Рішення № 29209529, 09.11.2012, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/14389/12

провадження:2/2027/5045/12

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2012 року Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Довготько Т.М.,

при секретарі - Скуратівській І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_6, третя особа Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням, - суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_6, третя особа Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням, в якому просить визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у студентському гуртожитку НОМЕР_1 Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з ОСОБА_7 на їх користь 107,30 грн. судового збору.

В обґрунтовування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Акту приймання-передачі від 19.06.2009 року Професійно-технічне училище № 32 (ПТУ № 32) передав, а Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (далі Позивач) прийняв на баланс приміщення будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Вказане підтверджується наказом МОН МС України № 1244 від 31 грудня 2008 року та наказом Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації № 74 від 17.02.2009 року.

Власником вказаного гуртожитку є Держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Право оперативного управління, балансоутримання, належить Позивачу відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2010 року будівлі гуртожитку НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК).

Рівно як правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом.)

Згідно ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до п. 2 «Примірного положення про гуртожитки», що затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 червня 1986 року № 208, яке є чинним на сьогодняшній день та на день виникнення спірних правовідносин: «...гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання».

ОСОБА_6 був поселений у гуртожиток задовго до передачі гуртожитку на баланс Позивача, про що свідчить картка форми «А». Університету не надано жодних правових підстав, які б свідчили про законність вселення Відповідача на жилу площу гуртожитку. Відповідач був поселений у гуртожиток без спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення у гуртожиток. Тому вселення Відповідача є таким, що не відповідає нормам житлового законодавства.

ОСОБА_6 більш ніж півроку не проживає у гуртожитку, про що свідчить акт наданий комендантом гуртожитку, в якому вказано, що Відповідач добровільно виїхав з кімнати гуртожитку ще 01.10.2009 року, забрав власні речі, здав ключі від кімнати, тобто звільнив кімнату. Але Відповідач і досі не знявся з реєстрації, що підтверджується карткою форми «А».

Про теперішнє місце перебуття Відповідача Позивачу невідомо, ніяких відомостей про нього нема, тому зв'язатися з ним у Університету немає можливості. І Позивач вимушений звертатись до суду для захисту свого права, як особи у якої будівля гуртожитку знаходиться в оперативному управлінні. Реєстрація Відповідача у гуртожитку Позивача перешкоджає останньому в повній мірі виконувати покладені на нього функції, щодо надання освітніх послуг та використання приміщення для розміщення студентів, а також робітників.

Частиною 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що: «Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування».

ОСОБА_6 не є студентом НТУ «ХПІ» і ніколи не перебував у трудових відносинах з Позивачем, відповідного рішення адміністрації підприємства та профспілкової організації про надання йому жилої площі не приймалося, ордер на право зайняття жилої площі не видавався, що підтверджується відповідними довідками долученими до позову.

Відповідно до статей 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, та на підставі цього рішення видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

У зв'язку з тим, що вселення Відповідача було здійснено не на підставі спеціального ордеру, воно є таким , що не відповідає вимогам закону.

Статтею 72 ЖК України визначено, що: «Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, громадянин В'єтнаму ОСОБА_6 втратив право користування кімнатою в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, як особа, що не проживає без поважних причин строком більше ніж шість місяців, що відповідно є підставою для зняття його з реєстрації згідно вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

В судове засідання представник позивача який діє на підставі довіреності №66-01-16 від 28.05.2012 року не з'явивсь, але надав до суду заяву, про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги він підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням в судове засідання не з'явився. 29 жовтня 2012 року Т.в.о. начальника УГІРФО подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності їхнього представника та задовольнити позов.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що на підставі Акту приймання-передачі від 19.06.2009 року /а.с. 8-10/ Професійно-технічне училище № 32 (ПТУ № 32) передав, а Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» прийняв на баланс приміщення будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Вказане підтверджується наказом МОН МС України № 1244 від 31 грудня 2008 року/а.с. 5/ та наказом Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації № 74 від 17.02.2009 року /а.с.7/. Власником вказаного гуртожитку є Держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Право оперативного управління, балансоутримання, належить Позивачу відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2010 року будівлі гуртожитку НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)/а.с. 11/. ОСОБА_6 був поселений у гуртожиток задовго до передачі гуртожитку на баланс Позивача, про що свідчить картка форми «А»/а.с. 14/. ОСОБА_6 більш ніж півроку не проживає у гуртожитку, про що свідчить акт наданий комендантом гуртожитку, в якому вказано, що Відповідач добровільно виїхав з кімнати гуртожитку ще 01.10.2009 року, забрав власні речі, здав ключі від кімнати, тобто звільнив кімнату. Але Відповідач і досі не знявся з реєстрації, що підтверджується карткою форми «А»/а.с.15/. ОСОБА_6 не є студентом НТУ «ХПІ» і ніколи не перебував у трудових відносинах з Позивачем, відповідного рішення адміністрації підприємства та профспілкової організації про надання йому жилої площі не приймалося, ордер на право зайняття жилої площі не видавався /а.с. 12,13/.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 «Примірного положення про гуртожитки», що затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 червня 1986 року № 208, яке є чинним на сьогоднішній день та на день виникнення спірних правовідносин: «...гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання».

Відповідно до статей 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, та на підставі цього рішення видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, суд дійшов висновку, що громадянин Вєтнаму ОСОБА_6 втратив право користування кімнатою в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 як особа, що не проживає без поважних причин строком більше ніж шість місяців, що відповідно є підставою для зняття його з реєстрації згідно вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати.

Керуючись ст. ст. 319 ЦК України, 71, 72, 128, 129 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати громадянина Вєтнаму ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у гуртожитку НОМЕР_1 Національного технічного університету «Харківській політехнічний інститут», що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Харківського національного університету «Харківський політехнічний інститут» п/р 35227007000076 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071180, державне мито в розмірі 107,30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Довготько Т.М.