Рішення № 29195455, 31.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2013 р. Справа № 12/138-12/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідальго», с.Петрівське

про стягнення 32081,06 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Подкопаєва І.А.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідальго» (далі - відповідач) про стягнення 32081,06 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року порушено провадження у справі №12/138-12 та призначено справу до розгляду на 04.01.2013 року.

У зв'язку із довготривалою відпусткою судді Грабець С.Ю. справу №12/138-12 відповідно до Розпорядження №289-АВ від 28.12.2012 року передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суддю А.Ю.Кошика визначено для розгляду справи №12/138-12.

Відповідно до ухвали суду від 28.12.2012 року справу №12/138-12 прийнято до провадження суддею А.Ю.Кошиком та призначено розгляд справи на 17.01.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.01.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 31.01.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 31.01.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідальго» було укладено Договір № 9/1 перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Договір).

Згідно умов Договору та Заявки на перевезення вантажу за Договором, позивач взяв на себе зобов'язання з перевезення вантажів відповідача за маршрутом: Бременхавен (Німеччина) - м. Київ (Україна), а відповідач зобов'язався сплатити за перевезення встановлену плату в сумі 3000 Євро.

На виконання умов Договору позивачем (Перевізником) були надані послуги з перевезення вантажу своєчасно, у повному обсязі та належної якості, що підтверджується відміткою вантажоодержувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) № 199 (графа 24) та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2830 від 03.09.2012 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками і засвідчує факт надання послуг з міжнародного перевезення вантажу на суму 29849,06 грн.

Як передбачено п. 5.2. Договору Замовник повинен сплатити перевізнику плату за послуги з перевезення вантажу протягом 10 календарних днів з моменту отримання необхідних для оплати документів (рахунку-фактури міжнародної ТТ накладної, акту виконання робіт, податкової накладної).

Однак, відповідач в порушення п.п. 1.1., 5.2 Договору своєчасно та в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати послуг перевезення. Зокрема, відповідач отримав необхідні для оплати послуг документи 03.09.2012 року. Проте протягом 10 календарних днів (до 13.09.2012 року включно) оплату не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 29 849,06 грн. з простроченням виконання з 14.09.2012 року (91 день).

З метою досудового врегулювання спору, відповідно до вимог ст.ст. 5, 6 ГПК України, п. 8.3 Договору, позивач надсилав відповідачу цінним листом Претензію № 177 від 05.11.2012 року з вимогою про погашення заборгованості за Договором № 9/1 від 09.08.2012 року, що підтверджується фіскальним чеком про відправлення цінного листа з описом вкладення № 0049 від 05.11.2012 року та описом вкладення у цінний лист від 05.11.2012 року на ім'я ТОВ «Ідальго», яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполучення та їх вартість відповідачем не заперечені та не спростовані.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору транспортного експедирування, згідно якого, в силу статті 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 29 849,06 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з прострочення відповідачем оплати послуг з перевезення, позивач просить стягнути з відповідача 1116 грн. 15 % річних та 1116 грн. пені від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.5 Договору за несвоєчасну оплату Замовником послуг Перевізника згідно умов данного Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожен день прострочки за весь час існування заборгованості та 15% річних.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що стягнення пені передбачено відповідним п. 6.5. Договору, яким також погоджено інший розмір відсотків, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 15% річних.

Враховуючи, що пеня та 15% річних нараховані на суму заборгованості за фактичний період прострочення платежу тривалістю 91 календарний день, вимоги позивача про стягнення 1116 грн. пені та 1116 грн. 15% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідальго» (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Київська, 36, код 32683974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 8, код 21496904) 29 849,06 грн. основного боргу, 1116 грн. 15 % річних, 1116 грн. пені та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.

дата підписання 05.02.2013 року