Рішення № 29204255, 08.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/207/2012

Провадження № 2/0907/3478/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, а також судових витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав по мотивах, викладених в позовній заяві, просив винести рішення, яким позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

Представник відповідача - ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" в судове засідання не з"явився, однак попередньо подав клопотання про слухання справи без участі представника та заперечення на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.07.2011 року о 15 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Галицькій, сталась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки "Мазда 6", державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "Subaru Forester", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та був під керуванням ОСОБА_4 згідно довіреності від 16.02.2011 року. Внаслідок ДТП автомобіль марки "Subaru Forester" був пошкоджений.

За змістом ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою яка заподіяла шкоду в повному обсязі.

За змістом ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 10.08.2011 року винним у вчиненні вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки останній керуючи транспортним засобом марки "Мазда 6" реєстраційний номер НОМЕР_4 порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Subaru Forester", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. - 29).

Як вбачається з Полісу №АА/0278375 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водій автомобіля марки "Мазда 6", ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну життю і здоров"ю на суму 100 000 грн. 00 коп., за шкоду заподіяну майну на суму 50 000 грн. 00 коп. та франшиза ( страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи) - 1 000 грн. з 19.05.2011 року по 18.05.2012 року в ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія".

Відповідно до ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 6 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Крім того, відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2011 року позивач звернувся до ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" із заявою про виплату страхового відшкодування згідно Полісу №АА/0278375 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рахунком-фактури №СФ-0000051 від 15.07.2011 року та №ИФ-0002561 від 14.07.2011 року підтверджується, що позивачем понесені витрати по оплаті ремонту транспортного засобу в сумі 19 579 грн. 32 коп. (а.с. 25-26). Крім того, для ремонту позивачем придбано запчастини згідно видаткової накладної №ИФ-0000555 від 23.09.2011 року на суму 5200 грн. 00 коп. (а.с. 32).

Згідно Звіту №54 про оцінку автомобіля "Subaru Forester", державний номер НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту даного автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП, за умовами ремонту на СТО складає 20354,75 грн. (а.с. 7-10).

Судом встановлено також, що ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" проведено страхову виплату ОСОБА_3 в сумі 16412 грн. 29 коп., про що свідчить копія банківської виписки АТ "Ощадбанк" від 16.12.2011 року та не заперечувалось в судовому засіданні сторонами (а.с. 31). Разом з тим, листом №2789 від 21.10.2011 року позивача повідомлено, що відшкодування збитку становить в сумі 16412 грн. 29 коп., а самеҐ: 20354,75 грн.- 3392,46 грн. (ПДВ)- 1000 грн. (франшиза) +450 грн. (оплата послуг експерта)=16412 грн. 29 коп. та доведено до відома, що при підтвердженні відновлювального ремонту даного автомобіля та надання квитанції про сплату грошових коштів за його відновлення, на підприємстві, яке є платником ПДВ, сума в розмірі 3392,46 грн. буде сплачено додатково(а.с. - 30). Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не представлено.

Згідно ч.2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положенням ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У Звіті №54 від 18.07.2011 року про оцінку вартості майнового збитку, спричиненого власнику пошкодженого транспортного засобу, складеного ПП ОСОБА_5, який має право на здійснення вказаного виду діяльності, вартість відновлювального ремонту даного автомобіля ОСОБА_3 складає 20354,75 грн. Вказаний висновок ніким не спростовано (а.с. 7-10).

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено порядок визначення розміру страхової виплати, яка дорівнює розміру шкоди, пов"язаної з пошкодженням транспортного засобу та передбачено вартість яких саме витрат, пов"язаних із відновленням транспортного засобу, включається до розміру страхової виплати.

Отже, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

А тому, підстав для вирахування із страхового відшкодування ПДВ законом України "Про страхування", та законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" виплачено частину збитків, завданих ОСОБА_2 стягненню з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" в користь позивача підлягає вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, в сумі 3942 грн. 46 коп.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, то підстави виникнення цивільної відповідальності за заподіяння моральної шкоди встановлюються Цивільним кодексом України. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Позивачем доведено спричинення йому моральної шкоди внаслідок ДТП, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок пошкодження його майна, що призвело до суттєвої зміни звичного способу життя.

Отже, відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен нести відповідальність по відшкодуванню позивачу і моральної шкоди, спричиненої внаслідок неправомірних дій його працівників, з вини яких сталась дорожньо-транспортна пригода.

Предметом доведення крім наявності самого факту моральної шкоди підлягає доказуванню її глибина, від якої залежить розмір та форма відшкодування. При визначенні розміру грошового відшкодування спричиненої моральної шкоди суд виходить з загальних положень щодо відшкодування моральної шкоди, передбачених ст. 23 ЦК України, з урахуванням вимог розумності та справедливості, та рекомендацій п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №-4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно яких суд визначає розмір моральної шкоди в залежності від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат. Зокрема враховуються переживання через пошкодження автомобіля та зволікання відшкодування вартості відновлювального ремонту, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 500 грн.

За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 23, 629, 979, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.16 Закону України "Про страхування", ст. 6 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (місце знаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, ідентифікаційний код юридичної 23734213) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) майнову шкоду в сумі 3942, 46 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) моральну шкоду в сумі 500 грн. та 321 грн. 90 коп. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Максимчин Ю.Д.