Рішення № 29194597, 22.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/158/2013 22.01.13

За позовом державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ютал-Транс»

Про стягнення 141 823,02 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Васьків І. В. (за довіреність)

від відповідача не з'явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ютал-Транс» 141 348 грн. основного боргу за договором підряду на виготовлення напіввагонів 4-хвісних моделі 12-9745 (кришка люка М1095.000СБ модерн. С14-01) № СВРЗ-05-05-12-07/ю від 07.02.2012 року та 475,02 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обв'язку по компенсації позивачу залізничного тарифу, якій останнім сплачений за відправку відповідачеві вагонів, виготовлених за умовами спірного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року порушено провадження у справі № 910/158/2013.

21.01.2013 року до загального відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач з посиланням на те, що ним при зверненні до суду з позовом помилково не враховано суму в розмірі 50 000 грн., яка сплачена відповідачем 21.11.2012 в рахунок оплати спірної заборгованості, просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 91 348 грн., 3% річних в сумі 519,48 грн. та збитки від інфляції в сумі 182,70 грн. Збільшення розміру заявленої до стягнення суми 3% річних пов'язана зі збільшенням періоду прострочення обов'язку відповідача по сплаті основного боргу.

Крім того, у вказаній заяві позивач просить повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 995,46 грн.

Розглянувши вказану заяву суд приймає її до розгляду в частині зменшення позовних вимог про стягнення основного боргу та збільшення розміру заявленої до стягнення суми 3% річних.

Зазначені заява в частині вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції судом до розгляду не приймається з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Зазначені вище положення викладені в п.п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Отже, в даному випадку, заявлення позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції за своєю правовою природою не є збільшенням розміру вже заявлених позовних вимог (стягнення основного боргу та 3% річних), а фактично є поданням іншого позову, звернення з яким має відбуватись у встановленому ГПК України порядку.

За таких обставин, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 91 348 грн. та3 % річних в сумі 519,48 грн.

Відповідач у судове засідання представників не направив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.02.2012 року позивач (підрядник) та приватне підприємство «Ютал-Транс» (замовник) уклали договір підряду на виготовлення напіввагонів 4-хвісних моделі 12-9745 (кришка люка М1095.000СБ модерн. С14-01) № СВРЗ-05-05-12-07/ю (далі - Договір).

06.06.2012 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1 якої визначено, що у зв'язку з перетворенням приватного підприємства «Ютал-Транс» на товариство з обмеженою відповідальністю «Ютал-Транс» (відповідач), стороною за Договором слід вважати відповідача.

Пунктом 1.1 Договору сторонами погоджено, що позивач зобов'язується виготовити та передати відповідачу напіввагони чотиривісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 укомплектовані візками моделі 18-100 ГОСТ 9246-2004 в кількості, визначеній у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи.

Згідно з п. 1.2 Договору роботи виконуються на території позивача за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивач виконував для відповідача роботи, передбачені його умовами та обсяг яких визначений сторонами у Специфікаціях № 1 та № 2 від 07.02.2012 року.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору до обов'язків позивача віднесено й обов'язок після отримання повного розрахунку за виконані роботи, реєстрації АБД ПВ та отримання оформлення в Укрзалізниці права на курсування вагонів по коліях загального користування і надання відповідачем інструкції по адресації вагонів (найменування одержувача, його адреса і залізничний код, станція призначення і її код), відправити їх замовнику.

Згідно з п. 4.1.4 Договору до обов'язків відповідача віднесено й обов'язок компенсувати позивачу витрати (залізничний тариф), пов'язані з відправкою вагонів до станції призначення.

01.03.2012 року сторонами підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт № 156, яким сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв роботи щодо транспортування 10 вагонів (транспортні витрати) в повному обсязі без жодних зауважень щодо якості виконаних робіт та їх вартості. Згідно з вказаним актом загальна вартість зазначених робіт становить 141 348 грн.

Факт виконання вказаних робіт підтверджується також і наявною в матеріалах справи копією накладної від 01.03.2012 року.

29.10.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № ЮВ-6-ПР від 29.10.2012 року, в якій просив останнього не пізніше семиденного терміну з моменту отримання вимоги компенсувати витрати (залізничний тариф) в сумі 141 348 грн. та повідомив, що у випадку неотримання коштів в зазначений термін позивач буде вимушений звернути до господарського суду з відповідним позовом. На доведення факту направлення вказаної вимоги до матеріалів справи залучено належним чином засвідчену копію квитанції № 120/8240500222336 від 29.10.2012 року.

Відповідач на вказану вимогу не відповів, проте в рахунок оплати спірної заборгованості 21.11.2012 року перерахував позивачеві 50 000 грн.

Факт перерахування вказаної суми підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача та довідкою позивача № ЮВ-11 від 16.01.2013 року.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача по компенсації позивачу залізничного тарифу, якій останнім сплачений за відправку вагонів, виготовлених за умовами Договору, відповідачеві становить 91 348 грн. (141 348 грн. - 50 000 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт наявності у відповідача заборгованості по компенсації позивачу залізничного тарифу, якій останнім сплачений за відправку вагонів, виготовлених за умовами Договору, відповідачеві в сумі 91 348 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 91 348 підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 519,48 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача з врахуванням розміру заявлених до стягнення та прийнятих судом до розгляду позовних з вимог.

Водночас слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Загальна сума заявлених та прийнятих судом до розгляду майнових вимог становить 91 867,48 грн. (основний борг в сумі 91 348 грн. та 3% річних в сумі 519,48 грн.), з огляду на що, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», позивач при зверненні до суду з даним позовом мав сплати судовий збір в розмірі 1 837,35 грн.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 836,46 грн. (платіжне доручення № 7765 від 25.12.2012 року), що на 999,11 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається судом в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин та враховуючи заяву позивача, судовий збір в сумі 999,11 грн. (2 836,46 грн. - 1 837,35 грн.) підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ютал-Транс» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 26, код 24370262) на користь державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, 2, код 20770332) основний борг в сумі 91 348 (дев'яносто одна тисяча триста сорок вісім) грн., 3% річних в сумі 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 35 коп.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ютал-Транс» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 26, код 24370262) судовий збір в сумі 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп., перерахований платіжним дорученням № 7765 від 25.12.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Повне рішення складено 06.02.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова