Постанова № 29192661, 23.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/13401/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3» про надання дозволу про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить надати дозвіл про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3», що знаходяться в банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3» має податковий борг в розмірі 1529,90 грн., у зв'язку з чим відповідачу виставлена податкова вимога №1700 від 18.07.12р., проте станом на 07.11.12р. заборгованість не сплачена, тому позивач просить надати дозвіл про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3», що знаходяться в банку.

Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою суду від 23.01.2013р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЄ №10812482 від 15.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.07.2007р. та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 08.06.2011р. було проведено камеральну перевірку ТОВ «Будівельно-монтажне управління-3» та складено акт щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість №1916/152/35269819 та було винесено податкове повідомлення-рішення №0734151502 від 25.06.2011 на суму 2040грн., яке було отримано представником відповідача 04.07.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Зворотного боку облікової картки платника, станом на 31.12.2011р., у зв'язку з наявною переплатою в сумі 510,10грн., заборгованість відповідача зі сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість становить 1529,90грн.

Згідно довідки про стан розрахунків перед бюджетом, станом на 30.10.2012 року заборгованість відповідача складає 1529,90грн.

В зв'язку з наявністю податкового боргу та відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, на адресу ТОВ «Будівельно-монтажне управління-3» надіслано податкову вимогу №1700 від 18.07.12р., що підтверджується поштовим конвертом з повідомленням, копія якого наявна в матеріалах справи.

З метою встановлення наявності активів ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було надіслано запит №36278/10/24-022 від 22.08.2011р. до Дніпропетровського МБТІ - відповідно до наданої відповіді №11354 від 19.09.11р. право власності на нерухоме майно за ТОВ " Будівельно-монтажне управління-3" не зареєстровано.

Згідно Листа Інспекції Державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2807-02-11 від 20.09.11р., в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ТОВ " Будівельно-монтажне управління-3".

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п.7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Згідно із п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, відповідно до п.3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства України, суд зазначає, що реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте доказів про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків позивачем не додано.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин. Із матеріалів справи вбачається, що такі обставини у відповідача відсутні.

Суд звертає увагу позивача на те, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунки. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку з чим, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління-3» про надання дозволу про накладення арешту на кошти відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова