Постанова № 29194434, 04.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 5024/553/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабань В.Я.,

суддів Доповідач - Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Зубченко С.М.

від відповідача: Ткачук О.К.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р.

у справі № 5024/553/2012 Господарського суду Херсонської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.06.2012 р. (суддя Людоговська В.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. (судді: Журавльов О.О., Михайлов М.В., Ярош А.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задоволено: Державне підприємство „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот зобов'язано укласти договір №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-364 від 21.10.2010р. в редакції позивача.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою Державне підприємство „Український державний центр радіочастот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати сторони укласти договір про здійснення реконструкції енергетичних мереж за державні кошти на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. в редакції відповідача, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну, а оскаржену постанову - без змін як законну та обґрунтовану.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

Рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради №363 від 20.07.2010р. відповідачеві - Державному підприємству „Український державний центр радіочастот" було погоджено будівництво двоповерхового корпусу для автотранспорту та допоміжних приміщень на належній відповідачеві на праві постійного користування земельній ділянці по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні, у зв'язку з чим відповідач звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства „ЕК „Херсонобленерго" за видачею технічних умов інженерного забезпечення електропостачання для забезпечення електропостачання об'єкту будівництва по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні.

Позивач 21.10.2010р. видав відповідачеві технічні умови №36/80-634 інженерного забезпечення електропостачання об'єкту відповідача за адресою: вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні. В технічних умовах позивачем були визначені основні вимоги, після виконання яких позивач підключить електроустановки відповідача до електричної мережі.

Пунктами 7.1.1-7.1.4 технічних умов встановлено необхідність запроектувати заміну існуючого трансформатора потужністю 400 кВА на трансформатор потужністю 630 кВА в ТП-6/0 кВ №154; запроектувати заміну ввідного комутаційного апарату та ошиновки РУ-0,4кВ ТП-6/0,4кВ №154; запроектувати заміну існуючої панелі №3 в РУ 0,4 кВ ТП-6/0,4 кВ №154 на панель типу ЩО-90; запроектувати ЛЕП-0,4кВ від комутаційного апарату в панелі №3 РУ-0,4кВ ТП-6/0,4 кВ №154 до ввідно-розподільчого пристрою, що проектується замовником.

07.09.2011р. позивач направив відповідачу лист №36/07-3345, щодо внесення змін до п.9.4 технічних умов, зазначивши, що в частині п.7.1.1 та п.7.1.2 вони виконуються власником мереж за окремим договором на реалізацію технічних умов усіх замовників, які приймають участь у пропорційному солідарному відшкодуванні фактичних витрат власника мереж на виконання робіт з реконструкції ТП-6/0,4кВ №154., та внесення змін в п.9.7 технічних умов, а також зазначивши, що реалізація технічних умов в частині виконання п.7.1.3, 7.1.4 виконуються за окремим договором з відшкодуванням власнику фактичних витрат на виконання робіт з будівництва, реконструкції чи модернізації власних мереж та обладнання., для укладення договору про реалізацію технічних умов замовник звертається до власника з окремою заявою. Інші пункти технічних умов залишено без змін.

У відповідь на вказаний лист відповідачем 27.09.2011р було направлено лист №990-61 про згоду на зміни та доповнення до технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р., які були запропоновані позивачем.

01.12.2011 року відповідач направив до позивача заяву на укладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р.

Позивачем було розроблено проект договору №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. та 29.12.2011р. та направлений відповідачеві супровідним листом №34/10-4953.

25.01.2012р. відповідачем було направлено позивачу супровідним листом №38-82 проект договору №25399 від 24.01.2012р. із протоколом розбіжностей, додатком до якого був договір у власній редакції.

У зв'язку з неможливістю погодження розбіжностей, що виникли в процесі укладення договору №25399 від 24.01.2012р. та з огляду на неможливість укладення вказаного договору у запропонованій відповідачем редакції, Публічне акціонерне товариство "ЕК "Херсонобленерго" звернулось господарського суду з відповідним позовом.

З огляду на вищенаведені обставини, з посиланням на ст. 18 Закону України „Про електроенергетику", частин 3, 4 ст. 179, ст. 181 Господарського кодексу України та зазначивши про те, що запропонована позивачем редакція відповідає вимогам закону, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову, зобов'язавши відповідача укласти з позивачем договір в редакції позивача.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його таким, що зроблений всупереч положенням ст. 43 ГПК України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, вирішуючи спір у даній справі господарські суди повинні були дослідити питання на підставі яких законодавчих приписів укладення спірного договору є обов'язковим, а вирішення даного переддоговірного спору - обов'язковим для суду.

Проте, вищезазначене питання, яке має важливе значення для правильності вирішення спору, господарськими судами не досліджувалось.

Крім того, в порушення вимог частини 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення Господарського суду Херсонської області від 11.06.2012р. у даній справі зі спору про спонукання укласти договір відсутні умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір.

За приписами частини 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права, то оскаржені рішення та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.06.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. у справі №5024/553/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.