Ухвала суду № 29216955, 20.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/3387/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

представник позивача Прищепи О.С.,

представника відповідача Воробйової О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс" до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство - фірма "Торгбуд-сервіс"( далі-ППФ"Торгбуд-сервіс") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ № 0000542240 від 15.08.2012 р., № 0000572240 від 15.08.2012 р., № 0000592240 від 16.08.2012 р., № 1000071640 від 21.09.2012 р., № 1000212340 від 18.09.2012 р., № 1000222340 від 20.09.2012 р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 р., адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000542240 від 15.08.2012 р., №0000572240 від 15.08.2012 р., №0000592240 від 16.08.2012 р., №1000071640 від 21.09.2012 р., №1000212340 від 18.09.2012 р., №1000222340 від 20.09.2012 р.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що в ході розгляду справи Рівненським окружним адміністративним судом встановлено такі фактичні обставини:

Ревізорами податкового органу проведені документальні невиїзні перевірки ППФ "Торгбуд-сервіс" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з:

- ПП "Галич-Торг" (ідентифікаційний код 36545438 за період з 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р. ), за наслідками якої складено акт № 503/22-32785198 від 16.07.2012 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000572240 від 15.08.2012 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 262345 грн. та застосовано штрафні санкції 65587 грн.;

- ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" ідентифікаційний код 37741019 за період з 01.11.2011 р. по 31.11.2011 р .за наслідками якої складено акт № 506/22-32785198 від 16.07.2012 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592240 від 16.08.2012 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 41087 грн. та застосовано штрафні санкції 20544 грн.;

- ПП "Галич-Торг" (ідентифікаційний код 36545438 за період з 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р. та ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" ідентифікаційний код 37741019 за період з 01.11.2011 р. по 31.11.2011 р.) за наслідками якої складено акт № 640/22-32785198 від 26.07.2012 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542240 від 15.08.2012 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 348946 грн.

Окрім названих перевірок ревізорами податкового органу проведено:

- камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт № 721/15-32785198 від 27.08.2012 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 1000071640 від 21.09.2012 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 547241,15 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 273620,58 грн.;

-планову виїзну перевірку ППФ "Торгбуд-сервіс" код ЄДРПОУ 32785198 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р. за результатами якої складено акт № 752/22-32785198 від 14.09.2012 р. та винесено податкові повідомлення-рішення № 1000222340 від 20.09.2012 р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 1380977 грн. та № 1000212340 від 18.09.2012 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 115262 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 57631 грн.

Як вбачається з актів перевірок Здолбунівської ОДПІ, що стали підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень в усіх випадках податковий орган приходить до висновку про нікчемність правочинів (безтоварність господарських операцій ) між ППФ "Торгбуд-сервіс" з ПП "Галиторг" та ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ", як наслідок валові витрати сформовано з порушенням ст. 139 Податкового кодексу України, а податковий кредит з порушенням ст. 198 Податкового кодексу України.

Доводи контролюючого органу ґрунтуються на тому, що за даними бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено завищення податкового кредиту позивачем по господарських операціях з ПП "Галич-Торг" та з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ". Відтак, на думку податкового органу правочини ППФ "Торгбуд-Сервіс" та ПП "Галичторг", ПП "Будівельні матеріали ЛВ" є такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків обумовлених ними та з метою заниження об'єктів оподаткування по податку на додану вартість та по податку на прибуток, що суперечить приписам ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. На підтвердження названих доводів відповідач посилається: на відсутність у названих контрагентів позивача адміністративно-господарських та трудових ресурсів для виконання правочинів; наявність кримінальної справи № 2162, що розслідується слідчим відділом УСБ України у Львівській області, в рамках якої було встановлено, що ПП "Галичторг" та з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" були придбані невідомими особами без мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції встановив, що господарські операції позивача з ПП "Галичторг", ПП "Будівельні матеріали ЛВ" є фактично виконаними. Твердження відповідача щодо нікчемності укладених договорів суд вважає помилковими та такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи, оскільки спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем відповідно до приписів Податкового кодексу України та за господарськими операціями, що є фактично здійсненими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З наявних у справі доказів вбачається, що формування сум валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями з ПП "Галичторг" позивач здійснив на підставі: договорів про поставку товарно-матеріальних цінностей № Т01/08 від 01.08.2011 р., № 1/12 від 05.01.2012 р.; видаткових накладних за період серпня 2011 р. по грудень 2011 р. та за період з березня-квітень 2012 р., податкових накладних, платіжних доручень про переказ коштів в оплату поставлених ТМЦ. Названі первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковим кодексом України.

Відповідно до пояснень представника позивача транспортування обумовлених ТМЦ здійснювалося власним транспортом позивача із місць, що вказувалися продавцем. Пісок та щебінь отримувалися з кар'єрів с. Клесів Рівненська область, с. В. Любаша Рівненська область. Інші товарно-матеріальні цінності отримувалися за адресою: вул. Зелена 74, м. Львів.

Обставини щодо фактичної поставки (транспортного переміщення) товарно-матеріальних цінностей (пісок та щебінь), що придбавалися позивачем в ПП "Галичторг" підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, копією договору оренди транспортних засобів у ТОВ "Будтех-пром", копіями свідоцтв про реєстрацію за позивачем транспортних засобів, що забезпечували переміщення названих ТМЦ .

Окрім того, обставини щодо фактичного використання позивачем товарно-матеріальних цінностей (які були придбані в ПП "Галичторг") в межах господарської діяльності підтверджуються: щомісячними відомостями про об'єми списаних піску та щебеню при виробництві бетонних сумішей; "Нормативи витрат піску, щебеню, цементу та добавок" затверджені наказами № Сп-1 від 01.11.2010 р. та № Сп-2 від 01.11.2010 р. та відповідають нормам ДСТУ Б.В..2.7-23-95 Державний стандарт України "Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Загальні технічні умови" та СНиП 5.01.23-83 Типові норми витрати цементу для готування бетонів, збірних і монолітних бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій"; копіями договорів на видатковими накладними про поставку позивачем товарно-матеріальних цінностей (які були попередньо придбані в ПП "Галичторг") та бетонних сумішей виготовлених з названих ТМЦ для різних суб'єктів господарювання. З названих доказів слідує, що товарно-матеріальні цінності які були придбані в ПП "Галичторг", а зокрема: пісок та щебінь використовувалися позивачем в межах господарської діяльності для виробництва бетонних сумішей. Інші товарно-матеріальні цінності продавалися для підприємств.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між ПП "Галичторг" та ППФ "Торгбуд-сервіс" було укладено договори № 5/11 від 01.08.2011 р. № 5/12 від 01.08.2011 р., № 12/3 від 02.04.2012 р. на виконання робіт (створення технічної продукції, надання послуг і таке інше). За наслідками їх виконання сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період серпень, вересень 2011 р., березень, квітень 2012 р.

В подальшому, придбані в ПП "Галичторг" роботи були використані ППФ "Торгбуд-сервіс" при виконанні господарських зобов'язань перед ТОВ НВФ "Лігос", що підтверджується актами здачі приймання робіт по договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій ППФ "Торгбуд-сервіс" з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" до матеріалів справи було долучено договір підряду № 11-10 від 01.11.2011 р. За умовами вказаного договору ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" зобов'язується виконати та здати замовнику роботи по об'єкту "облаштування твердого покриття складу сипучих матеріалів за адресою м. Рівне, вул. Біла, 18-В". Виконання вказаних робіт підтверджується актом форми КБ-2 за листопад 2011 р., довідкою про вартість підрядних робіт за листопад 2011 р. на загальну суму 246520 грн. в т.ч. ПДВ 41086,67 грн. Податковий кредит підтверджується податковою накладною № 80 від 30.11.2011 р. на загальну суму 246520 грн. в т.ч. ПДВ 41086,67 грн. виписаною ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ". На підтвердження факту фактичного перебування працівників, що виконували підрядні роботи позивачем надано копії листів згідно яких ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" просило ППФ "Торгбуд-Сервіс" розмістити працівників згідно переліку на період перебування у відрядженні. Як вбачається з акту приймання здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 104, 631 за 2011 р. та декларацій по податку на прибуток за 2011 р. вартість виконаних будівельно-монтажних робіт було віднесено ППФ "Торгбуд-сервіс" на збільшення балансової вартості основних фондів. При цьому, факт віднесення вказаних витрат до складу валових відповідачем не доведено. Майновий комплекс, на якому проводилися підрядні роботи ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" позивач використовує на підставі договору оренди державного майна № 728-2009 від 01.07.2009 р. зі змінами внесеними додатковим договором до договору оренди державного майна № 728-2009 від 01.07.2009 р. від 01.12.2009 р. укладених з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області для виробництва бетонних сумішей.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зібрані у справі докази підтверджують обставини, що господарські операції позивача з ПП "Галичторг", ПП "Будівельні матеріали ЛВ" є фактично виконаними, ТМЦ є поставленими, а роботи (послуги) виконаними.

Поряд із зазначеним, доводи відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та обумовлених контрагентів є такими, що ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не підтверджено відповідними доказами.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названими контрагентами є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння, яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Окрім того, згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб

За таких обставин, покупець товарів (робіт, послуг) не може нести відповідальності за неправомірні дії його контрагентів (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки).

З огляду на обумовлене, доводи податкового органу щодо наявності порушеної кримінальної справи відносно невідомих осіб щодо використання ПП "Галич-Торг" та з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" у фіктивній діяльності не спростовують обставин щодо фактичного виконання обумовлених господарських операцій. Тим більше, з постанови про порушення кримінальної справи від 17.09.2012року вбачається, що приводами та підставами для її порушення не були операції названих контрагентів та позивача. Відтак, названа постанова в розумінні ст. 70 КАС України не є належним доказом.

Крім цього, відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За встановлених обставин, та враховуючи відсутність вироку суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, суд приходить до висновку, що податковим органом передчасно винесено спірні податкові повідомлення -рішення. При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували фіктивність (безтоварність) господарських операцій позивача та названих контрагентів або причетність осіб, стосовно яких порушено кримінальну справу, до господарської діяльності на час вчинення названих господарських операцій з позивачем.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що на момент здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Галич-Торг" та з ПП "Будівельні матеріали плюс ЛВ" названі суб'єкти господарювання в установленому порядку були наділені господарською правосуб'єктністю, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Крім того, обумовлені суб'єкти господарювання на момент здійснення спірних угод були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а відтак на законних підставах мали право вступати у господарські правовідносини з іншими платниками податку, виконувати взяті господарські зобов'язання та здійснювати видачу податкових накладних.

Порядок формування сум валових витрат та податкового кредиту регламентується нормами п. 138.2, 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п14.1.181 пункту 14.1 статті 14, п. 198.1, п. 198.3, 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 статті 201 ПК України, які передбачають, що необхідною умовою для формування валових витрат та сум податкового кредиту є наявність у платника податків відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та наявність податкових накладних.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач здійснив формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту відповідно до приписів перелічених норм та на підставі податкових накладних та первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Стосовно ж посилання податкового органу на відсутність у контрагентів ППФ "Торгбуд-сервіс" адміністративно-господарських та трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій, то відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України виконання господарських договорів може здійснюватись як із залученням власних ресурсів так із залученням адміністративно-господарських та трудових ресурсів, що належать іншим суб'єктам на підставі цивільно-правових договорів.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України").

Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковим та такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи, оскільки спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем відповідно до приписів Податкового кодексу України та за господарськими операціями, що є фактично здійсненими.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Повний текст Ухвали виготовлено "20" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано рекомендованим з повідомленням:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство - фірма "Торгбуд-Сервіс" вул.Шкільна,30А,м.Здолбунів,Рівненська область,35700

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705