Постанова № 29160914, 22.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 р. Справа №2а-14201/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Кисельової О.М., при секретарі -Беловій І.С.,

за участю представників: позивача - Шмакової Л.Є., Крюковської А.А.,

відповідача - Журенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Топресурс» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС складено акт №1111/22-01/35061046/136 від 16.08.2012 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 30.08.2012 року №0003182301, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем склала 10989,00 грн., та від 23.11.2012 року №0005632301 (за результатами адміністративного оскарження), за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 9556,00 грн., які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України. Зазначене обґрунтоване тим, що відповідач в акті та податкових повідомленнях - рішеннях посилається лише на інформаційні бази Державних податкових інспекцій інших регіонів України щодо інших суб'єктів підприємництва, які не мають відношення до товариства "Пассаж-Ялта".

Відповідачем не надано доказів, що позивач при укладенні договору з ТОВ «Топресурс» свідомо діяло всупереч інтересам держави та суспільства. В даному випадку не може бути застосована стаття 228 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не заподіяно пошкоджень будь - якого майна та не порушено цивільного та податкового законодавства.

Крім того, згідно даним ДПС України ТОВ «Топресурс» перебуває на обліку в органах ДПС, не має податкового боргу, є платником ПДВ. Позивачу не надано ніяких доказів щодо відсутності у ТОВ «Топресурс» транспорту та товару.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що звіркою ТОВ «Топресурс» не підтверджено реальність проведених ним господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг за грудень 2011 року, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. Встановлено, що всі операції купівлі - продажу за участю ТОВ «Топресурс» за грудень 2011 року спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Позивачем не в повному обсязі надано підтверджуючі первинні документи щодо отримання пального від постачальника - ТОВ «Топресурс», який на підставі договору поставляв пальне. Згідно отриманої податкової інформації від ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, у ТОВ «Топресурс» не значилися власні транспортні засоби, виробничі чи складські приміщення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Топресурс» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №1111/22-01/35061046/136 від 16.08.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 44.2 ст. 44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2011 року на суму 10989,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 9556,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення - рішення від 30.08.2012 року: №0003222301, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ склала 9556 грн., за штрафними санкціями 2389 грн.

№ 0003182301, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем склала10989 грн.;

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 30.08.2012 року № 0003222301 скасоване та ДПІ у м. Ялта прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.11.2012 року №0005632301, за яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ - 9556 грн.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Топресурс».

Перевіркою відображеного показника за 4 квартал 2011 року в розмірі 4909611 грн., встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 47779 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Топресурс».

За період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 465127 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його завищення на загальну суму 9556,00 грн.

Визначені порушення встановлено на підставі наданих до перевірки документів, даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково- довідкової системи ЦБД ДПА України, Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, актів перевірки ТОВ «Топресурс» та ТОВ «Трейд Траст».

Так, йдеться посилання на акт ДПІ у м. Сімферополі від 07.03.2012 року №482/23-02/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Топресурс» з питань достовірності даних в декларації з ПДВ за грудень 2011 року» та акт ДПІ в Сімферопольському районі від 28.02.2012 року №483/23-02/37058412 «Про неможливість перевірки ТОВ «Трейд Траст» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2011 року» відповідно до яких ТОВ «Топресурс» мало взаємовідносини з суб'єктом господарювання з ознаками «фіктивності» - ТОВ «Трейд Траст», який був основним постачальником відвантаженої продукції ТОВ «Топресурс» та діяльність якого було визнано нікчемною та придворною, такою що суперечить інтересам держави та суспільства. ТОВ «Топресурс» безпідставно включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди.

Перевіркою ТОВ «Топресурс» встановлено завищення ним податкових зобов'язань за грудень 2011 року в сумі 93747 грн., у тому числі з покупцем - ТОВ "Пассаж-Ялта" на суму 47778, 75 грн. (ПДВ - 9555, 75 грн.) та не підтвердження податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що у ТОВ «Трейд Траст» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

На підставі матеріалів перевірки постачальника ТОВ «Топресурс» по ланцюгу постачання і відсутності реальної поставки, яка має ознаки нікчемності , перевірки наданих документів, в акті перевірки позивача робиться висновок, що товариством не в повному обсязі надано підтверджуючі первинні документи щодо отримання пального від постачальника - ТОВ «Топресурс» , який на підставі договору поставляв пальне, так як згідно отриманої інформації податкової інформації від ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, у ТОВ «Топресурс» не значилися власні транспортні засоби, виробничі чи складські приміщення, тому первинні документи, які складені ТОВ «Топресурс» за грудень 2011 року, без підтвердження про реальне здійснення відповідних операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Суд, з приводу визначених в акті перевірки позивача обставин та наведених висновків щодо правовідносин позивача з ТОВ «Топресурс» зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Топресурс» (продавець) 02.11.2011 року було укладено договір купівлі-продажу №2/11, за яким продавець зобов'язаний надавати та передати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті відповідно специфікацій, а покупець зобов'язаний оплатити та прийняти товар.

На виконання цього договору ТОВ «Топресурс» виписано: податкову накладну від 12.12.2011 року №18 на загальну суму 57334,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9555,75 грн.; накладну №1424 від 12.12.2011 року на суму 57334,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9555,75 грн.; рахунок №1424 від 12.12.2011 року на суму 57334,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9555,75 грн., товарно - транспортну накладну ААЛ від 12.12.2011 року, виписану на дизельне паливо на суму 56718,00 грн., транспортно - експедиторські послуги в розмірі 616,50 грн., всього на суму 57334,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9555,75 грн.; складено специфікацію №3 від 12.12.2011 року на суму 57334,50 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 9555,75 грн., а також позивачем сплачено на користь ТОВ «Топресурс» суму в розмірі 57334,50 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.

Посилання в акті перевірки на висновки актів перевірки контрагента позивача, в якому робляться висновки, з урахуванням перевірки його контрагента, і без відповідних рішень за наслідками його складання на день проведення перевірки позивача, не доводить, що позивачем було необґрунтовано завищено валові витрати та податковий кредит.

Законом чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тоді як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 205,45 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 30.08.2012 року №0003182301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 23.11.2012 року №0005632301.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж-Ялта" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 205,45 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.