Постанова № 29160995, 21.01.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.01.2013 р. справа № 2а-6605/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом

Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,

вул. М. Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Югзернотрейд", вул. Гвардійська, 17, с. Добра Криниця, Баштанський район, Миколаївська область, 56172

про

накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку,

В С Т А Н О В И В:

Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі - позивач, МДПІ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югзернотрейд" (далі - відповідач, ТОВ) про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг зі сплати податків і зборів у розмірі 1358,30 грн. і у зв’язку з відсутністю у нього майна просить накласти арешт на кошти платника податків, що знаходяться в банку.

21.01.2013 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення ухвали суду про відкриття провадження), відзиву чи заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач є юридичною особою зареєстрованою Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та перебуває на податковому обліку в МДПІ.

Відповідач має податковий борг в сумі 1358,30 грн., з них заборгованість по податку на прибуток в сумі 680,00 грн. та комунального податку в сумі 678,30 грн., який залишився непогашеним. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 р. № 2а-385/11/1470 вказана заборгованість була стягнута з відповідача.

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність у ТОВ майна, на яке може бути звернено стягнення підтверджується листом Комунального підприємства "Баштанське бюро технічної інветаризації" від 06.11.2012 р. № 1861, відповідями Управління Державної автомобільної інспекції в Миколаївській області від 05.09.2012 р. № 448 та Управління Держкомзему у Баштанському районі Миколаївської області від 03.09.2012 р. № 184/04-10 на відповідні запити МДПІ (засвідчені копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121-ІІІ), арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з пунктом 10.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Постанова НБУ № 22), залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

- якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

- якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

- якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про звільнення коштів з-під арешту.

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим рішенням суду, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про звільнення коштів з-під арешту (пункт 10.9 постанови НБУ № 22).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд з урахуванням цих норм законодавства і встановлених обставин справи, вважає вимогу позивача обґрунтованою, а тому позов МДПІ про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку і належать ТОВ, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Югзернотрейд" (код ЄДРПОУ 35674370), що знаходяться в АТ "Банк "Таврика", р/р 260013014555, МФО Банку 3007888, для забезпечення погашення податкового боргу в сумі 1358,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Суддя А. П. Єнтіна