Рішення № 29201394, 31.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/18504-2012 31.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до фізичної особи-підприємця Ільченко Олега Тарасовича

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 19 317,48грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Литвин В.О. (дов. від 04.09.2012)

Від відповідача Ільченко О.Т.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (надалі- ПАТ «СК «Універсальна», позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Ільченка Олега Тарасовича (надалі - ФОП Ільченко Олег Тарасович, відповідач) про стягнення 19 317,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/18504-2012, розгляд справи призначено на 09.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 09.01.2013 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходженням позивача є: 01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, буд. 48а.

Ухвала господарського суду від 21.12.2012 була направлена позивачу за вказаною ним адресою, та отримана 27.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 2306995 8.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.01.2013 з'явився та дав пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2013 розгляд справи було відкладено на 31.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 31.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2013 з'явився, дав пояснення по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 31051010410 транспортний засіб «Тойота», д.н. АА 5017 НК був застрахований ПрАТ «АСК «Інго Україна», за яким ПрАТ «АСК «Інго Україна» застрахувала майнові інтереси Обуховської А.В, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «Тойота», д.н. АА 5017 НК .

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

02.04.2011 по вул.Братиславській, 42 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : автомобіля «Тойота», д.н. АА 5017 НК під керуванням Обуховської Алли Віталіївни та «Рено», д.н. АА 0632 АХ , який знаходився під керуванням Миронюка Андрія Тарасовича .

Із довідки ВДАІ м. Києва про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Рено», д.н. АА 0632 АХ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Тойота», д.н. АА 5017 НК, що належить Ільченко А.Т., який знаходився під керуванням громадянина Миронюка А.Т.

Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 2011 року (справа № 3-3242) Миронюка А.Т. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Тойота», д.н. АА 5017 НК , а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно до Звіту № 190 від 04.05.2011, наданим ТОВ «ЕКЛІС», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 23 166,52 грн. (копія в матеріалах справи).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 12.04.2011, страхового акту № 57834 від 17.05.2011, розрахунку суми страхового відшкодування № 0000000495 від 08.04.2011, ПрАТ «АСК «Інго Україна» на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 19 827 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4428 від 27.05.2011.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність Миронюка А.Т. була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» згідно з полісом № ВЕ/4177404, ПрАТ «АСК «Інго Україна» звернулась до ПАТ «СК «Універсальна» з письмовою заявою про відшкодування оціненої шкоди завданої відповідачем у порядку регресу.

На підставі страхового акту № А/11/321/14/4539 ПАТ «СК «Універсальна» виплатили ПрАТ «АСК «Інго Україна» страхове відшкодування у розмірі 19 317 (дев'ятнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 30409 від 30.11.2011.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до полісу ВЕ/4177404 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу не підлягає зменшенню, у зв'язку з вирахуванням позивачем франшизи у розмірі 510 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 317,27 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Миронюк А.Т. на момент ДТП перебував у трудових відносинах із ФОП Ільченко О.Т. та керував автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ на законних підставах, отже цивільно-правова відповідальність Миронюка А.Т. була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» згідно з полісом № ВЕ/4177404.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач з вимогою про сплату страхового відшкодування № 0567 від 15.08.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати заподіяну в результаті ДТП шкоду.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Також суд зазначає, що в судовому засіданні відповідач зазначив, що водій який спричинив ДТП не працював у нього, а користувався автомобілем самовільно.

Однак суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Винятки із цього правила встановлено ч. 3, ч. 5 ст. 1187 ЦК України, згідно з якими особа, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядник тощо), звільняється від обов'язку відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом у випадках неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом, завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Зазначені випадки мають бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінальної справи, якими встановлюється факт неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом; документами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілого), про що обов'язково має бути зазначено в мотивувальній частині судового рішення(Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ).

Судом досліджено постанову Деснянського районного суду м. Києва від 2011 року (справа № 3-3242), якою Миронюка А.Т. за вчинення ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено, що факт неправомірного заволодіння Миронюком А.Т. транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ, яким спричинено ДТП не встановлено. А отже, Миронюк А.Т. користувався транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ, який належить відповідачу - фізичній особі-підприємцю Ільченко Олегу Тарасовичу на законних підставах.

Відповідач в судовому засіданні наголошував на тому, що Миронюк А.Т. користувався транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ неправомірно, без достатніх підстав, проте доводи відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи подорожнім листом вантажного автомобіля, який виданий відповідачем Миронюку А.Т. на користування транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ. Даний подорожній лист скріплений підписом відповідача та його печаткою і суд приймає даний документ у якості належного доказу правомірності користування Миронюком А.Т. транспортним засобом - автомобілем «Рено», д.н. АА 0632 АХ.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК України у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства (кооперативу), так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Як зазначається в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «не може відповідати особа, яка управляла джерелом підвищеної небезпеки у зв'язку з трудовими відносинами також і перед страховиком, який виплатив страхове відшкодування потерпілому».

Проте у разі якщо громадянинові було заборонено керувати транспортним засобом, а він без дозволу скористався ним в особистих цілях, то це діяння вважатиметься неправомірним заволодінням і обов'язок відшкодувати шкоду буде покладено на винну особу (ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ільченка Олега Тарасовича (02125, м. Київ, вул. Перова, буд.26, кв. 6; ідентифікаційний код 2499205098) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б.Хмельницького, буд. 48а, ідентифікаційний код 20113829) суму страхового відшкодування у розмірі 19 317 (дев'ятнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 11.02.2013