Рішення № 29196430, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/1901/12

Суддя Заголдна Я.В.

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Приватного підприємства "Айслаг" до Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря імені Плютинського" про стягнення в сумі 557 763 грн. 70 коп.

Від позивача : Філатова О.В. (довіреність № 78 від 19.12.2012 р.)

Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Айслаг" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря імені Плютинського" про стягнення в сумі 557 763,70 грн., з яких 531 720,25 грн. основного боргу 8 681,15 грн. - пені та 17 362,30 грн. річних.

05.12.2012 року ухвалою господарського суду Рівненської області позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5019/1901/12 та призначено розгляд справи на 20.12.2012 р.

Ухвалою від 20.12.2012 року розгляд справи відкладено на 15.01.2013 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

14 січня 2013 року до господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшли заперечення на позов в якому він просить в позові відмовити.

15.01.2013 року директор ПП "Айслаг" Генералов С.Ю. подав через канцелярію господарського суду Рівненської області заяву про зменшення суми позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою 29 листопада 2012 року відповідачем боргу. В поданій заяві позивач просить прийняти рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря імені Плютинського" на користь Приватного підприємства "Айслаг" 526 720,25 грн. основного боргу 8 681,15 грн. - пені та 17 362,30 грн. -річних.

Ухвалою від 15.01.2013 року розгляд справи відкладено на 05.02.2013 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

05.02.2013 року представник відповідача Слесарчук О.П. подав через канцелярію господарського суду Рівненської області зустрічну позовну заяву, яку ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України було повернуто без розгляду.

В судовому засіданні 05.02.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судові засідання призначені на 20.12.2012, 15.01.2013 та 05.02.2013 року, відповідач не з'явився, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями відділення поштового зв'язку про вручення відповідачу поштового відправлення.

Відповідач участі в судових засіданнях не приймав. Проте, оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2012 року між Приватним підприємством "Айслаг" (надалі - позивач), що діяло у якості Постачальника, та Приватним акціонерним товариством агрофірмою "Зоря імені Плютинського" (надалі-відповідач), що діяло у якості Покупця, було укладено Договір поставки № 365 ( надалі -Договір) який набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились не виконаними. ( п.7.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 365 від 17.08.2012 року, Постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу Покупцю (відповідач) у власність нафтопродукти ( надалі Товар), в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками Сторін Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Документи на товар, які Постачальник повинен передати Покупцю: накладні на відвантаження товару. Сторони за даним Договором домовились, що накладна на відвантаження товару є узгодженням асортименту товару, його кількість та ціни, прирівнюється до специфікації і є невідємною частиною до даного Договору.(п. 1, 1.2 Договору).

Товар постачається Покупцю по-частково (товарними партіями) на умовах FCA (відповідно до правил ІНКОТЕРМС) завантажено в автомобільний транспорт Покупця з резервуарів Постачальника. Завантаження Товару в Тару Покупця здійснюється за рахунок Постачальника. Всі інші витрати по отриманню, вивантаженню товару з Тари, Покупець здійснює за власний рахунок. За згодою Сторін Товар може постачатись транспортом Постачальника. В такому випадку Товар постачається на умовах СРТ-перевезення оплачене за реквізитами вказаними Покупцем (відповідно до правил ІНКОТЕРМС). При цьому Покупець зобов'язаний відшкодувати Постачальнику витрати пов'язані з перевезенням Товару (транспортні витрати) в порядку передбаченому розділом 5 (п'ять) даного Договору згідно акта виконаних робіт, підписаного Сторонами. Акт виконаних робіт підписується Покупцем одночасно з накладною на відвантаження Товару. (п.п. 4.1.-4.2. Договору).

Відповідно до п.п. 5.1,5.2,5.3 Договору поставки № 365 від 17.08.2012 року Покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. У випадку не оплати Покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1. даного Договору, Постачальник має право рахувати, а Покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався на умовах товарного кредиту, терміном на 30 календарних днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням Покупцю 2 % відсотка за кожен день використання товарного кредиту.Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній.

Відповідач в період з 17 липня 2012 року по 18 листопада 2012 року отримав за накладними товарів на суму 975 215,25 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (а.с.13-34) Товар, відпущений за накладними, був оплачений на суму 443 495,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 35-45).

Приватне підприємство "Айслаг" в повному обсязі виконало прийняті на себе зобов'язання щодо поставки товару, який був замовлений відповідачем.

Проте, Приватне акціонерне товариство агрофірма "Зоря імені Плютинського" не виконало умов даного Договору, оплату даних партій товару не здійснило в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 531 720,25 грн.

15.01.2013 року директор ПП "Айслаг" Генералов С.Ю. подав через канцелярію господарського суду Рівненської області заяву про зменшення суми позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою 29 листопада 2012 року відповідачем боргу. В поданій заяві позивач просить прийняти рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря імені Плютинського" на користь Приватного підприємства "Айслаг" 526 720,25 грн. основного боргу 8 681,15 грн. - пені та 17 362,30 грн. - 30 відсотків річних.(а.с. 63-64).

Доказів розрахунку за вказану заборгованість відповідач суду не надав. Отже, станом на час винесення судового рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 552763,70 грн.

Приймаючи господарський суд виходив з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При викладених обставинах, вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 526 720,25 грн., слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Договору поставки № 365 від 17.08.2012 року передбачено, що при невиконанні чи неналежному виконанні умов даного Договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення від неоплаченої суми.

Разом з тим відповідно до ст. 3 Закону України "Про відновлення за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Керуючись зазначеним пунктом договору та чинним законодавством позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 8 681,15 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2. договору № 365 покупець, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідно до умов Договору, а також на підставі ст.625 ЦК України Позивач нарахував 17 362,30 грн. тридцять процентів річних.

Оскільки Договором був встановлений інший розмір процентів річних, то розрахунок проведено згідно встановленого Договором розміру.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 526 720,25 грн. основного боргу; 8 681,15 грн. - пені та 17 362,30 грн. - 30 відсотків річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря імені Плютинського" (35314, Рівненська обл., Рівненський район, с. Зоря, вул. Жовтнева,2, ЄДРПОУ 25319777) на користь Приватного підприємства "Айслаг" (43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, ЄДРПОУ 13369787) 526 720,25 грн. основного боргу; 8 681,15 грн. - пені та 17 362,30 грн. - 30 відсотків річних та судовий збір в сумі 11 055,28 грн.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 5 000,00 грн.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя Заголдна Я.В.