Рішення № 29160770, 04.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 914/17/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 1 707 грн. 83 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №14 від 09.01.2013р. та дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось у господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1 707 грн. 83 коп. та судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 04.01.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 21.01.2013р. Ухвалою суду від 21.01.2013р. розгляд справи відкладався на 04.02.2013р., через неявку в судове засідання сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 04.01.2013р.

В судовому засіданні 04.02.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх договором поставки, товарно-транспортних і видаткових накладних та просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 707 грн. 83 коп. (в т.ч. 1 649 грн. 26 коп. - основного боргу та 58 грн. 57 коп. - 3% річних за весь час прострочення), а також судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідач в судові засідання 21.01.2013р. та 04.02.2013р. явки повноважного представника не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази, судом встановлено таке:

18.02.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (постачальник) (далі по тексту - позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (покупець) (далі по тексту - відповідач) уклали договір поставки №1244-ЛЬВ (далі по тексту - договір) (а.с.5). Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 28.02.2012р., якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах договору (п.8.1 договору) (а.с.6). Доказів того, що договір не був пролонгований відповідач суду не надав, що дає підстави вважати, що договір є чинним.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті,кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. (а.с.5)

За умовами п.3.1 договору асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних. (а.с.5)

Ціна та товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору (п.4.1 договору). (а.с.5)

Пунктом 2.3 договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписами в накладній уповноважених представників сторін. (а.с.5)

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товари, що підтверджуються товарно-транспортними накладними: №212580 від 23.02.2011р. на суму 364 грн. 60 коп. (з ПДВ) (а.с.31); №819227 від 20.04.2011р. на суму 522 грн. 51 коп. (з ПДВ) (а.с.33); №828295 від 28.04.2011р. на суму 406 грн. 50 коп. (з ПДВ) (а.с.35); №828415 від 06.05.2011р. на суму 247 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.37); №135488 від 16.08.2011р на суму 158 грн. 32 коп. (з ПДВ) (а.с.39); №128332 від 23.08.2011р. на суму 316 грн. 64 коп. (з ПДВ) (а.с.41); №128416 від 30.08.2011р. на суму 1 385 грн. 41 коп. (з ПДВ) (а.с.43); №150033 від 06.09.2011р. на суму 1 402 грн. 00 коп. (з ПДВ)

На підтвердження поставки товарів, позивачем, як постачальником за договором, відповідачеві були видані видаткові накладні: №30230211 від 23.02.2011р. на суму 364 грн. 60 коп. (з ПДВ) (а.с.30); № 25200411 від 20.04.2011р. на суму 522 грн. 51 коп. (з ПДВ) (а.с.32); №22280411 від 28.04.2011р. на суму 406 грн. 50 коп. (з ПДВ) (а.с.34); №527060511 від 06.05.2011р. на суму 247 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.36); №2677 від 16.08.2011р. на суму 158 грн. 32 коп. (з ПДВ) (а.с.38); №3933 від 23.08.2011р. на суму 316 грн. 64 коп. (з ПДВ) (а.с.40); №5052 від 30.08.2011р. на суму 1 385 грн. 41 коп. (з ПДВ) (а.с.42) та №915 від 06.09.2011р. на суму 1 402 грн. 00 коп. (з ПДВ) (а.с.44), які були підписані сторонами без жодних застережень та скріплені печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт, що позивач поставив відповідачеві товари на загальну суму 4 802 грн. 98 коп.

Як стверджує позивач, відповідач сплатив лише 3 153 грн. 72 коп., тобто частину вартості поставлених йому товарів і основна сума заборгованості становить 1 649 грн. 26 коп.

Відповідно до п.4.2 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. (а.с.5)

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за весь час прострочення у сумі 58 грн. 57 коп. (а.с.10)

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №1244-ЛЬВ від 18.02.2011р. становить 1 707 грн. 83 коп., з яких: 1 649 грн. 26 коп. - основний борг та 58 грн. 57 коп. - 3% річних.

Доказів погашення заборгованості та 3% річних станом на день розгляду справи, відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то він підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, факт виконання позивачем договірних зобов'язань по поставці товарів підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками. Відповідачем позовні вимоги документально не оспорювались.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.193, ч.2 ст.218, ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36841030) 1 649 грн. 26 коп. - основного боргу, 58 грн. 57 коп. - 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя Гулик Г.С.