Рішення № 29198487, 07.02.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/5260/12

Провадження №2/333/92/13

рішення

Іменем України

31 січня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Красняк О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/5260/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про зобов'язання здійснити перебудову об'єкта нерухомості, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання права забудовника у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про зобов`язання здійснити перебудову об`єкта нерухомості, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання права забудовника у порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що йому на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину належить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1. На відведеній у користування земельній ділянці відповідач ОСОБА_5 переобладнав літню кухню у самочинний житловий будинок, без додержання вимог державних будівельних норм і правил, санітарних норм, та проживає у ньому разом з дружиною - відповідачкою ОСОБА_3 Також позивач зазначив, що він має рівне право з відповідачами на користування літньою кухнею літ. «Д», службовою прибудовою літ. «д1», гаражем літ. «Е». Окрім цього, за твердженням позивача, на нього як спадкоємця після смерті ОСОБА_6 перейшло також її право як забудовника на літню кухню літ. «Д» та гараж літ. «Е». У зв'язку із тим, що відповідач відмовляється добровільно усунути перешкоди у користуванні спільним майном, тому позивач звернувся до суду та вимагає зобов'язати відповідачів за свій рахунок провести перебудову самочинно переобладнаного жилого будинку літ. «Д» в літню кухню літ. «Д» та гаража літ. «Е» у первісний стан на 16.05.1989 року, усунути йому перешкоди у користуванні літньою кухнею літ. «Д» та гаражем літ. «Е» шляхом вселення та надання дублікату ключів від вхідних дверей до літньої кухні літ. «Д» та гаража літ. «Е», зобов'язати відповідачів надати йому дублікат ключів від вхідної двері до літньої кухні літ. «Д» та гаража літ. «Е», та визнати за ним право забудовника на літню кухню літ. «Д» та гаража літ. «Е» у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, у зв'язку з тим, що він є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В запереченнях вони посилаються на те, що спірне майно не є об'єктом права власності, не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку. Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2012 року по справі №2-3891/11 було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розташовано два житлових будинки - літ.А, збудований у 1938 році, та літ. Д, збудований у 1973 році. Останній самочинно переобладнано з літньої кухні літ.Д, зазначеній у технічному паспорті, складеному станом на 15.05.1989 року, погашеному 05.03.2001 року. Вимога позивача щодо перебудови самочинно переобладнаного житлового будинку до первісного стану не передбачена законодавством. Крім того, житлові приміщення літ.А та літ.Д мають у своєму складі самовільно переобладнані приміщення, що також було встановлено рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2012 року, а на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1, самочинно збудовано (переобладнано) такі будівлі та споруди: сарай літ.Л (прибудований до житлового будинку літ.А), прибудова літ.А - тамбур літ. а1, сарай літ.Н (прибудований до гаража літ.Е), шийка погребу літ.пг, гараж літ.Е (частково). У зв'язку з цим встановлення порядку користування житловими приміщеннями літ.А та літ.Д можливо лише після оформлення права власності на самовільно переобладнані приміщення. Крім того, посилання позивача на положення ст.ст.95, 152 Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки він не є власником земельної ділянки або землекористувачем.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду не надав. Відповідно до вимог ст.169 Цивільного процесуального кодексу України його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_5

Заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторонам на праві спільної часткової власності у рівних частках (по 1/2 частині кожному) належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38), а саме:

- 1/2 частина зазначеного будинку належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.08.2011 року за р.№3691. Право власності зареєстроване 17.08.2011 року, про що Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» видано витяг про державну реєстрацію прав №30998434 (а.с.39-40);

- 1/2 частина будинку належить відповідачеві ОСОБА_5 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 08.12.2011 року за р.№5838 замість втраченого свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.08.2011 року за р.№3683. Право власності зареєстроване 24.12.2011 року, про що Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» видано витяг про державну реєстрацію прав №32664055 (а.с.41-43).

Відповідно до спадкової справи №71/210 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 спадщину прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.106-136).

Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленим ОП «ЗМБТІ» станом на 02.06.2011 року (поточні зміни внесено 24.12.2011 року), на земельній ділянці площею за фактичним користуванням 900 кв.м за вказаною адресою розташовано два житлові будинки: літ. А, збудований у 1938 році, та літ. Д, збудований у 1973 році (а.с.137-144). Останній переобладнано з літньої кухні літ.Д, позначеної у технічному паспорті, складеному станом на 15.05.1989 року, погашеному 05.03.2001 року (а.с.157, 157 на звороті). Станом на 02.06.2011 року будинки літ.А та літ.Д повністю відмежовані один від одного парканом №4, зазначеним у технічному паспорті як 1989 року, так і 2011 року, внаслідок чого територія фактичного землекористування поділена на дві ізольовані земельні ділянки (а.с.137-138, 157, 157 на звороті). Житловий будинок літ. Д у технічному паспорті 2011 року позначено як збудований самочинно (а.с.138).

Згідно з інформацією, наданою ЗМБТІ, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міськради №682 від 22.09.1954 року за будинком №89 по вул.Чкалова у м.Запоріжжя закріплено земельну ділянку, площею 600 кв.м (а.с.162). Згідно з технічним паспортом 1989 р. площа фактичного землекористування становить 612 кв.м (а.с.157, 157 на звороті). За технічним паспортом 2001 року (погашеним 25.10.2007 року) площа фактичного землекористування дорівнює 659 кв.м (а.с.152, 152 на звороті, 156). У технічному паспорті 2011 року площа фактичного землекористування - 900 кв.м, самочинно зайняті надлишки - 300 кв.м (а.с.138).

На земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1, станом на 02.06.2011 року самочинно збудовано (переобладнано) такі будівлі та споруди: житловий будинок літ. Д з прибудовою літ. д1, сарай літ. Л (прибудований до житлового будинку літ. А), прибудова до літ. А - тамбур літ. а1, сарай літ. Н (прибудований до гаража літ. Е), шийка погребу літ. пг, частина гаража літ. Е (а.с.138).

Порядок користування будівлями, спорудами та земельною ділянкою не визначався. Згідно пояснень сторін, між ними склався такий порядок користування будівлями, спорудами та фактично зайнятою земельною ділянкою: у фактичному користуванні позивача перебуває житловий будинок літ. Д, а також будівлі, споруди та частина земельної ділянки, розташовані на плані земельної ділянки, що міститься у технічному паспорті, ліворуч від парканів №4 та №15. У фактичному користуванні відповідачів перебуває житловий будинок літ. А і будівлі, споруди та частина земельної ділянки, розташовані на плані праворуч від парканів №4 та №15.

Таким чином, на земельній ділянці, фактично зайнятій сторонами, на частині, що перебуває у фактичному користуванні позивача, розташовані такі самочинно збудовані (переобладнані) будівлі та споруди: житловий будинок літ. Д (1973 р.) зі службовою прибудовою д1 (1995 р.), гараж літ. Е (1973 р.), сарай літ. Н (2001 р.). У фактичному користуванні відповідачів перебувають такі самочинно збудовані (переобладнані) будівлі та споруди: сарай літ. Л (1995 р.), шийка погреба пг (1973 р.), тамбур а1 (1995 р.), що є прибудовою житлового будинку літ. А.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право користування земельною ділянкою, будівлями і спорудами, однак рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2012 року у справі №2-3891/2011 порядок користування визначений не був через необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Як встановлено рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18.05.2012 року у справі №2-3891/2011, не вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, надавалась у власність або в користування чи то сторонам, чи то особам, правонаступниками яких сторони є. Згідно довідки ОП «ЗМБТІ» рішенням Запорізької міськради за будинком лише закріплена площа землекористування певного розміру, при цьому 300 кв.м з 900 кв.м земельної ділянки зайнято самочинно. Сторони не є власниками земельної ділянки, їм не належить право користування земельною ділянкою у жодній з правових форм, передбачених законодавством України (а.с.20).

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

За змістом ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Право спільної часткової власності сторін виникло після видачі їм 15.08.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 свідоцтв про право на спадщину.

При цьому позивачем не надано жодних доказів того, що самочинне будівництво було здійснено саме відповідачами. З технічного паспорта вбачається, що об'єкти самочинного будівництва перебувають і на частині земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні відповідачів, і на частині ділянки, що перебуває у фактичному користуванні позивача. Водночас, останній з об'єктів самочинного будівництва було споруджено у 2001 році, тобто за 10 років до видачі сторонам свідоцтв про право на спадщину.

Правом звернення до суду з позовом з приводу перебудови об'єкта самочинного будівництва у разі відхилення від проекту, що порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил наділені лише органи державної влади або місцевого самоврядування, до яких позивач не належить.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За таких обставин у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідачів за свій рахунок провести перебудову самочинно переобладнаного житлового будинку літ. Д слід відмовити.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку, на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

За таких умов сторони не набули права власності на житловий будинок літ. Д, літню кухню літ. Д, гараж літ. Е, за адресою: АДРЕСА_1, які є самочинно збудованими (переобладнаними), тому вимога про усунення перешкод у користуванні ними не підлягає задоволенню.

Вимога про зобов'язання відповідачів надати позивачеві дублікати ключів від дверей до літньої кухні літ. Д та гаражу літ. Е є похідною від права користування зазначеними об'єктами, а тому з вищевикладених причин не може бути задоволена.

Згідно з матеріалами справи земельна ділянка була закріплена за жилим будинком для його утримання й обслуговування. За життя спадкодавця - ОСОБА_6, померлої 28.09.2010 року, якій належав жилий будинок АДРЕСА_1, літня кухня літ. Д та гараж літ. Е були переобладнані самочинно.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо будівництво було здійснено відповідно до закону, то у випадку смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять у коло спадщини.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.

Оскільки літня кухня літ. Д та гараж літ. Е були переобладнані за життя спадкодавця самочинно, право їх забудови не належало спадкодавцеві і не могло перейти до її спадкоємців.

За наведеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, відповідно до ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, ст.ст. 358, 376, 391, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про зобов'язання здійснити перебудову об'єкта нерухомості, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання права забудовника у порядку спадкування за заповітом - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков