Рішення № 29199016, 08.02.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 231/203/13- ц

Провадження № 2/231/88/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві,

встановив:

21.01.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 25.000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, він пропрацював у вугільній промисловості на підземних роботах близько 4 років, з них, у відповідача по справі близько 9 місяців, виконуючи роботи прохідника 4-го розряду, підземним, з повним робочим днем.

21 травня 2012 року, під час роботи у відповідача, в якості прохідника 4-го розряду, підземним, з ним стався нещасний випадок. При зачистці гірничої маси через поломану затяжку випав пласт породи і вдарив його по голові та шиї. В результаті чого отримав ЗЧМТ (закрита черепно-мозкову травму), струс головного мозку, забиття шийного відділу хребця.

Тривалий час знаходився на лікуванні і був направлений на огляд у МСЕК, де 09.10.2012 року йому вперше встановлено 30 % втрати професійної працездатності та був визнаний інвалідом 3 групи, з наступним оглядом 09.10.2013 року.

На теперішній час він не може вести звичайний образ життя, його постійно турбують фізичні болі, фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, яке виражається у почутті розпачу, тривоги, дратівливості, почутті страху та поганому сні. Тому йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди у розмірі 25.000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав у повному обсязі, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с. ).

3-тя особа - представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. (а.с. ).

На підставі наданих доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ПАТ «ОП шахта «Жданівська» з 25.01.2012 року по 14.09.2012 року, виконуючи роботу прохідника 4-го розряду (а.с. ). Звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, тобто по причині невідповідності виконуваної роботи, внаслідок стану здоров'я.

21 травня 2012 року, під час виконання трудових обов'язків у відповідача по справі ПАТ «ОП шахта «Жданівська», з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві про що складений акт № 40 за формою Н-1 (а.с. ).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 40 від 24.05.2012 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов*язків, є не тільки порушення відповідачем закону щодо охорони праці, але й недотримання позивачем по справі правил безпеки праці, його особиста необережність. ( а.с. ).

За висновком МСЕК від 09.10.2012 року (а.с. ) позивачу ОСОБА_1 у зв'язку з травмою встановлено 30 % втрати професійної працездатності та він був визнаний інвалідом 3 групи, з наступним оглядом 09.10.2013 року.

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1 по причині виробничої травми , на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК (а.с. ).

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ч.3 ст.43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ ОП «шахта «Жданівська» яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку при виконанні робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , яке спричинило йому моральні страждання.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині нещасного випадку на виробництві заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 суд також керується вимогами ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати важкість вимушених змін в житті позивача, характеру додаткових зусиль для організації його життя та побуту, а також приймає до уваги і ті обставини, що сам постраждалий допустив порушення вимог інструкції з охорони праці.

З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, приймаючи до уваги його стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості, в підземних умовах, з них на підприємстві ПАТ ОП «шахта «Жданівська» близько 9 місяців роботи, на тепер не працюючого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 12.000 грн. (дванадцять тисяч гривень), стягнувши з ПАТ ОП «шахта «Жданівська» - 12.000 грн. (дванадцять тисяч гривень) на його користь.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі,встановленому Законом України «Про судовий збір» за №3674-17, який набув чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1147 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік». Отже до стягнення з відповідача підлягає 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 15, 60 , 212 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України , суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 12.000 гривень (дванадцять тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орендне підприємство шахта "Жданівська" судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Кіровське УК (м. Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна