Ухвала суду № 29211249, 05.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/0570/16444/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Внєшсервіс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/16444/2012 за позовом Приватного підприємства «Внєшсервіс» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ПП «СВС» за результатами якої складено акт № 807/16/31377587 від 16.11.2012 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 171245грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року -57412грн., грудень 2011 - 113833грн. (а.с.3-9).

В обґрунтування позову зазначив, що 22.11.2012 року отримав акт перевірки №807/16/31377587 від 16.11.2012 року. Даним актом перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 171245грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 57412 грн, грудень 2011 - 113833 грн.

Позивач вважає, що правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у відповідача не було. Зазначає, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що перевірка відповідачем проведена відповідно до вимог діючого законодавства, а висновки акту перевірки не можуть бути предметом оскарження, оскарження, оскільки не тягнуть для позивача жодних обов'язків.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, викладених в позові, просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області 23 липня 2001 року, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під № 31377587, що підтверджується довідкою сектору статистики у м. Авдіївці Головного управління статистики у Донецькій області серії АБ №452589, перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстрован в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 05926164 серії НБ № 099055. (а.с. 42-44).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пп. 20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;5) у разі проведення зустрічної звірки;6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

13 серпня 2012 відповідачем на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3,73.5 ст.73 п.78.1 ст.78 ПК України, на адресу позивача було направлено запит №2591/7/15-013 про надання інформації та її документального підтвердження. Відповідь на запит податковим органом не була отримана, запит було повернено поштою у зв'язку із спливом терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.78, 79).

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 статті 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України начальником Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби прийнято наказ від 2 листопада 2012 року № 480 про призначення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з Приватним підприємством «СВС» (ЄДРПОУ 31762316). Дата початку перевірки 05.11.2012 року, тривалістю 5 робочих днів (а.с.76).

Відповідачем 05.11.2012 листом з повідомленням про вручення направлено позивачу за податковою адресою наказ № 480 від 02.11.2012 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Внєшсервіс» та повідомлення від 02.11.2012 №269. Зазначені документи особисто отримані директором ПП «Внєшсервіс» ОСОБА_2 30.11.12 року.

Згідно вимог п. 42.2 ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Повідомлення про відправлення рекомендованого поштового відправлення відповідачем наказ про проведення перевірки від 02.11.2012 року № 480 було направлено 05.11.2012 на адресу ПП «Внєшсервіс» (86060, Донецька область, м. Авдіївка, 9-й квартал, буд.12, кв.80). Даний наказ було отримано особисто директором підприємства 30.11.2012 (а.с.30).

Документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ПП «СВС» проводилась відповідачем в період з 05.11.2012 року по 09.11.2012 року. За результатами даної перевірки складено акт №807/16/31377587 від 16.11.2012 року (а.с.11-25).

Відповідно до п. 3.1 акту перевірки Ясинуватської ОДПІ Донецької області ДПС від 16.11.12 №807/16/31377587 зазначено, що під час проведення перевірки податковим органом було використано: відомості з ЄДР; податкова декларація з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки з додатками; розрахунок сплати єдиного податку; податкова інформація, яка отримана в результаті аналізу АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»; інформаційні та пошукові системи ДПС України («Бест звіт», «Тас-А11»); пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_2; довідка про результати проведення зустрічної звірки від 03.10.2012 №606/22-0/31762316 Марїнської ОДПІ Донецької області ДПС.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства актом є службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 16.11.2012 № 807/16/31377587 щодо нікчемності укладених ним правочинів за період, який перевірявся. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без дослідження самих господарських угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому, сам по собі акт перевірки та викладені в ньому висновки не мають для платників податків ніяких наслідків.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права, тим більше, що сам наказ відповідача про проведення перевірки позивачем не оспорювався.

Колегія суддів також зазначає, що з аналізу положень пункту 79.2 статті 79 ПК України вбачається, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки повинні бути надіслані платнику податків до початку проведення перевірки та з урахуванням часу, достатнього для отримання цих відомостей, оскільки такий платник податків має право брати участь у проведенні перевірки та поданні необхідних документів, але податковий орган, фактично зловживаючи своїми правами, надіслав копію наказу та письмове повідомлення позивачу лише в день початку перевірки, позбавивши таким чином позивача можливості реалізувати свої права при проведенні перевірки.

Разом з тим ці порушення відповідача також не можуть бути окремим предметом оскарження у справі, оскільки за відсутності прийнятого податкового повідомлення-рішення не тягнуть для відповідача якихось негативних наслідків.

При цьому колегія суддів зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України, оскільки за приписами статті 17 КАС України спори щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Колегія суддів зазначає, що у випадку закриття провадження у справі, ці вимоги законодавства виконати не вбачається можливим з огляду на те, що такі вимоги як визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки платника податків не можуть бути оскаржені останнім в жодному з видів судочинства, окрім як в адміністративному.

З огляду ж на положення частини 2 статті 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а також на принцип диспозитивності, закріплений в статті 11 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач у справі адміністративного провадження вільний у виборі способів захисту свого порушеного права і суд не вправі за позивача вирішувати, з якими позовними вимогами йому слід звертатись до суб'єкту владних повноважень, у зв'язку з чим у разі з обранням особою при зверненні до суду способу захисту, який на переконання суду не відповідає об'єкту порушеного права, суд за результатами розгляду такої справи повинен відмовити позивачу у задоволенні таких позовних вимог, а не закривати провадження у справі, позбавляючи по суті таким чином особу самого права на звернення до суду.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відмови в задоволенні позову по визнанню протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та викладенню в акті висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Приватного підприємства «Внєшсервіс» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/16444/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова