Рішення № 29161789, 04.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 р. Справа № 5010/1519/2012-8/56 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства фірми "ЧАС ПІК"

вул. Кірова, б. 12/1, кв. 26, м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровська область, 51900

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський

локомотиворемонтний завод"

вул. Залізнична, б.22, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 259 675 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

від відповідача: Остап'юк М. П. - начальник юридичної служби, (довіреність № 01-13/ЮС від 15.01.13);

від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватним підприємством фірмою "ЧАС ПІК" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 259 675 грн. 92 коп., з яких: 210 355 грн. 20 коп. заборгованість за поставлений товар, 31 973 грн. 99 коп. пеня, 14 724 грн. 86 коп. штраф, 2 621 грн. 87 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.12 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.12.12.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.12 та 22.01.13 розгляд справи відкладено на 22.01.13 та 04.02.13 відповідно.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте направив суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (вх. № 8631/2012-с вх від 25.12.12). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору, в частині оплати за поставлений товар, в результаті чого утворилася заборгованість. Внаслідок неналежного виконання умов договору позивачем нараховано пеню, штраф та 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача основну заборгованість за поставлений товар визнав в повному обсязі, в решті позовних вимог просив суд відмовити, посилаюсь на те, договором не передбачено нарахування пені та штрафних санкцій та стосовно стягнення 3% річних вказав на тяжкий фінансових стан підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив, 01.03.12 між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (надалі - Замовник) та Приватним підприємством "ЧАС ПІК" (надалі -Учасник) укладено Договір № 51/12 (надалі -Договір), а (а.с. 12-14).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору Учасник (позивач) зобов'язується у 2012 р. поставити Замовнику (відповідачу) товари, зазначені в специфікації, а Замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (колеса).

Пунктом 4.1.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів з дня поставленої кожної прийнятої партії.

Факт отримання товару підтверджується підписаною та скріпленою печатками позивача та відповідача видатковою накладною № 78 від 23.05.12 на суму 255 355 грн. 20 коп. в т.ч. 42 559 грн. 20 коп. ПДВ (а.с. 21).

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язувався оплатити товар до 22.06.12 в сумі 255 355 грн. 20 коп. Як зазначає позивач 29.05.12 відповідачем оплачено частину заборгованості за поставлений в сумі 45 000 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію № 1 від 24.10.12 та розрахунок до претензії на суму 255 406 грн. 62 коп. (а.с. 16-18). Докази направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 19). Однак відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Матеріали справи не містять доказів сплати решти заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково виходячи з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 210 355 грн. 20 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 621 грн. 87 коп. за період з 23.06.12 по 22.11.12 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення пені та штрафу, то суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення строків виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В матеріалах справи відсутні докази того, що хоча б одна із сторін в даному випадку є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, отже правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених наведеною нормою відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як зазначено раніше, підстави для застосування положень ГК України в даному випадку відсутні, водночас і у Договорі № 51/12 від 01.03.12 сторони не визначили умов застосування та розміру неустойки, відтак позовні вимоги в частині стягнення 31 973 грн. 99 коп. пені та 14 724 грн. 86 коп. штрафу є безпідставними і необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 551, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства фірми "ЧАС ПІК" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 259 675 грн. 92 коп., з яких: 210 355 грн. 20 коп. заборгованість за поставлений товар, 31 973 грн. 99 коп. пеня, 14 724 грн. 86 коп. штраф, 2 621 грн. 87 коп. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, б.22, м. Івано-Франківськ, 76000; ідентиф. код 13655435, п/р 26008005910 в АБ "Експрес-банк") на користь позивача Приватного підприємства фірми "ЧАС ПІК" (вул. Кірова, б. 12/1, кв. 26, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51900; ідентиф. код 35409727, п/р 26004013004528 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, свідоцтво ПДВ № 100069177 ІПН 354097204038) 210 355 грн. 20 коп. (двісті десять тисяч триста п'ядесят п'ять гривень 20 коп.) -заборгованості за поставлений товар, 2 621 грн. 87 коп. (дві тисячі шістсот двадцять одна гривня 87 коп.) - 3% річних та 4 259 грн. 54 коп. (чотири тисячі двісті п'ядесят дев'ять гривень 54 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частинах стягнення 31 973 грн. 99 коп. пені та 14 724 грн. 86 коп. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 08.02.13