Рішення № 29162664, 04.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.13 Справа № 6/5014/3037/2012

За позовом

Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 20 253 грн. 88 коп.

Суддя Василенко Т.А.

при секретарі судового засідання Лисенко В.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Моргун А.М., дов. № 315 від 21.05.2012;

від відповідача - Зубова Л.І., дов. № 01-026-2866 від 26.12.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20 253 грн. 88 коп. за договором № 23613-027/1-786 від 04.04.2008, в тому числі: основний борг - в сумі 16 341 грн. 60 коп., 3% річних - в сумі 1 379 грн. 41 коп., збитки від інфляції - 2 532 грн. 87 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 14.12.2012 та доповненнями до відзиву від 15.01.2012 проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

04.04.2008 між сторонами у справі було укладено договір № 23613-027/1-786 на проведення робіт з авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу конвертерного цеху.

Пунктом 2.2 договору у редакції протоколу розбіжностей встановлено, що оплата вартості виконаних робіт здійснюється кожен квартал протягом 15 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.1, в редакції протоколу розбіжностей, зазначено, що акт приймання-передачі виконаних робіт надається позивачем кожен квартал до 10 числа місяця наступного за звітним.

Оплата вартості виконаних робіт у 2-му кварталі 2009 року на суму 9 446, 40 грн. повинна бути здійснена до 31 липня, а оплата вартості виконаних робіт у 3-му кварталі 2009 року на суму 6 895, 20 грн. повинна бути здійснена до 31 жовтня.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Зобов'язання, які є предметом позовних вимог, виникли у липні, жовтні 2009 року. Позовну заяву, згідно поштовому штемпелю на опису вкладень у цінний лист, надіслано у листопаді 2012 року, тобто на момент звернення строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, на дату подання позову вже сплинув.

Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також відповідач просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення та пояснення, за якими, зокрема, зазначено, що ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" не заперечує та підтверджує, що акт здавання - приймання виконаних робіт № 2 на загальну суму 9 446 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ, був переданий на адресу відповідача разом з рахунком № ГЭ-00000000260 від 20.07.2009 саме в липні 2009 року, а акт здавання - приймання виконаних робіт № 2 на загальну суму 6 895 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ, був переданий на адресу відповідача разом з рахунком № ГЭ-00000000352 від 22.10.2009 саме в жовтні 2009 року, але у зв'язку із затримкою їх оформлення з боку відповідача, дані акти були підписані (оформлені сторонами) та повернені позивачеві тільки 24.12.2009.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

04.04.2008 між сторонами у справі був укладений договір № 23613-027/1-786, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання з проведення робіт по здійсненню авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу конверторного цеху відповідача.

Відповідно до п. 3.1 підтвердженням виконання робіт є підписані між сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач належним чином виконав зобов'язання за договором на загальну суму 293 360 грн. 41 коп., але відповідач оплату здійснив частково в сумі 277 018 грн. 81 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 16 341 грн. 60 коп. Вказана заборгованість утворилась за роботи, виконані по актам б/н від 24.12.2009 на суму 9 466 грн. 40 коп. і по акту № 2 від 24.12.2009 на суму 6 895 грн. 20 коп.

Пунктом 2.2 договору в редакції протоколу розбіжностей сторони узгодили, що оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно протягом 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Оскільки відповідачем умови договору в повному обсязі виконані не були, за останнім утворилась заборгованість за виконані роботи в сумі 16 341 грн. 60 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь, крім цього позивач просить стягнути з відповідача 3% річних - в сумі 1 379 грн. 41 коп., збитки від інфляції - 2 532 грн. 87 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач також посилається на норми ст. 525, 625, 530 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві та доповненнях до відзиву і наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

04.04.2008 між Українським державним науково-технічним центром з технології і обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", яке перейменовано в Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (позивач у справі) як Виконавцем та Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (відповідач у справі) як Замовником укладено Договір №23613-027/1-786 з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей (надалі - Договір).

Згідно п. 1 договору замовник (відповідач у справі) доручає і зобов'язується оплатити відповідно до розділу 2 договору, а виконавець (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання з виконання робіт по здійсненню авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу конверторного цеху відповідача.

Згідно п. 2.2 в редакції протоколу розбіжностей, яка прийнята відповідачем, сторони узгодили, що оплата робіт за договором здійснюється замовником щомісячно протягом 15 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.1, з урахування протоколу розбіжностей, визначено, що виконавець щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним, надає замовнику акт здачі-приймання виконаних роботи. Замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання акта зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт і оплатити протягом 15-ти банківських днів після надання оригіналів платіжних документів виконані роботи або направити вмотивовану відмову.

В доказ виконаних робіт позивачем до справи надані акти виконаних робі на суму 6 895 грн. 20 коп. і на суму 9 446 грн. 40 коп. (арк. справи 24-25).

При огляді в судовому засіданні оригіналів вказаних актів встановлено, що зазначені акти не містять дати підписання. Так, в акті № 2 на суму 9 446 грн. 40 коп. в екземплярі позивача ручкою дописана дата від 29.12.2009. В акті без номера на суму 6 895 грн. 20 коп. також дописана дата 24.12.2009.

При цьому при огляді оригіналів вказаних актів, екземпляри яких є у відповідача (арк. справи 62-63) встановлено, що ручкою дописано жовтень 2009 року на обох актах і також конкретна дата відсутня.

Виходячи з цього, суд критично оцінює вказані акти в частині дати підписання і з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи оцінює лише ті докази, які в редакціях сторін не суперечать один одному.

Так, в акті № 2 на суму 9 446 грн. 40 коп. зазначено, що цей акт складений за результатами виконаних позивачем робіт за 2-й квартал 2009 року.

В той же час, позивачем з метою отримання оплати за вказані роботи складено рахунок-фактуру № ГЭ -0000000260 від 20.07.2009 (арк. справи 64) на вказану вище суму.

Згідно заперечень позивача (арк. справи 90-92) зазначено, що акт виконаних робіт за 2-й квартал та рахунок на оплату були передані відповідачу саме в липні 2009 року.

Тобто, з урахування положень п. 2.2 і 3.1 договору, оплата повинна бути здійснена протягом 15 банківських днів з дати отримання оригіналів розрахункових документів, а даному випадку - не пізніше 04.08.2009 та у будь-якому випадку акт повинен бути підписаний відповідачем не пізніше останнього дня серпня 2009 року, а оплачений протягом 15 банківських днів - до 22.09.2009 (включно).

Відповідачем оплата виконаних робіт здійснена не була і про прострочення платежу та порушене право на отримання відповідної заборгованості позивач мав дізнатися з 23.09.2009.

За актом на суму 6 895 грн. 20 коп. зазначено, що роботи виконані за 3-й квартал 2009 року і з метою отримання плати за виконані роботи позивачем складено та передано відповідачу рахунок-фактуру № ГЭ-00000000352 від 22.10.2009 (арк. справи 65).

Згідно заперечень позивача, акт за 3-й квартал та рахунок були передано відповідачу саме в жовтні 2009 року.

Тобто, з урахування положень п. 2.2 і 3.1 договору, строк підписання акту виконаних робіт за 3-й квартал слід вважати не пізніше 31 жовтня 2009 року, у зв'язку з чим оплата повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 20.11.2009.

Відповідачем оплата за виконані роботи по вказаному акту здійснена не була.

Строк оплати судом рахується виходячи з п. п. 2.2, 3.1 договору.

Тобто, наведені вище фактичні обставини та сам позивач підтверджують факт передачі відповідних актів саме у липні і жовтні 2009 року.

При цьому умовами договору передбачено обов'язок позивача передавати відповідачу відповідні акти щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним, що останнім і було зроблено.

Тобто, в будь-якому разі відповідач повинен прийняти виконані роботи не пізніше 22.09.2009 та 20.11.2009 відповідно, що ним здійснено не було.

В той же час, доводи позивача щодо несвоєчасного повернення відповідних актів відповідачем та проведення цих актів по бухгалтерії позивача лише 24.12.2009 судом до уваги не приймаються, оскільки ці доводи жодними доказами не підтверджені.

Згідно штемпелю на конверті позивачем позовна заява до суду направлена 21.11.2012, у зв'язку з чим строк позовної давності за виконані роботи згідно акту за 2-й квартал на суму 9 446 грн. 40 на день звернення фактично сплинув.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4 вказаної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено

стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В той же час, відповідно до ч. 5 зазначеної статті якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даному випадку позивачем не було заявлено клопотання щодо поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до норм діючого законодавства господарський суд застосовує строк позовної давності за заявою сторони, у даному випадку позивачем було заявлено про застосування до даних правовідносин строку позовної давності.

Виходячи з наведеного в позовних вимогах щодо стягнення заборгованості в сумі 9 446 грн. 40 коп. слід відмовити.

В той же час, з урахуванням того, що акт на суму 6 895 грн. 20 коп. повинен бути підписаний відповідачем не пізніше 31.10.2009, то оплата по вказаному акту повинна бути здійснена до 20.11.2009. У зв'язку з чим саме з 21.11.2009 позивач мав дізнатися про порушення його права.

Відповідачем доказів оплати вказаної суми не надав.

Як було наведено вище, згідно штемпелю на конверті позов був направлений 21.11.2012, тобто в межах 3-х річного строку на звернення до суду про стягнення заборгованості в сумі 6 895 грн. 20 коп.

Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з цього, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 6 895 грн. 20 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 379 грн. 41 коп. за період з 19.01.2010 та збитків від інфляції в сумі 2 532 грн. 87 коп., нарахованих за період: лютий 2010 року - жовтень 2012 року, слід зазначити, що вказані вимоги також підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Строк звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості в сумі 9 446 грн. 40 коп. позивачем пропущений, тому відповідні нарахування повинні здійснюватися лише на суму боргу 6 895 грн. 20 коп., у зв'язку з чим 3% річних за період з 19.01.2010 складають 582 грн. 03 коп., а інфляційні нарахування за період: лютий 2010 року - жовтень 2012 року складають 807 грн. 80 коп.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 6 895 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 582 грн. 03 коп., інфляційні нарахування в сумі 807 грн.80 коп. (всього 8 285 грн. 03 коп.). В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог, а саме в розмірі 658 грн. 38 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, код 05441447, на користь:

- Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків, пр. Леніна, б. 9, код 31632138, борг в сумі 6 895 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 582 грн. 03 коп., інфляційні нарахування в сумі 807 грн. 80 коп., витрати із сплати судового збору в сумі 658 грн. 38 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.02.2013

Суддя Т.А. Василенко