Постанова № 29213935, 05.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-4368/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2011р. дочірнє підприємство "Фрідом Фарм-Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (надалі - ДП "Фрідом Фарм-Україна" ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2011р. №№0002872301, 0002882301, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 766100грн., у тому числі за основним платежем на суму 612880грн., за штрафними санкціями на суму 153220грн., зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року на суму 1587147грн. та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2011р. №0002862301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3825736грн., у тому числі за основним платежем на суму 3062882грн., за штрафними санкціями на суму 762854грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. позов задоволений; скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 серпня 2011р. №№0002872301 та 0002882301; скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2011р. №0002862301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3825736грн., в тому числі за основним платежем на суму 3062882грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 762854грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.05.2011р. по 27.07.2011р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ДП "Фрідом Фарм Україна" ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл", з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складений акт №2767/23-5/30069082 від 29.07.2011р. /т.1 а.с.29-102/

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002862301 від 16.08.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3182655грн. за основним платежем, та 792797грн. за штрафними санкціями,/т.1 а.с.26/ а також №0002872301 від 16.08.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 612880грн. за основним платежем, та 153220грн. за штрафними санкціями, /т.1 а.с.27/, №0002882301 від 16.08.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15871447грн. /т.1 а.с.28/

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ДП "Фрідом Фарм-Україна" ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" здійснювало діяльність з оптової торгівлі хімічними засобами захисту рослин, міндобривами, насінням соняшника, пшениці, соєвої олії та соєвого шроту.

З метою здійснення цієї діяльності ДП "Фрідом Фарм-Україна" ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" придбало у ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс" сою, у ПП "Транс-Грейн" мінеральні добрива, у ПП "Інвестюгагротранс" транспортні послуги.

Як вбачається з акту перевірки, у постачальників позивача відсутні задекларовані у публічній звітності необхідні ресурси для здійснення господарських операцій з поставки товарів та послуг.

За результатами перевірки ДП «Фрідом Фарм Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» встановлено: відсутність товарно-транспортних накладних з відмітками про відвантаження продукції ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс", ПП "Транс-Грейн" та приймання ДП «Фрідом Фарм Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл»; товарно-транспортних накладних з відмітками про те, що перевізником вантажу являється ПП «Інвестюгагротранс», а власником (отримувачем) перевезеного вантажу являється ДП «Фрідом Фарм Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл». /т.1 а.с.29-144/

При цьому, директором та бухгалтером ДП «Фрідом Фарм Україна» ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» в акті перевірки визначено та зазначено, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують факти, викладені в цьому додатку, що є невід'ємною частиною акта перевірки) за період, що перевіряється, відсутні. /т.1 а.с.98/

Отже, відповідач зробив обґрунтований висновок, що зазначені операції позивача є безтоварними.

Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновками акту перевірки про безтоварність спірних операцій, оскільки наявними матеріалами справи документально не підтверджуються факти поставки товару, надання послуг.

Надані до суду копії товарно-транспортних накладних не підтверджують в повному обсязі перевезення товару, надання послуг вказаними контрагентами саме для позивача та не відповідають кількісному обсягу придбаного товару, наданим послугам.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи невірно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства "Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2011р. №№0002872301, 0002882301, 0002862301.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: