Постанова № 29162243, 04.02.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 р. Справа № 818/269/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ластовецької Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_3, про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач, ВДВС Сумського МУЮ), в якому просить скасувати постанову державного виконавця ВП № 31705988 від 27.11.2012 р. про стягнення виконавчого збору та стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір і витрати на правову допомогу).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми про вселення до його квартири колишньої дружини ОСОБА_3 він дізнався лише 03 грудня 2012 року, оскільки ніяких документів з виконавчої служби з цього питання не отримував, колишня дружина до нього з приводу вселення до квартири не зверталась. Про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо лише 03.12.2012 р., коли він з"явився за викликом до державного виконавця, після чого судове рішення було ним виконане.

З огляду на дані обставини, вважав, що підстави для винесення постанови ВП № 31705988 від 27.11.2012 р. про стягнення з нього виконавчого збору за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку відсутні.

У письмових запереченнях, наданих до суду (а.с.47-48), представник відповідача зазначила, що на виконанні відділу державної Виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебували виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих листів № 2-252, виданих 06.12.2010 р. Ковпаківським районним судом, про вселення ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а також про визначення порядку користування спірним жилим приміщенням.

27.01.2012 р. державним виконавцем за підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадженні» винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлено сторонам. Боржнику надано 7-денний строк для самостійного виконання.

19.10.2012 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1, з метою перевірки виконання рішення про вселення в добровільному порядку. Двері в квартиру ніхто не відчинив, про що складено акт державного виконавця.

23.10.2012 р. державним виконавцем направлено виклик стягувачу з'явитися 01.11.2012 р. до Відділу державної виконавчої служби СМУЮ.

01.11.2012 р. ОСОБА_3 з'явилась до відділу ДВС та повідомила, що до даного часу не вселилась в квартиру, тому що ОСОБА_1 перешкоджає їй.

01.11.2012 р. державним виконавцем направлено ОСОБА_1 повідомлення, що 27.11.2012 року будуть проведені виконавчі дії щодо вселення ОСОБА_3 та визначення порядку користування спірним жилим приміщенням.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що боржник ОСОБА_1 вдома відсутній і на проведення виконавчих дій не з'явився, про що складено акт державного виконавця від 27.11.2012 р. Боржнику залишено виклик з'явитись до Відділу ДВС.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 680,00 грн.

03.12.2012 р. боржник ОСОБА_1 з'явився до відділу ДВС та зобов'язався надати доступ для вселення ОСОБА_3 на 07.12.2012 р.

Державним виконавцем повторно надано строк для виконання рішення суду до 11.12.2012 р., про що складено акт державного виконавця.

07.12.2012 р. син стягувача ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомив, що ОСОБА_3 не вселилась до АДРЕСА_1, тому що боржник ОСОБА_1 перешкоджав цьому.

11.12.2012 р. державним виконавцем здійснено примусове вселення ОСОБА_3 до АДРЕСА_1, а також встановлено порядок користування зазначеним жилим приміщенням.

11.12.2012 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів №2-252, виданих 06.12.2010 р. Ковпаківським районним судом, про вселення ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а також визначення порядку користування спірним жилим приміщенням, згідно п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виведена в окреме провадження.

У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених вище, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

27.01.2012 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Сумського МУЮ Наливайко А.В. винесено постанову ВП № 31705988 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-252, виданого 06.12.2010 р. Ковпаківським районним судом м.Суми, про вселення ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, з наданням боржникові - ОСОБА_1, семиденного строку для самостійного виконання рішення суду (а.с.49).

Згідно з актом державного виконавця від 23.10.12 р., виходом за адресою: АДРЕСА_1, двері ніхто не відкрив (а.с. 51).

Згідно з актом державного виконавця від 01.11.12 р. (а.с. 54), стягувач ОСОБА_3 з"явилась до відділу ДВС і повідомила, що не вселилась до спірної квартири, оскільки боржник цьому перешкоджає.

Листом від 01.11.12 р. № 38-9324 державний виконавець повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що 27.11.2012 р. о 10.00 годин за адресою: АДРЕСА_1, будуть проведені виконавчі дії щодо вселення ОСОБА_3 (а.с. 52).

Згідно з актом державного виконавця від 27.11.2012 року (а.с. 55), виходом за вищевказаною адресою встановлено, що боржник ОСОБА_1 вдома відсутній, на проведення виконавчих дій не з"явився, хоча був заздалегідь попереджений. Боржнику залишено повістку з"явитись до державного виконавця на інший день.

Постановою державного виконавця від 27.11.12 р. ВП № 31705988 з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 680,00 грн. (а.с. 13).

Проаналізувавши спірні правовідносини та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 31 Закону визначено порядок надсилання документів виконавчого провадження. Відповідно до частини 1 вказаної статті, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, Закон встановлює обов'язок державного виконавця надсилати копії постанов про відкриття виконавчого провадження боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зі змісту вищевказаних норм Закону також випливає, що виконавчий збір з боржника стягується лише за умови надіслання йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено строк для добровільного виконання, і ненадання боржником документального підтвердження виконання судового рішення у визначений строк.

Натомість відповідачем не надано суду доказів направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2012 р. ВП № 31705988 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також доказів отримання позивачем цієї постанови.

Оглядом у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження доказів належного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та надання строку на добровільне виконання рішення з примусового вселення ОСОБА_3 також не встановлено.

У свою чергу позивач категорично заперечує одержання від державного виконавця будь-яких документів до моменту одержання виклику на 03.12.12 р., після чого він невідкладно з"явився до державного виконавця, де і дізнався про відкриття виконавчого провадження з примусового вселення ОСОБА_3

Посилання представника відповідача на те, що позивач листом від 01.11.12 р. був належним чином повідомлений про необхідність бути вдома 27.11.12 р. для проведення виконавчих дій з примусового вселення ОСОБА_3, спростовуються матеріалами справи.

Так, з наданого позивачем поштового конверту, в якому ним було отримано повідомлення ВДВС Сумського МУЮ від 01.11.12 р. № 9324 про призначення на 27.11.12 р. виконавчих дій, вбачається, що цей лист було здано на пошту лише 06.12.12 року, тобто через 9 днів після дати, на яку було призначено примусове вселення (а.с. 10).

На підтвердження своєчасності направлення боржнику повідомлення від 01.11.12 р. № 9324 представником відповідача надано копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 68-70).

Вказаний доказ суд оцінює критично, оскільки згідно з цим журналом повідомлення № 9324, датоване 01.11.12 р., було відправлено 31.10.12 р., що є неможливим.

Крім того, належним доказом відправки кореспонденції засобами поштового зв"язку є відповідні документи, надані поштовим відділенням (квитанція, опис вкладення тощо).

Інших доказів, які спростували б твердження позивача про одержання повідомлення від 01.11.12 р. про призначення виконавчих дій на 27.11.12 р. лише у грудні 2012 року, представником відповідача суду не надано.

Принагідно суд зазначає, що оскаржувану постанову від 27.11.12 р. про стягнення виконавчого збору, згідно зі штампом на конверті, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні (а.с. 11), здано на пошту лише 15.12.12 р., тобто через 18 днів після її винесення.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу належним чином було направлено постанову від 27.01.12 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового вселення ОСОБА_3 із зазначенням строку на добровільне виконання.

Також відповідачем не надано доказів того, що позивач будь-яким іншим способом був повідомлений про відкриття виконавчого провадження до 03 грудня 2012 року, коли самостійно з"явився за викликом до державного виконавця.

Отже, судом встановлено, що до 03 грудня 2012 року позивач не знав про існування виконавчого провадження з примусового вселення ОСОБА_3, а отже не міг добровільно виконати вимоги державного виконавця і надати письмове підтвердження виконання, як того вимагає закон.

Крім того, суд звертає увагу на грубе порушення строків здійснення виконавчого провадження. Так, частиною 2 статті 30 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Натомість як убачається з матеріалів справи, виконавче провадження ВП № 31705988 з примусового вселення ОСОБА_3 відкрито 27.01.2012 р. (а.с. 49), а закінчено 11.12.12 р. (а.с. 58), тобто через 8,5 місяців.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимогам статтей 25, 27, 28, 31 Закону України "Про виконавче провадження", у звязку з чим є необгрунтованою і підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн. підлягають присудженню позивачеві.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає, що згідно з положеннями статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Отже, законом не передбачено відшкодування стороні витрат на оплату правової допомоги в інших випадках, крім випадків надання їй безоплатної правової допомоги, у зв"язку з чим правові підстави для присудження позивачеві витрат на оплату правової допомоги відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_3, про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Ластовецької Р.М. від 27.11.2012 року ВП № 31705988 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 680, 00 грн.

Зобов'язати головне управління державної казначейської служби України у Сумській області стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) шляхом їх безспірного списання з рахунку Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 08 лютого 2013 року.