Рішення № 29196590, 31.01.2013, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/3389/12

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2013 року

Вінницький районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді: Гриценко І.Г.

при секретарі: Манюк Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач просить винести рішення, згідно якого стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 23344 грн. збитків заподіяних внаслідок ДТП, 450 грн. витрат за проведення експертизи, 475 грн. - за послуги евакуатора, 1478 грн. - за перебування автомобіля на штраф майданчику, 10000 грн. моральної шкоди, 2000 грн. за правову допомогу, та 378 грн. витрат за судовий збір, посилаючись на те, що 05.08.2011 року біля 23 год. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив п.16.12 ПДР України, під час проїзду рівнозначного перехрестя із вул. Блюхера, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11 під керуванням за дорученням водія ОСОБА_9, що рухався по вул. Блюхера, наближаючись праворуч, відносно напрямку руху водія ОСОБА_2, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ» державний знак НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_9

Внаслідок цього автомобілю «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11, який належить ОСОБА_6 на праві власності, було заподіяно пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.12.2011 року (справа №3-1723/2011), де винним у вчиненні ДТП визнано водія ОСОБА_2, який був зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_9

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України, - «Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу», а ч.2 вищевказаної статті передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, де в п.8 передбачено «...відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди», а п.9 передбачено «відшкодування моральної (немайнової) шкоди...».

В ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що - «Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі...».

Відповідно до вимог ч. 2 ст.1187 ЦК України, - «Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку». Зважаючи на те, що громадянин ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1, то він відповідно до норм чинного законодавства, зобов'язаний відшкодувати шкоду завдану власнику автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_11 ОСОБА_6

Згідно калькуляції, складеної ФОП ОСОБА_10 №366П-12 від 08.12.2011 року, вартість ремонту автомобіля «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11 складає 23 344,33 грн.

За послуги по складанню експертного висновку позивачем сплачено 450,00 грн.

За послуги евакуатора по доставці автомобіля на штрафний майданчик ДАЇ, позивачем сплачено 475,00 грн.

За перебування автомобіля на штрафному майданчику ДАЇ позивачем сплачено 1478,00 грн.

За надання правової допомоги позивач поніс витрати в сумі 2000 грн.

Загальна сума матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП становить 27747,33 грн. Усі витрати підтверджуються відповідними квитанціями.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Норми ст.23 ЦК України передбачають, що - «Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Завдану моральну шкоду позивач ОСОБА_6 оцінює в 10000 грн., яка полягає в перенесеному ним нервовому стресі від самого факту пошкодження йому автомобіля. Він тривалий час, більше року страждає від того, що не може користуватись власним автомобілем якого йому ОСОБА_2 пошкодив, а при цьому особа, винна у пошкодженні та у втраті його автомобілем товарного вигляду, не вжила жодних заходів для того, щоб у добровільному порядку відшкодувати збитки.

В ході розгляду справи представник позивача подав до суду клопотання про залучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_4, який являється власником автомобіля «ВАЗ-2108», що є учасником ДТП, та подав уточнену позовну заяву, згідно якої просить стягнути суму кошів в відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, яка аналогічна по первинних позовних вимогах, солідарно з відповідача ОСОБА_2 та співвідповідача ОСОБА_4

Ухвалою суду від 26.07.2012 року, судом було залучено до справи в якості співвідповідача - ОСОБА_4

Ухвалою суду від 22.11.2012 року, судом також було залучено до справи в якості співвідповідачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, які являлися володільцями вищевказаного автомобіля згідно доручення виданого на їх ім'я власником ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_6 23344 грн. збитків заподіяних внаслідок ДТП, 450 грн. витрат за проведення експертизи, 475 грн. - за послуги евакуатора, 1478 грн. - за перебування автомобіля на штрафмайданчику, 10000 грн. моральної шкоди, та судові витрати, а саме: 2000 грн. за правову допомогу та 378 грн. витрат за судовий збір. Дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що він не має відшкодовувати шкоду заподіяну ДТП, що мало місце 05.08.2011 року за участю автомобілів «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, та «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11, так як він не винен в його вчиненні, а винен у вчиненні даної ДТП водій автомобіля «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_11 - ОСОБА_9 Пояснив, що власник автомобіля ОСОБА_3 не передавав йому для керування автомобіль, а доручив керувати ОСОБА_11, але керував він автомобілем «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1. Пояснив, що в ході розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП по даній ДТП, він не визнавав своєї вини у його вчиненні. Однак після винесення Вінницьким районним судом 26.12.2011 року постанови про визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, по факту вчинення вищевказаної ДТП та закриття провадження по справі відповідно до ст.38 КУпАП, він дану постанову суду не оскаржував. Крім того пояснив, що він не їхав за кермом автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, а приїхав на час ДТП на прохання свого товариша ОСОБА_11, який фактично керував вказаним автомобілем «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 і попросив, щоб він дав своє посвідчення водія працівникам ДАІ для складання протоколу, що й він зробив, внаслідок чого на його ім'я ОСОБА_2 був складений протокол за порушення ст.124 КУпАП. Також пояснив, що про вказані обставини він не поясняв судді під час розгляду адміністративної справи відносно нього за ст.124 КУпАП.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, пояснили що ОСОБА_4 уже майже два з половиною роки не має можливості розпоряджатися автомобілем «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1, так як він спочатку надав його для реалізації ОСОБА_12, надавши на його ім'я генеральне доручення, а потім 29.12.2010 року він продав згідно доручення його ОСОБА_7, та в дорученні ще були вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_3 Однак, хоча автомобіль фактично був ОСОБА_4 проданий ОСОБА_7, ОСОБА_4 з обліку автомобіль не зняв, а надав ОСОБА_7 генеральне доручення, оскільки у покупця ОСОБА_7 на той час не було коштів щоб автомобіль зняти та поставити на облік. Про фактичний продаж автомобіля також свідчать написи ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на тильній стороні доручення, та розписка дана ОСОБА_4 покупцю ОСОБА_7 Тому, оскільки ОСОБА_4 фактично продав свій автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7, він був позбавлений права та можливості володіти ним, користуватися і розпоряджатися, і тому він не має відповідати за шкоду заподіяну ОСОБА_2, який керував джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1. Крім того, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Тобто, відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки повинно бути покладено безпосередньо на винуватця дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2, оскільки між діями водія ОСОБА_2 і наслідками ДТП є причинний зв'язок.

Тому, просили відмовити ОСОБА_6 у задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, заперечив щодо його задоволення, пояснив, що він не має відповідати за наслідки ДТП, яку вчинив ОСОБА_2, оскільки він купив по дорученню автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 у ОСОБА_4 В даному дорученні зазначено, що вищевказаним автомобілем також мають право розпоряджатися окрім нього ОСОБА_8 та ОСОБА_3 Однак автомобіль купив у ОСОБА_4 фактично він, так як він передав свої власні кошти за куплений автомобіль ОСОБА_4. В подальшому, без оформлення нової довіреності, оскільки по довіреності даній ОСОБА_4 від 29.12.2010 року вони усі троє, а саме він, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 мали однакові права щодо володіння, користування та розпорядження автомобілем «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1, і без зняття та постановки даного автомобіля на облік він продав його ОСОБА_3, за що отримав від останнього кошти. Пояснив, що станом на момент ДТП, що мала місце 05.08.2011 року, автомобіль ним був проданий ОСОБА_3, і він даним автомобілем не їздив, не володів ним, не користувався і не розпоряджався. І яким чином за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 йому взагалі невідомо.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що він взагалі немає ніякого відношення до автомобіля «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1Є, і що він даним автомобілем не їздив, не купував його і з приводу даного ДТП йому нічого невідомо.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що він не має відповідати за наслідки ДТП, яку вчинив ОСОБА_2, оскільки він купив автомобіль «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 у ОСОБА_7 без оформлення нової довіреності, оскільки по довіреності даній ОСОБА_4 від 29.12.2010 року, по якій фактично ОСОБА_7 купив автомобіль у ОСОБА_4, вони усі троє, а саме він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали однакові права щодо володіння, користування та розпорядження вищевказаним автомобілем. Пояснив. що в день ДТП, що мала місце 05.08.2011 року, він надав дозвіл в усній формі проїхати автомобілем «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1 своєму знайомому ОСОБА_11. Однак дозволу на керування автомобілем ОСОБА_2 він не надавав ні в усній ні в письмовій формі. Яким чином ОСОБА_2 опинився за кермом автомобіля йому не відомо.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, вивчивши матеріали справи, а саме: копію технічного паспорта на автомобіль НОМЕР_11; копію протоколу про адміністративне правопорушення; копію схеми ДТП; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; копію постанови Вінницького районного суду від 26.12.2011 року, відповідно до якої судом доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження по справі відповідно до ст.38 КУпАП; висновок експертного дослідження №366П-12 від 08.12.2011 року, яким визначено вартість матеріального збитку завданого власникові колісного транспортного засобу, а саме автомобіля НОМЕР_11, проведеного ФОП ОСОБА_10, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №9788/10 виданого ФДМ України, і відповідно до свідоцтва №589 виданого Міністерством Юстиції України ОСОБА_10 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення авто товарознавчих експертиз; копію доручень ОСОБА_4; копії розписок ОСОБА_4, ОСОБА_12; копію пояснень ОСОБА_2 та інші матеріали справи, що також стверджують позов, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають до задоволення частково.

А саме, судом встановлено, що 05.08.2011 року, ОСОБА_2 біля 23 год. керуючи автомобілем «ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1 в м.жВінниці в напрямку вул.Кооперативна під час проїзду рівнозначного перехрестя із вул..Блюхера, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_11, під керуванням ОСОБА_9, що рухався по вул..Блюхера, наближаючись праворуч, відносно напрямку руху водія ОСОБА_2, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх пошкодження, що підтверджується постановою Вінницького районного суду від 26.12.2011 року (а.с.13).

Згідно висновку експертного дослідження № 366П-12 від 08.12.2011 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_11 становить 23344,33 грн. Даний висновок експертного дослідження відповідачами не оспорювався і про проведення нового висновку сторони не заявляли клопотання.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги пояснення усіх учасників процесу, та обставини вчинення ДТП, суд вважає, що шкода заподіяна власникові автомобіля НОМЕР_11 - ОСОБА_6 внаслідок ДТП, що мала місце 05.08.2011 року за участю автомобілів «ВАЗ-2108», д.н.з. НОМЕР_1, та «ВАЗ-21144» д.н.з. НОМЕР_11 підлягає стягненню з ОСОБА_2, оскільки саме ним порушено правила дорожнього руху, що і стало причиною ДТП, і крім того він неправомірно заволодів транспортним засобом ВАЗ-2108» д.н.з. НОМЕР_1, так як він достовірно знаючи про те, що даний автомобіль належить ОСОБА_3 без його дозволу та згоди, не маючи відповідної правової підстави взяв даний автомобіль у ОСОБА_11, який також не мав ніяких правових підстав на розпорядження даним автомобілем, про що також було відомо ОСОБА_2

Тому, суд вважає, що з ОСОБА_2 підлягає до стягнення на користь ОСОБА_6 повністю матеріальна шкода, а саме: 23344 грн. 33 коп. - вартість матеріального збитку по ремонту автомобіля, 475 грн. - за послуги евакуатора, 1478 грн. - за перебування автомобіля на штраф майданчику, а всього 25297 грн. 33 коп.

Підлягає також до стягнення на користь позивача з ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди, яка виразилася в перенесених хвилюваннях власника за пошкодження його власності, що на думку суду є справедливим, і відповідає обставинам справи та матеріальному стану відповідача ОСОБА_2

В стягнення решти суми позовних вимог по моральній шкоді з ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Крім того, підлягають повністю до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати: 2000 грн. за правову допомогу з врахуванням обсягу наданої юридичної допомоги з участю в судових засіданнях розгляду даної справи, та 378 грн. витрат за судовий збір, а всього 2378 грн.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 з інших відповідачів необхідно відмовити, оскільки прийшов до висновку, що відповідати за заподіяну шкоду з вищевикладених підстави повинен ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України; ст.ст. 386 ч.3, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 25297 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 33 (тридцять три) коп. матеріальної шкоди, 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди та 2378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) гривень судових витрат, а всього 28675 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень 33 (тридцять три) коп.

В стягненні решти суми моральної шкоди ОСОБА_6 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: