продажу продукції з ціною її придбання, а не рівнем звичайної ціни. В матеріалах справи взагалі відсутні  відомості щодо рівню звичайної ціни.

            Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено тих обставин, що ціна договору по продажу спірної продукції не відповідає рівню звичайної ціни. За таких обставин висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4 , п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.1 п.7.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого було завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2007р. на суму 93784 грн., колегія суддів вважає безпідставним.

           Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до декларації) за лютий 2007р., у яких відображено: залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 97602 грн.,  сума податкового кредиту попереднього податкового періоду – 760409 грн., сума податкового кредиту попереднього періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів – 760409грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 97602 грн.

           Порядок  визначення  суми  податку,  що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у 7.7.  ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

            При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

      З декларацій  з податку на додану вартість за січень, лютий 2007р. вбачається, що залишок від’ємного значення податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає –               97602 грн.

Платіжними дорученнями № 57 від 30.01.07р., № 42 від 30.01.07р., № 33 від 30.01.07р., № 2 від 10.01.07р., № 3 від 12.01.07р., № 8 від 18.01.07р., № 18 від 30.01.07р., № 53 від 30.01.07р. на суму 3491700,00грн., засвідчується фактична сплата позивачем  у попередньому податковому періоді ( січень 2007р.) суми податку на додану вартість  в розмірі 581949,99грн. постачальникам таких товарів (послуг). За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно задекларовано у декларації з податку на додану вартість за лютий 2007р. суму бюджетного відшкодування в розмірі 97602 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсним оспореного позивачем податкового повідомлення-рішення.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2008 року по справі № 2-а-5880/08  залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2008 року по справі № 2-а-5880/08 залишити  без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 жовтня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                        Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                     Сухарьок М.Г.

                                                                                                                                Білак С.В.