Постанова № 29164285, 15.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2013 р. № 2-а- 14135/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Бикова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ізюмська об'єднана Державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути заборгованість по податковому боргу з рахунків відкритих Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством в банківських установах.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство має податковий борг перед бюджетом у сумі 109142,69 грн.. Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Отже, Позивач наполягає на тому, що Відповідачем була порушена низка приписів чинного податкового законодавства України, на підставі чого у підприємства виник податковий борг, який підлягає сплаті в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі та стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства податковий борг в сумі 109142,69 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду письмові заперечення, в яких посилаюсь на п.87.2 ст. 87, ст. 88, п.96.2, 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що виставлені в 2001 році податкові вимоги відношення до богу, що виник у жовтні-листопаді 2012 року не мають, а положеннями ст.96 ПК України визначено окремий порядок погашення податкового боргу державними підприємствами, а податковим органом не надано доказів здійснення встановлених заходів, які дають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Суд, вислухавши позицію Позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство зареєстроване Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області 16.04.1997 року(а.с. 4).

Судовим розглядом встановлено, що Відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 109142,69 грн., в т.ч. плата за користування надрами - 56312,51 грн., збір за спеціальне використання води - 38661,24 грн., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 9384,88 грн., надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 4537,91 грн., надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях - 246,15 грн..

Платником самостійно нараховано грошове зобов'язання: по декларації №9065738078 від 24.10.2012 року на суму 56312,51 грн., термін сплати 19.11.2012 року; розрахунок №9063318983 від 16.10.2012 року на суму 38661,24 грн., термін сплати 19.11.2012 року; по декларації №9063921115 від 18.10.2012 року на суму 14168,94 грн., термін сплати 19.11.2012 року (а.с. 8-19).

А отже, станом на день розгляду справи, загальний борг підприємства складає 109142,69 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пп. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (пп. 326.1 ст. 326 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

16.10.2001 року податковим органом було надіслано засобами поштового зв'язку першу податкову вимогу №1/47, яка була отримана Відповідачем 25.10.2001 року (а.с. 41).

27.11.2001 року Позивачем було направлено підприємству другу податкову вимогу №2/107 від 27.11.2001 року, якою Відповідача повідомлено про сплату боргу та зобов'язання сплатити штраф та про застосування органами податкової інспекції, в разу несплати боргу, заходів по примусовому стягненню (а.с. 42).

Щодо посилань відповідача, що вищезазначені податкові вимоги не стосуються податкового боргу відповідача, який виник за період жовтень - листопад 2012 року, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2001 році, суд зазначає наступне:

Приписами п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Крім того, пунктом 59.5 ст. 59 вищевказаного кодексу України, визначено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оглянувши облікову картку платника податків відповідача (а.с. 20-40), суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо не виставлення нової податкової вимоги є цілком законними і у Позивача відсутні правові підстави для складання нової вимоги, оскільки податковий борг підприємства з 2001 року не погашався та не переривався.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вимогами ст.96 ПК України встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств.

Так, відповідно до п.96.2 ст.96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

96.3. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

З огляду на вказані норми матеріального права, суд дійшов до висновку про те, що Податковим кодексом України визначено особливий порядок погашення податкового боргу державними підприємствами, які не підлягають приватизації та комунальних підприємств і цього порядку, і не може бути застосованим до винесення рішення про стягнення податкового боргу, а тому посилання на норми даної статті, як на підставу для відмови в задоволенні даного позову, є безпідставними.

Начальником Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби 18.03.2002 року було прийнято рішення №16/24-24673063/2448 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 43).

З довідки Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 25.09.2012 року №2158/1/19-025, судом встановлено, що станом на 25.09.2012 року Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство має відкриті рахунки в установах банків: №37124007003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №35448008003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №35447010003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №35447009003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №26054060351764 в ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК". М.ХАРКІВ (МФО 351533), №26046010082419 в АТ "БАНК ЗОЛОТ ВОРОТА" (МФО 351931), №26004060384996 в ХАРКІВ.ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК". М.ХАРКІВ (МФО 351533), №26002010082419 в АТ "БАНК ЗОЛОТ ВОРОТА" (МФО 351931), №37128003003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №35440006003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №35433002003237 в ГУДКСУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (МФО 851011), №260273011487 в ФХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ У АТОЩАД М.ХАРКІВ (МФО 351823) (а.с. 3).

Відповідно до п.95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено право керівника державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

На момент розгляду справи у суді заборгованість Відповідача складає 109142,69 грн. і є не погашеною.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (код ЄДРПОУ 24673063, 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11) заборгованість по податковому боргу у розмірі 109142.69 (сто дев'ять тисяч сто сорок дві гривні 69 коп.) з рахунків відкритих Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством в банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О.Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 21 січня 2013 року.