Рішення № 29161776, 05.02.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2013 р. Справа № 902/110/13-г

Провадження № 3/902/5/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС", код ЄДРПОУ 31216302 (вул. Довженка, 4/7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000)

до: Приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

про стягнення 101196,78 грн.

при секретарі судового засідання Нестерові Д.О.

за участю представників:

позивача - Шеремета В.В. - довіреність б/н від 04.02.2013 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" подало позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" 41699,88грн. - боргу, який утворився у зв'язку з частковою несплатою товару отриманого відповідачем по видатковим накладним №РН-0000317 від 15.06.2012р., №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р., 57200грн. боргу, який утворився у зв'язку з несплатою рахунків-фактур №СФ-0000933, №СФ-0000934 від 04.12.2012р. , 1914,09 грн. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань, 382,81 грн. - 3% річних та 6000 грн. в відшкодування витрат пов'язаних з наданням правової допомоги.

21.01.2013 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №902/110/13-г та призначено її до розгляду на 05.02.2013р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

05.02.2013 року представником позивача в судовому засіданні подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично просить стягнути з відповідача 41699,88грн. - боргу, який утворився у зв'язку з частковою несплатою товару отриманого відповідачем по видатковим накладним №РН-0000317 від 15.06.2012р., №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р., 57200,0грн. боргу, який утворився у зв'язку з несплатою рахунків-фактур №СФ-0000933, №СФ-0000934 від 04.12.2012р. , 1914,09 грн. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань, 382,81грн. - 3% річних.

Дане уточнення позовних вимог розцінене судом як зменшення розміру позовних вимог та прийняте до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, оскільки вказані дії не суперечать законодавству, не порушують будь-чиї права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду щодо забезпечення явки в судове засідання 05.02.2013р. уповноваженого представника та надання витребуваних документів не виконав. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважений представник відповідача 29.01.2013 р. отримав ухвалу про порушення провадження від 21.01.2012р.

Однак відповідач в своєму листі, який надійшов до суду 05.02.2013р. позовні вимоги позивача визнав в розмірі 98899,88 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.01.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" (за договором - постачальник) уклало з Приватним акціонерним товариством "Шаргородський маслозавод", (за договором - покупець) договір поставки № 24, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у зумовлені договором строки покупцеві гофрокартон та/або гофротару, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього визначену договором вартість.

Відповідно до п.2.2 договору кількість товару, що підлягає поставці встановлюється у відповідних одиницях виміру ( або грошовому вираженні ).

В п.3.1 договору сторони передбачили, що ціна одиниці товару узгоджується сторонами і визначається у замовленні покупця, рахунку - фактурі та видатковій накладній. Загальна ціна партії товару формується із ціни одиниці товару, що вказується у замовленні покупця, рахунку - фактурі та видатковій накладній.

Відповідно до п.3.2 договору загальна сума договору складається з сум вказаних у видаткових накладних складених на поставлений товар.

Згідно 6.1 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% його вартості протягом семи днів з моменту отримання повідомлення від постачальника про виготовлення товару, а в разі відпуску товару без його попередньої оплати, покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 8 днів після його отримання.

Відповідно до умов договору №24 відповідачем по видатковим накладним №РН-0000317 від 15.06.2012р., №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р. та довіреностям №234 від 14.06.12р., №259 від 02.07.12р., №283 від 19.07.12р., №294 від 30.07.12р., №327 від 31.08.12р. було отримано від позивача 1300шт. гофроящиків розміром 380х205х63, 7076шт. гофроящиків розміром 380х253х228, 3015шт. гофроящиків розміром 395х245х95, 3016шт. гофроящиків розміром 270х185х215 на загальну суму 54172,82грн.

З наданих позивачем бухгалтерських документів ( банківські виписки ) встановлено, що отриманий по видатковій накладній №РН-0000317 від 15.06.2012р. товар на суму 16506,76грн. відповідач оплатив частково в сумі 12472,94грн., а решта сума 4033,82грн. на день звернення позивача з позовом залишилася не сплаченою.

Також відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті отриманого товару по видатковим накладним №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р., тобто загальна сума боргу за отриману продукцію складає 41699,88грн, що підтверджується бухгалтерськими документами та актом звірки.

05.09.2012р. відповідач звернувся до позивача з листом №295 в якому просить виготовити 10000шт. гофроящиків з друком та розміром 380х253х228.

10.09.2012р. відповідач звернувся до позивача з листом №298 в якому просить виготовити 2000шт. гофроящиків з друком. Також в даному листі зазначено, що оплата буде проведена згідно виставленого рахунку.

05.12.2012р. позивач направив відповідачу з листом №90 на оплату замовленого та виготовленого товару рахунки-фактури №СФ-0000933 від 04.12.2012р. на суму 5100грн. та №СФ-0000934 від 04.12.2012р. на суму 52100грн. В даному листі позивач просить відповідача провести оплату виставлених рахунків-фактур у строк до 7 днів з моменту їх отримання та отримати на протязі 7 днів на складі підприємства готову продукцію.

Як свідчать матеріали справи відповідач рахунки-фактури №СФ-0000933 від 04.12.2012р. на суму 5100грн. та №СФ-0000934 від 04.12.2012р. на суму 52100грн. не оплатив.

Таким чином, станом на час вирішення спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий та замовлений і виготовлений товар складає 98899,88грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказувалось раніше, сторони в договорі та листі погодили умови оплати товару, а саме: відстрочка платежу 8 та 7 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий по видатковим накладним №РН-0000317 від 15.06.2012р., №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р. товар та доказів оплати рахунків-фактур №СФ-0000933 від 04.12.2012р., №СФ-0000934 від 04.12.2012р. за виготовлений товар позовні вимоги позивача щодо стягнення 98899,88грн. боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1914,09грн. пені та 382,81грн. - 3% річних за період з 11.09.2012 р. по 31.12.2012 р. за прострочку платежу за отриманий товар по видатковим накладним №РН-0000317 від 15.06.2012р., №РН-0000361 від 04.07.2012р., №РН-0000399 від 20.07.2012р, №РН-0000433 від 31.07.2012р., №РН-0000524 від 31.08.2012р.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 6.1 договору №24 від 04.01.2011р. сторони передбачили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% його вартості протягом семи днів з моменту отримання повідомлення від постачальника про виготовлення товару, а в разі відпуску товару без його попередньої оплати, покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 8 днів після його отримання.

Згідно ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому по видатковій накладній №РН-0000317 від 15.06.2012р. до 23.06.2012р., по видатковій накладній №РН-0000361 від 04.07.2012р. до 12.07.2012р., по видатковій накладній №РН-0000399 від 20.07.2012р. до 28.07.2012р., по видатковій накладній №РН-0000433 від 31.07.2012р. до 08.08.2012р. та видатковій накладній №РН-0000524 від 31.08.2012р. до 09.09.2012р.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що в разі порушення п.6.1 договору, за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1914,09грн. пені та 382,81грн. - 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч наведеним вище нормам та вимог ухвал суду, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, 3% річних та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

05.02.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись 4-5, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС", код ЄДРПОУ 31216302 (вул. Довженка, 4/7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) 98899,88 грн. - основного боргу, 382,81 грн. - 3% річних, 1914,09 - пені за невиконання зобов'язання по оплаті отриманого товару та 2023,94 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 лютого 2013 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Довженка, 4/7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000)

3 - відповідачу (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)