Рішення № 29161829, 21.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 2/115-12

за позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів України у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України, м. Київ,

2) Національного університету оборони України, м. Київ,

3)Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ,

до відповідача Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ,

за участю:

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

ОСОБА_4, м. Вишневе Києво - Святошинського району,

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Управління Держкомзему у Києво - Святошинському районі Київської області,

с. Петропавловська Борщагівка Києво Святошинського району Київської області,

про скасування розпорядження від 06.11.2009р. №1563

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від прокуратури: Лесько Г.Є., яка діє на підставі посвідчення від 23.10.2011р. №0108841;

від позивача 1: Свистільник І.А., уповноважений, довіреність від 19.12.2012р. №220/1034/9;

від позивача 2: Свистільник І.А., уповноважений, довіреність від 02.01.2013р. №182/3;

від позивача 3: Лятіфова Т.Б., уповноважена, довіреність від 22.11.2012р. №303/25-355;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів України у воєнній звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 03.09.2012р. №10/3461 в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, м. Київ,

2) Національного університету оборони України, м. Київ, 3) Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ, до відповідача - Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Вишневе Києво - Святошинського району Київської області, в якому просить суд скасувати розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 096.11.2009р. №1563 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,9489 га громадянину ОСОБА_4, визнати недійсним Акт серії ЯЛ №581893 на право постійного користування земельною ділянкою, виданий громадянину ОСОБА_4 та, до прийняття рішення у справі, заборонити відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2012р. №06-5-47/742 позовні матеріали заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері направлені за виключною підсудністю до господарського суду Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області без погодження із постійним землекористувачем незаконно вилучена з користування Національного університету оборони України частина земельної ділянки площею 0,9489 га та відповідно до розпорядження передана у власність громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства. Оскільки розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 06.11.2009р. №1563 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просить визнати його недійсним та скасувати, а також визнати недійсним акт про право на земельну ділянку, виданий на підставі незаконного розпорядження, а також заборонити відповідачу до прийняття рішення у справі розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Пунктами 1, 6 частини першої ст. 12 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав, а також справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів підвідомчі господарським судам. Відповідно до частини першої ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо. Згідно частини сьомої ст. 16 ГПК України, справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті

Таким чином, заявлений заступником прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері позов підсудній господарському суду Київської області за правилами виключної підсудності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2012р. відмовлено в прийнятті позовної заяви заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в частині вимог про визнання недійсним Акту серії ЯЛ №581893 на право постійного користування земельною ділянкою, виданого громадянину ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2012р. позовну заяву в частині вимог, які підвідомчі господарському суду Київської області, про скасування розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації від 06.11.2009р. про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_4 та заборону вчиняти дії прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №2/115-12 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2012р. продовжено строк розгляду справи №2/115-12 на п'ятнадцять днів до 21.01.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держкомзему Києво - Святошинському районі Київської області.

В судових засіданнях прокурор та представники позивачів подали суду витребувані документи та докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а також письмові пояснення, в яких позовні вимоги прокурора підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб вимоги ухвал господарського суду не виконали та витребувані документи суду не подали. У судові засідання 21.11.2012р., 12.12.2012р., 15.01.2013р. та 21.01.2013р. відповідач та треті особи своїх повноважних представників не направили, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач та треті особи були належним чином завчасно повідомлені судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Київ (далі по тексту прокурор), в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ (далі по тексту - МО України), 2) Національного університету оборони України, м. Київ (далі по тексту - НУО України), 3) Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ (далі по тексту - ККЕУ МО України), до відповідача - Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ (далі по тексту - Києво - Святошинська РДА), за участю: третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, м. Вишневе Києво - Святошинського району Київської області (далі по тексту - ОСОБА_4), третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Держкомзему у Києво - Святошинському районі Київської області, с. Петропавлівська Борщагівка Києво - Святошинського району (далі по тексту - Управління Держкомзему), вислухавши пояснення прокурора та представників позивачів, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 06.11.2009р. № 1563 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. України ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району, вирішено передати у власність громадянина ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,9489 га (сіножаті), доручено землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на землю ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з листа Головного Управління Держкомзему у Київській області від 05.04.2012р. № 07-03-3/7388, на виконання вказаного розпорядження Києво - Святошинської РДА від 06.11.2009р. №1563, громадянину України ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЛ №581893 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482000:12:003:0210) площею 0,9489 га в селі Гореничі Києво - Святошинського району Київської області для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокоссіння та випасання худоби (для індивідуального садівництва).

Як вбачається з викопіювання земельних ділянок з геоінформаційної системи, наданої Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» від 13.06.2012р. № 2-2/697, надана громадянину ОСОБА_4 у власність земельна ділянка кадастровий номер 3222482000:12:003:0210 площею 0,9489 га знаходиться в межах земельної ділянки 470,8 га наданої для державних потреб в користування Учбовому центру КВТІУ згідно державного акту на право користування землею серія Б № 085468 від 1981 року.

На підставі рішення Ради Міністрів СРСР від 07.02.1953 №2903-рс Київському інституту Сухопутних військ у с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області виділена у постійне користування земельна ділянка площею 470,8 га.

Згідно Державного Акту на право користування землею за землекористувачем - Київським вищим танковим інженерним училищем закріплено в безстрокове та безоплатне користування 470,8 га землі в межах згідно з планом землекористування; земельна ділянка надана для державних потреб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992р. № 490 «Про реформу системи військової освіти» було створено вищий військовий навчальний заклад Київський інститут Сухопутних військ на базі Київського вищого танкового інженерного училища імені Маршала Радянського Союзу Якубовського І. Г.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999р. № 816 «Про подальшу оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони» реорганізовано Київський інститут Сухопутних військ у Військовий інститут керівного інженерного складу Національної академії оборони України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002р. № 421 «Про ліквідацію Військового інституту» ліквідовано Військовий інститут керівного інженерного складу Національної академії оборони України.

Згідно з актом приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 21.01.2003р. навчальний центр «Гореничі» переданий від Військового інституту керівного інженерного складу Національної академії оборони України до Національної академії оборони України.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Статуту Національного університету оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 22.04.2010 №211, Національний університет оборони України створений у результаті реорганізації шляхом перетворення Національної академії оборони України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. №377/99 «Про надання Академії оборони України статусу національного». Національний університет оборони України є правонаступником Національної академії України. Університет є державним вищим військовим навчальним закладом Міністерства оборони України. Університет засновано на державній формі власності. Органом управління майном Університету є Міністерство оборони України.

Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Законом України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний Штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово - Морські Сили; з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Відповідно до Законів України «Про оборону України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Таким чином, з моменту передачі вказаної земельної ділянки у користування Учбовому центру КВТІУ вона набула статусу державної та з відання Міністерства оборони України не вибувала. Зазначена обставина також досліджувалась господарським судом Київської області під час розгляду справи у справі №17/128-09.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 18.11.2009р. №17/128-09 визнано недійсним рішення Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області від 20.07.2006р. №3 «Про вилучення земельних ділянок», яким земельну ділянку площею 115 га вилучено у Національної академії оборони України; передано земельну ділянку площею 115 га в селищі Гореничі в землі запасу Гореницької сільської ради та зобов'язано землевпорядника - Гореницьку сільську раду внести зміни до земельно-облікової документації.

Згідно з частиною першою ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до частини другої ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини першої ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

За змістом статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» та статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Відповідно до Законів України «Про оборону України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

За таких обставин, земельна ділянка площею 0,9489 га, надана спірним розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 06.11.2009р. № 1563 у власність громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, знаходиться в межах земельної ділянки державної власності, користувачем якої на момент прийняття спірного розпорядження є Національний університет оборони України (на праві оперативного управління), перебуває на обліку Київського квартирно-експлуатаційного управління, а органом, уповноваженим розпоряджатися даною земельною ділянкою, є Міністерство оборони України.

Згідно з частинами третьою, четвертою ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони у зв'язку з виконанням ними специфічних соціально-економічних функцій належать до земель державної власності, та не можуть передаватись в приватну власність, і лише у певних випадках (під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення) можуть бути передані у комунальну власність.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною другою ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 10.06.2008р. у справі № 22/275, згідно якої за наявністю згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про вилучення земельної ділянки. Згода землекористувача на вилучення земельної ділянки повинна бути подана у письмовій формі. За відсутності такої згоди вилучення відбувається на підставі рішення про примусове вилучення земельної ділянки. В останньому випадку в силу положення ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, вилучення земельної ділянки до надання її у власність громадянину ОСОБА_4 у користувача - Національного університету оборони України за дозволом уповноваженого органу - Міністерства оборони України не здійснювалось, відповідне рішення не приймалось. Ані Міністерство оборони України, ані Національний університет оборони України, ані Київське квартирно - експлуатаційне управління Міністерства оборони України згоди на вилучення спірної земельної ділянки із земель оборони та передачу її до земель запасу Гореницької сільської ради не надавали.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, якими зокрема є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ і організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної платі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруд; які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до положень ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

У відповідності до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997р., передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Ані Міністерство оборони України, ані Національний університет оборони України, ані Київське квартирно - експлуатаційне управління Міністерства оборони України добровільно не відмовлялися від права користування спірною земельною ділянкою, що могло бути підставою для прийняття рішення про вилучення земельної ділянки та передання її до земель запасу в межах Гореницької сільської ради.

За таких обставин, спірне розпорядження Києво-Святошинської РДА від 06.11.2009р. №1563 прийнято поза межами наданої законом компетенції та порушує права та законні інтереси НУО України, як безпосереднього землекористувача, та Міністерства оборони України, як органу управління майном Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом в тому числі визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Крім того, згідно до частини другої ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно - правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки спірне розпорядження прийнято всупереч статтям 141, 142, 149 Земельного кодексу України, Законам України «Про оборону України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», та прийнято поза межами компетенції Києво-Святошинської РДА, розпорядження від 06.11.2009р. № 1563 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради» підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Прокурором також заявлено вимогу про заборону відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою (площею 0,9489 га, кадастровий номер 3222482000:12:003:0210, наданою у власність громадянину ОСОБА_4), при чому прокурор не посилається на норми ст.ст. 66, 67 ГПК України і не просить суд у такий спосіб вжити заходів забезпечення позову, а заявляє зазначену вимогу саме як одну з позовних вимог.

Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки право розпорядження земельною ділянкою згідно ст. 78 Земельного кодексу України належить власнику. Спірним розпорядженням від 06.11.2009р. № 1563 вказану земельну ділянку передано у власність громадянина ОСОБА_4, якому видано відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 581893. Разом із тим, прокурором заявлено позов не до ОСОБА_4, а до єдиного відповідача - Києво-Святошинської РДА, яка на момент розгляду справи не має права та можливості розпорядження спірною земельною ділянкою.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд задовольняє позов прокурора частково, приймає рішення про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинськоі РДА Київської області від 06.11.2009р. № 1563 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради», та на підставі частин другої та третьої

ст. 49 ГПК України, згідно яких якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів розгляду справи, та якщо позивач у встановленому порядку звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача в дохід державного бюджету, стягує з відповідача судовий збір в розмірі 1073,00 грн. до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 84, частинами 1, 5 ст. 116, ст. ст. 141, 142, ч. 2 ст. 149, ст. 152, пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997р., ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 14, ч. 2 ст. 19, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України та Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинськоі РДА Київської області від 06.11.2009р. № 1563 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради».

3. Стягнути з Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 126, код ЄДРПОУ 23570148)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018) 1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні нуль копійок) судового сбору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст підписано 08.02.2013р.