ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 17/85 31.01.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради
про стягнення 97 767,95 грн.
за участю представників:
від позивача : Іваненко І.П. - представник за довіреністю № 91/2012/12/18-1 від 18.12.2012 р.від відповідача :Москаленко В.В. - представник за довіреністю б/н від 07.08.2012 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з позовом до Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 97 767,95 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 8363041 від 01.09.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого в Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради утворилась заборгованість в сумі 97 767,35 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р.
У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить суд стягнути з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 93 096,93 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р., інфляційну складову боргу в сумі 3 974,72 грн. та 3% річних в сумі 695,70 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р., а всього - 97 767,95 грн.
Провадження у справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. провадження у справі № 17/85 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 8/588, що розглядалась Шевченківським районним судом міста Києва, та набрання законної сили рішенням у цій справі.
28.12.2012 р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що сума основного боргу сплачена, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
01.09.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Управлінням освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради, як абонентом, було укладено договір № 8363041 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно з п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Умовами договору № 8363041 від 01.09.2003 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).
У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі. Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав не повністю, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді.
Відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 93 096,93 грн. вартості послуг.
Наявність заборгованості відповідача на час подачі позову підтверджується обліковими картками, табуляграмами, довідками про надходження коштів та не заперечувалась відповідачем у судовому засіданні.
Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 р.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач частину заборгованості за січень 2010 р. в розмірі 20 051,80 грн. сплатив до подачі позову до суду, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 051,80 грн. задоволенню не підлягають.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив іншу частину заборгованості в розмірі 73 045,13 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Київенерго" про надходження коштів за спожиту теплову енергію та поясненнями представників сторін.
Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 73 045,13 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що в Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради на час розгляду даної справи відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді.
Також, крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 3 974,72 грн. та 3% річних в сумі 695,70 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Однак, враховуючи те, що судом встановлена менша сума основного боргу відповідача, ніж заявлена в позовній заяві, розмір матеріальних втрат підлягає перерахуванню.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає частковому стягненню інфляційна складова боргу в сумі 3 600,69 грн. та 3% річних в сумі 644,60 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р.
Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Щодо доводів відповідача про те, що рішенням комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради з 22.12.2010 р. Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради припинено шляхом ліквідації, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про припинення Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради на час розгляду справи не внесено.
Отже, враховуючи, що на час розгляду справи відповідач є юридичною особою, що наділений відповідними правами та обов'язками, у зв'язку з чим може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 97 767,35 грн. в частині стягнення з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради основної заборгованості в сумі 73 045,13 грн. припинити.
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 97 767,35 грн. в частині стягнення з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради суми в розмірі 24 722,22 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 20 051,80 грн., інфляційної складової боргу в сумі 3 974,72 грн. та 3% річних в сумі 695,70 грн. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р. задовольнити частково.
Стягнути з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (04211, м. Київ, вул. Л. Гавро, 11-А, ідентифікаційний код 26077980) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційну складову боргу в сумі 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 69 коп. та 3% річних в сумі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 60 коп. за період з 01.12.2008 р. по 01.02.2010 р.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Управління освіти виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (04211, м. Київ, вул. Л. Гавро, 11-А, ідентифікаційний код 26077980) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті державного мита в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 56 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 січня 2013 року.
Повний текст рішення підписаний 05 лютого 2013 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Судове рішення № 29194732, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/85. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: