Постанова № 29161902, 31.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

31.01.13 Справа № 5015/3697/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Костів Т.С.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від прокуратури - Яворський Я. Т.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Надала Б. С., Шеремета А. В.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Львова, вих. № 37-6480-12 від 19.11.2012 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року

у справі № 5015/3697/12

про залишення без розгляду позову Прокурора міста Трускавця Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради, м. Трускавець, Львівської області

до відповідача: Дочірнього підприємства акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод", м. Львів

про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,5364 га та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 15.11.2012 р. по справі № 5015/3697/12, позовну заяву Прокурора міста Трускавця Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Дочірнього підприємства акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,5364 га та зобов'язання повернути земельну ділянку - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Прокурор міста Львова подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу господарського суду Львівської області від 15.11.2012 р. по справі № 5015/3697/12 скасувати. Свою позицію позивач мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що з врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.11.2012 р. по справі № 5015/3697/12, позовну заяву Прокурора міста Трускавця Львівської області в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Дочірнього підприємства акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,5364 га та зобов'язання повернути земельну ділянку - залишено без розгляду. Суд в своїй ухвалі посилається на те, що прокурором міста Трускавця, при поданні позовної заяви, не надано належного обґрунтування того, в чому саме полягало порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду в даній справі. Трускавецька міська рада в даних

правовідносинах є самостійним суб'єктом господарювання, а не органом і державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, та не позбавлена права самостійно звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, володіє достатньою правоздатністю та дієздатністю для заявлення позову про порушення законних прав та інтересів.

Однак, відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок щодо представництва інтересів держави в суді. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до аб. 4 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави. Відповідно до ч. 2 вказаної статті прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звернутися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 вказаного Закону визначено підстави представництва інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно приписів статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 10 вищевказаного Закону встановлює, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. В свою чергу, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, звернення прокурора міста Трускавця до суду з позовом в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та інших чинних нормативних актів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора міста Львова задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 15.11.2012 р. по справі № 5015/3697/12 - скасувати та направити позовну заяву в.о. Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради для розгляду по суті до господарського суду Львівської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 05.02.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Костів Т. С.

Суддя Якімець Г. Г.