Постанова № 29205284, 06.02.2013, Підволочиський районний суд Тернопільської області

3/604/90/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ТзОВ «Люкс», який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи 21 січня 2013 року завідувачем сектору організаційно-аналітичного забезпечення, звязків з громадськістю та засобами масової інформації - державним інспектором праці у Тернопільській області ОСОБА_2 за участю директора ТзОВ «Люкс» ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_3 проведено планову перевірку ТзОВ «Люкс» код за ЄДРПОУ 14037751, юридична адреса: 47800, Тернопільська область, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 85.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-в супереч вимог ст. 29 КЗпП України з колективним договором новоприйняті працівники не ознайомлюються під розписку;

-трудові книжки у відповідних розділах не заповнюються російською мовою, що є порушенням вимог пункту 2.1. глави 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників»;

-колективний договір між власником та трудовим колективом товариства укладено на 2003-2004 роки та зареєстровано в Підволочиському управлінні праці та соціального захисту населення за №1 від 30 січня 2003 року, однак сторонами які уклали Колективний договір не здійснюється контроль за його виконанням, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 19 КЗпП України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди»;

-всупереч вимог ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок товариства не визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку;

-із кожним черговим записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення (вимога п.2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»), працівники не ознайомлюються під розписку в особовій картці (типова відомча форма П-2, затверджена наказом Мінстату України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року №495/656), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Так, наприклад: із записами про прийняття на роботу не ознайомленні під розписку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Чим порушено вимоги пункту 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок»;

-тарифна сітка в товаристві сформована без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Так, згідно штатного розпису від 01.12.2012 року посадові оклади кваліфікованим працівникам, а саме: менеджеру із збуту, операторам АЗС, машиністу крана автомобільного, електрику встановлені на рівні мінімальної заробітної плати. Вказане є порушенням вимог ст. 96 КЗпП України та ч.3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці»;

-у 2011 році товариство провело атестацію робочих місць за умовами праці лише на АЗС №1. По інших робочих місцях, зокрема «машиніст крана автомобільного», на яких технологічний процес, обладнання, використовувана сировина, матеріали можуть бути потенційним джерелом шкідливих та небезпечних факторів, атестація на час проведення перевірки не проведена, чим безпідставно позбавлено працівників на даних робочих місцях належних пільг та компенсацій. Не провівши вчасно атестацію робочих місць для встановлення права працівників на пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці підприємством порушено вимоги статті 7 Закону України «Про охорону праці» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 7 Закону України «Про відпустки» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що працює над усуненням даних порушень.

Крім власного визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 19-13-008/0024 від 21 січня 2013 року, з якого вбачається порушення директором ОСОБА_1 законодавства України про працю;

-витягом з акту перевірки додержання субєктом господарювання законодавства про працю та загальнообовязкового державного соціального страхування № 19-13-008/0029 від 21 січня 2013 року, яким встановлено, що державним інспектором праці ОСОБА_2 під час проведення перевірки ТзОВ «Люкс» виявлено порушення законодавства України про працю;

-довідкою про стан виплати заробітної плати у ТОВ «Люкс» станом на 15 січня 2013 року;

-штатним розписом ТОВ «Люкс» від 01 грудня 2012 року, затвердженим директором та бухгалтером підприємства;

-особовими картками працівників ТОВ «Люкс» ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5;

-копією трудової книжки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, заповненої 11 січня 2013 року ТОВ «Люкс», на підставі наказу №39 від 29.12.2012 року.

Проаналізувавши наведене в сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю щодо виплати заробітної плати та інших вимог законодавства про працю. Тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень в галузі охорони праці і здоров`я населення, обставину, що помякшує відповідальність щире розкаяння.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову судді може бути подано апеляційна скарга, внесено подання прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя