Рішення № 29196377, 28.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 5017/3093/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Багірова І.О. (представник діючий за довіреністю);

від відповідачів: 1. - Чухоненко М.С. (представник діючий за довіреністю)

2. - не з'явились;

від 3-ї особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»;

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ»; 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5;

про стягнення 30000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» (надалі - позивач, ПрАТ «СК «НОВА») звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» (надалі - відповідач, ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ»), в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ПрАТ «СК «НОВА», на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5128 від 18.07.2008 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - автомобіль "Шкода") - ТОВ „Віссманн", шляхом його перерахування на розрахунковий рахунок компанії власника, тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", та статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. А, оскільки, винним у скоєні ДТП визнано ОСОБА_5 - водія автомобіля "Шевролет", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автомобіль "Шевролет"), власником якого, згідно розгорнутої довідки ДАІ від 02.02.2009 року, є відповідач, то обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача, які, за твердженням позивача, у добровільному порядку відповідачем сплачені не були, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження по справі №5017/3093/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду. Крім того, даною ухвалою суду , в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі ОСОБА_5, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

03.12.2012 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (вх. ГСОО 36531/2012), згідно якого позивач просив суд, в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4.

У судовому засіданні 05.12.2012р. представник позивача подав до суду клопотання (вх. ГСОО №36990/2012 від 05.12.2012р.), в якому у відповідності до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України просив суд залучити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 до участі у справі в якості іншого відповідача. Крім того, у даному судовому засіданні представник позивача просив суд не розглядати раніше подане клопотання щодо заміни первісного відповідача належним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012 року, в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заявлене позивачем клопотання, судом було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

28.12.2012 року, у судовому засіданні, представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №39846/2012 від 28.12.2012р.), в якій зазначав про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є належним відповідачем у справі та просив суд стягнути з даного відповідача грошові кошти у сумі 30 000,00 грн.

У судовому засіданні 28.01.2013р. представник позивача позовні вимоги викладені в заяві вх. ГСОО №39846/2012 від 28.12.2012р. підтримав та просив суд позов задовольнити, ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» виключити зі складу відповідачів та звільнити зазначеного відповідача від відповідальності у даній справі.

Суд, розглянувши клопотання позивача щодо виключення ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» зі складу відповідачів у даній справі, відмовив у його задоволенні, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості чи процедури виключення відповідача із учасників судового процесу.

Відповідач - ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ», надавши відзив на позов (вх. ГСОО №33779/2012 від 07.11.2012 року) проти заявлених вимог ПрАТ «СК «НОВА» заперечував та просив суд у задоволені позову відмовити, оскільки ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» не є особою, яка має відповідати за завдану шкоду так, як автомобіль «Шевролет» за договором фінансового лізингу №2602/119 від 26.02.2008р., на час скоєння ДТП, був у користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа - ОСОБА_5 у судовому засіданні 24.12.2012р. надав пояснення по суті спору, проти позову не заперечував та просив суд подальший розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як вбачається з довідки районного управління ДАІ з обслуговування АТІ при ГУ МВС України в м. Южне від 02.02.2009р. та постанови Южного міського суду Одеської області від 12.01.2009р., 01.01.2009 року о 05.20 год. в м. Южне на перехресті вул. Гр. Десанту - вул. Хіміків була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля "Шкода" із автомобілем "Шевролет", яким керував ОСОБА_5 Дана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_5 вимог п.п. 873 (е) Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною довідкою районного управління ДАІ у м. Южне МВС України з обслуговування Святошинського району та АТІ при ГУ МВС України в м. Южне та постановою Южного міського суду Одеської області від 12.01.2009р. Зазначеною постановою суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Шкода" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням водія ОСОБА_7 на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля №613/703, власником якого є ТОВ "Віссманн", згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РМС №247288.

Автомобіль "Шкода" був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №5128, який 18.07.2008 року, укладено між ТОВ "Віссманн" - страхувальник та ВАТ «СК «НОВА» - страховик.

У відповідності до умов вищезазначеного договору, страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку по страховим ризикам (ризики КАСКО, цивільна відповідальність та нещасний випадок) сплатити страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі, страхову плату, а страхувальник зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Умовами п. 1.19 договору визначено, що матеріальні збитки підтверджуються на підставі документів підприємств, що здійснюють такий ремонт, висновку авто товарознавчого дослідження (експертизи) або за погодженням зі страховиком. При цьому право вибору документа залишається за страховиком.

Відповідно до розділу 2 договору «Періоди дії договору в частині зобов'язань страховика», строк дії договору до 24 год. 00 хв. 26.07.2009 року.

Згідно п. 2.1 договору, предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованими ТЗ та додатковим обладнанням до них; відшкодуванням страхувальником та/або експлуатантом заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих, внаслідок експлуатації застрахованого ТЗ; життям, здоров'ям і працездатністю застрахованих осіб.

Положеннями п. 3.1.1 договору встановлено, що страховим випадком, зокрема, є ДТП.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що страховик здійснює виплату страхового відшкодування за ризиками ДТП, ПДТО та ІВП протягом 10 робочих днів після одержання страховиком всіх необхідних документів, зазначених у пункті 7.1 цього розділу договору, або у той же строк приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, із зазначенням причин відмови.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку - пошкодженого транспортного засобу № 066, який було складено станом на 12.01.2009р. ПП «ВІЗЕ» (надалі - звіт), вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 73500,85 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,39 склала 51483,72 грн.

У відповідності до умов договору №5128від 18.07.2008р., страхового акту (остаточний) №3672 від 16.10.2009р., розрахунку суми страхового відшкодування та угоди про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №5128 від 18.07.2008р. сума страхового відшкодування становить 30000,00 грн.

На виконання умов договору №5128 від 18.07.2008р. за повідомленням ТОВ "Віссманн" про подію із транспортним засобом від 05.01.2009р., згідно угоди про виплату страхового відшкодування, ВАТ «СК «НОВА» у період з 16.10.2009р. по 30.10.2009р. здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 30 000,00 грн., згідно страхового акту №3672 від 16.10.2009р., що підтверджується платіжними дорученнями №9907 від 16.10.2009р. та №10647 від 30.10.2009р. на суму 30 000,00 грн., що становить вартість відновлюваного ремонту по даному випадку на підставі угоди про виплату страхового відшкодування.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи 26.02.2008р. між ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» (надалі - лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - лізингоотримувач) укладено договір фінансового лізингу №2602/119, згідно умов якого лізингодавець у відповідності до заявки лізингоодержувача на отримання майна у лізинг №2602/119 від 26.02.2008р. (додаток №1 до договору) придбає у третьої особи (продавця) та передасть у фінансовий лізинг (далі - лізинг) лізингоотримувачу на умовах даного договору майно, зазначене у специфікації майна, яке передається у лізинг (додаток №2 до договору).

Як встановлено матеріалами справи, автомобіль «Шевралет», який перебував під керуванням ОСОБА_5 та яким завдано шкоду автомобілю «Шкода», під час скоєння ДТП, на підставі договору фінансового лізингу №2602/119 від 26.02.2008р. перебував у користуванні та розпорядженні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта лізингу від 04.03.2008р. та тимчасовим реєстраційним талоном, виданим Южненським МРЕВ ДАІ УМВС України в Одеській області 05.07.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ПрАТ «СК «НОВА» права зворотної вимоги до відповідача та направлені на стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 30 000,00 грн.

Згідно статуту ПрАТ «СК «НОВА» затвердженого загальними зборами акціонерів товариства, оформлених протоколом №1 від 08.06.2012 року ВАТ «Страхова компанія «НОВА» змінило своє найменування на ПрАТ "СК "Уніка", що підтверджує належні повноваження позивача для звернення з відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 6 Закону України „Про страхування" визначає добровільне страхування, як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 2 зазначеного Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхування" страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхування" страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до ПрАТ «СК «НОВА» перейшло в межах суми 30 000,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено матеріалами справи, згідно довідки управління ДАІ з обслуговування АТІ при ГУ МВС України в м. Южне від 02.02.2009р., транспортний засіб - автомобіль "Шевролет", яким спричинено ДТП, що потягнуло за собою нанесення шкоди автомобілю "Шкода" належав ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» та під час скоєння ДТП був переданий у користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, згідно договору фінансового лізингу № 2602/119 від 26.02.2008р., що також підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном, виданим Южненським МРЕВ ДАІ УМВС України в Одеській області 05.07.2008р.

В силу вимог ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України є безпосередній причинений зв'язок між шкодою і неправомірними діями чи бездіяльністю особи, що її завдала.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, вина особи, яка керувала автомобілем "Шевролет" встановлена у судовому порядку за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до постанови Южного міського суду Одеської області від 12.01.2009р.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до звіту про визначення вартості матеріального збитку - пошкодженого транспортного засобу № 066, вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 73500,85 грн., а вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,39 склала 51483,72 грн., між тим, реальна вартість цих робіт, за погодженням сторін договору страхування №5128 від 18.07.2008р. склала 30 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 вказаної статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Водночас, згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, як особою у користуванні якої перебував автомобіль «Шевролет» на час скоєння ДТП, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином факту того, що шкоду автомобілю "Шкода" завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія та не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності вини ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ», як зареєстрованого, на момент скоєння ДТП, власника автомобіля «Шевролет», а також наявності причино-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю та заподіяною шкодою внаслідок ДТП. При цьому, враховуючи, що автомобіль «Шевролет», яким було заподіяно шкоду перебував у користуванні Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» має бути звільнено від відповідальності за завдану шкоду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «НОВА», стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в порядку регресу суму збитків у розмірі 30 000,00 грн. та звільнення від відповідальності ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ»

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 24, 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (65481, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (юридична адреса: 02660, м. київ, вул. М. Раскової, 11; поштова адреса: 04128, м. Київ, вул. Туполєва, 7-В; код ЄДРПОУ 31241449) грошові кошти у сумі 30 000/тридцять тисяч/грн. та 1609/одну тисячу шістсот дев'ять/грн. 50 коп. судового збору.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» - звільнити від відповідальності.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.