Рішення № 29159728, 05.02.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2013 р.

Справа № 17/70/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15)

до: Ладижинського міського комунального підприємства "Добробут"

(24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Процишина, 12)

про стягнення 635406,99 грн. заборгованості за теплопостачання

за участю представників сторін:

від позивача : - Кабанець Р. І.- за довіреністю;

від відповідача : - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Ладижинського міського комунального підприємства "Добробут" про стягнення 635406,99 грн. заборгованості за теплопостачання.

Ухвалою від 19.12.2012 р. порушено провадження у справі № 17/70/2012/5003 з призначенням судового засідання на 15.01.2013 р.

Ухвалою суду від 15.01.2013 року в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, необхідністю витребування від сторін додаткових документів розгляд справи відкладено на 05.02.2013 р.

В судове засідання 05.02.2013 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2432101920717 .

05.02.2013 року через канцелярію суду представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2013 р. супровідним листом надано копії відповідних документів та зазначено, що відповідач не повернув на адресу ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС підписаний акт звірки, який був направлений МКП "Добробут" супровідним листом № 22-175 від 15.01.2013 р.

Одночасно через канцелярію суду позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог від 28.01.2013 року (вх. канц. №08-46/1692/13 від 05.02.2013 року) у частині стягнення плати за відпущену теплову енергію за період з січня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 3 066 221,49 грн.

Згідно з ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, дослідивши заяву про збільшення позовних вимог та документів, доданих до неї, встановив наступне.

За період з червня 2012 року по грудень 2012 року включно відповідачу відпущено 15188,35 Гкал теплової енергії. Заборгованість відповідача перед позивачем за відпущену теплову енергію за період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно складає 3066221,49 грн. Вказану суму боргу і просить стягнути позивач з Ладижинського міського комунального підприємства "Добробут" за спожиту теплову енергію. Заява про збільшення позовних вимог датована 28.01.2013 роком. Однак в судовому засіданні 05.02.2013 року представник позивача зазначив, що відповідачем частково здійснено проплати за спожиту теплову енергію в сумі 332 265,82 грн., що підтверджується банківськими виписками від 18.01.2013 р. та від 28.01.2013 р.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 ГПК України, ст.20 ЦК України подана позивачем заява (вх. канц. №08-46/1692/13 від 05.02.2013 року) про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення плати за відпущену теплову енергію за період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно в сумі 3 066 221,49 грн. основного боргу приймається судом з врахуванням здійснених проплат, що складає в сумі 2 733 955,67 грн., оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому суд враховує положення п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 2 733 955,67 грн.

Представник відповідача 05.02.2013 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.01.2013 року не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Про місце, день і час розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі матеріалами, зокрема, підписом уповноваженої особи від 24.01.2013 року на повідомленні про вручення поштового відправлення №2432101920717.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.03.2011 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Західенерго» було прийнято рішення про внесення та затвердження змін до статуту ВАТ «Західенерго» шляхом викладення його в новій редакції, як статуту публічного акціонерного товариства «Західенерго», у зв'язку з приведенням діяльності та статуту товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, відкрите акціонерне товариство «Західенерго» перейменовано у публічне акціонерне товариство «Західенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-УІ від 07.09.2008 року.

15.01.08 року між сторонами були укладені договори №112 і №113 на постачання теплової енергії в гарячій воді (в подальшому Договір 1).

Пунктом 1 Договору передбачено, що за Договором 1 та додатками за № № 1, 2, 3, які є невід'ємною частиною Договору 1, Виробник послуг (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Виконавцю (відповідачу), для потреб споживачів, а саме жителів, що проживають в житловому фонді, який перебуває на балансі Виконавця, теплову енергію в гарячій воді в обсягах, зазначених в додатку №1, а Виконавець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, що передбачені Договором 1.

Пунктом 2.1. Договору 1 передбачено, що теплова енергія постачається Виконавцю, для потреб споживачів, в обсягах згідно з додатком 1 до Договору 1 у вигляді гарячої води на такі потреби: а) опалення; б) гаряче водопостачання.

Згідно з п. п. 3.2.1.- 3.2.2. Договору 1 Виконавець зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії в обсягах, які визначені в додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах (додаток №1) і в терміни, які передбачені Договором 1.

Пунктом 4.2.1. Договору 1 встановлено, що Виробник послуг зобов'язаний забезпечувати постачання теплової енергії Виконавцю в обсягах згідно з додатком №1 до Договору 1.

Згідно з п. п. 5.1. - 5.2. Договору 1 облік теплової енергії проводиться за приладами обліку та на підставі проектних і розрахункових даних; кількість теплової енергії, що отримує Виконавець з гарячою водою, визначається відповідно до "Правил користування електричною та тепловою енергією" і "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби", а саме: кількість теплової енергії в гігакалоріях, що відпущена Виконавцю, враховується на границі розподілу теплових мереж Виробника та Виконавця. Всі затрати по транспортуванню і втраті теплової енергії до границі розподілу мереж Виробника послуг і Виконавця в тарифах враховані і додатковій оплаті понад тарифи не підлягають. Всі затрати і втрати теплової енергії після границі розподілу відносяться на рахунок Виконавця.

Відповідно до п. п. 6.1. - 6.2. Договору 1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Виконавцю, протягом року, відповідно до діючих тарифів на момент укладення Договору 1, становить:

7 173 382,65 грн., в тому числі ПДВ - 1 195 563,78 грн.

Кількість теплової енергії, що необхідна для потреб опалення та гарячого водопостачання об'єктів Виконавця складає 89 408 Гкал/рік.

На момент укладення договору тариф на виробництво теплової енергії складає 66,86 грн/Гкал, тариф на транспортування теплової енергії - 0 грн/Гкал, на постачання теплової енергії - 0 грн/Гкал, до затвердження тарифів уповноваженими органами.

Пунктом 6.4. Договору 1 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін оплати - до 20 числа місяця наступного за звітним.

15.01.08 р. між сторонами було укладено договір № 113 на постачання теплової енергії в гарячій воді (в подальшому Договір 2).

Пунктом 1 Договору 2 передбачено, що за Договором 2 та додатками за № № 1, 2 ,3, які є невід'ємною частиною Договору 2, Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Споживачу (відповідачу) для потреб готелю "Акація", контори та енергоблоку теплову енергію в гарячій воді в обсягах, зазначених в додатку №1, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, що передбачені Договором 2.

Пунктом 2.1. Договору 2 встановлено, що теплова енергія постачається Споживачу, в обсягах згідно з додатком 1 до Договору 2 у вигляді гарячої води на такі потреби: а) опалення; б) гаряче водопостачання.

Згідно з п. п. 3.2.1. - 3.2.2. Договору 2 Споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії в обсягах, які визначені в додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах (додаток №1) і в терміни, які передбачені Договором 2.

Пунктом 4.2.1. Договору 2 встановлено, що Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до Договору 2.

Згідно з п. п. 5.1. - 5.2. Договору 2 облік теплової енергії проводиться за приладами обліку та на підставі проектних і розрахункових даних; кількість теплової енергії, що отримує Виконавець з гарячою водою, визначається відповідно до діючих "Правил користування електричною і тепловою енергією" і "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби", а саме: кількість теплової енергії в гігакалоріях, що відпущена Споживачу, враховується на границі розподілу теплових мереж Енергопостачальної організації та Споживача. Всі затрати по транспортуванню і втрати теплової енергії до границі розподілу мереж Енергопостачальної організації та Споживача в тарифах враховані і додатковій оплаті понад тарифи не підлягають. Всі затрати і втрати теплової енергії після границі розподілу відносяться на рахунок Споживача.

Відповідно до п. п. 6.1. - 6.2. Договору 2 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, протягом року, відповідно до діючих тарифів на момент укладення Договору 2, становить:

30 728,86 грн., в тому числі ПДВ - 5121,48 грн.

Кількість теплової енергії, що необхідна для потреб опалення та гарячого водопостачання об'єктів Споживача 383 Гкал/рік (розрахунок на додатку № 1).

На момент укладення договору тариф на виробництво теплової енергії складає 66,86 грн/Гкал, тариф на транспортування теплової енергії - 0 грн/Гкал, на постачання теплової енергії - 0 грн/Гкал, до затвердження тарифів уповноваженими органами.

Пунктом 6.4. Договору 2 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін оплати - до 20 числа місяця наступного за звітним.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу теплової енергії за період з червня по жовтень 2012 року в кількості 4033,71 Гкал на загальну суму 962130,39 грн., що підтверджується рахунками - фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 18-27), а саме:

- рахунок - фактура № 1090 від 27.06.12 р. на суму 159004,30 грн.;

- рахунок - фактура № 1236 від 27.06.12 р. на суму 22455,60 грн.;

- рахунок - фактура № 1289 від 31.07.12 р. на суму 109983,95 грн.;

- рахунок - фактура № 1520 від 31.07.12 р. на суму 15622,34 грн.;

- рахунок - фактура № 1442 від 30.08.12 р. на суму 89451,01 грн.;

- рахунок - фактура № 1637 від 30.08.12 р. на суму 12663,40 грн.;

- рахунок - фактура № 1599 від 28.09.12 р. на суму 273867,08 грн.;

- рахунок - фактура № 1823 від 28.09.12 р. на суму 38648,09 грн.;

- рахунок - фактура № 2086 від 31.10.12 р. на суму 29921,45 грн.;

- рахунок - фактура № 1808 від 31.10.12 р. на суму 210513,17 грн.;

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково на суму 326723,40 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с. 36). Таким чином сума боргу за теплоенергію, відпущену у червні-жовтні 2012 р. на день подання позову складала 635 406, 99 грн.

Крім того, в листопаді 2012 року відокремленим підрозділом позивача ДТЕК Ладижинська ТЕС відповідачу було відпущено теплоенергії:

- на умовах договору №112 - в кількості 4622,36 Гкал на загальну суму 1101600,84 грн.;

- на умовах договору №113 - в кількості 7,88 Гкал на загальну суму 3063, 00 грн.

При цьому відповідачем проведено часткове погашення суми боргу по договору № 112 на суму 69 433,00 грн. шляхом зменшення взаємної заборгованості за актом зарахування однорідних зустрічних вимог № 280 від листопада 2012 р. (а.с. 114) По договору № 113 відповідачем оплачено суму 3063,00 грн.

В грудні 2012 року відповідачу було відпущено теплоенергії:

- на умовах договору №112 - в кількості 6510,99 Гкал на загальну суму 1551699,14 грн.;

- на умовах договору №113 - в кількості 13,41 Гкал на загальну суму 5212, 52 грн.

При цьому відповідачем проведено часткове погашення суми боргу по договору № 112 на суму 158 265,00 грн. шляхом зменшення взаємної заборгованості за актом зарахування однорідних зустрічних вимог № 287 від грудня 2012 р.(а.с. 116)

Таким чином, за період з червня 2012 року по грудень 2012 року включно відповідачу відпущено 15188, 35 Гкал теплової енергії. Заборгованість відповідача перед позивачем за відпущену теплову енергію за період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно складає 2 733 955,67 грн. грн.

Разом з тим відповідачу були пред'явлені претензії, які залишені останнім без реагування, а саме:

- претензія № 16-5061 від 13.08.2012 р. на суму 111479, 90 грн.;

- претензія № 16-5089 від 14.08.2012 р. на суму 61600,29 грн.

Згідно ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч.1 ст. 93 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дії позивача по наданню послуг відповідачу та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що відповідач станом на час розгляду справи в суді не надав докази розрахунку за спожиту теплову енергію в гарячій воді в строк, визначений пунктами 6.4. договорів №112 від 15.01.2008 року та №113 від 15.01.2008 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді в період з червня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 2 733 955,67 грн. є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме: договором №112 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.01.2008 року, договором №113 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.01.2008 року, рахунками -фактури , актами розрахунків кількості теплової енергії, спожитої об'єктами МКП "Добробут", актами зарахування однорідних зустрічних вимог, відсутністю заперечень відповідача проти позову, а відтак суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що відповідають законодавству.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на день розгляду справи відповідач погасив частину боргу в сумі 332 265,82 грн. Факт сплати відповідачем 332 265,82 грн. боргу після звернення позивача до суду стверджується наданими позивачем виписками банку за 18.01.2013 р. на суму 5 212,52 грн., за 28.01.2013 р. на суму 135 786,46 грн. та 191 266,84 грн. (а.с.119-120).

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, провадження в частині стягнення боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді в період з червня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 332 265,82 грн. заборгованості підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, у відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача .

Крім того, позивачем сплачено судовий збір у сумі 7 000,00 грн. за платіжним дорученням № 1700 від 30.10.2012 року та 57 380,00 грн. за платіжним дорученням №1839 від 20.11.2012 року, що в сукупності складає 64 380,00 грн. Однак, виходячи з суми позову, позивачу, відповідно до Закону України "Про судовий збір", слід було сплатити 61 324,43 грн. З урахуванням наведеного судовий збір у розмірі 3055,57 грн., підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 43, 45, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.11 ст.80, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Ладижинського міського комунального підприємства "Добробут" (24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Процишина, 12, код 32504340) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; Вінницька область, м. Ладижин, вул. Наконечного,173, 24321, код ЄДРПОУ 05470928) - 2 733 955,67 грн. боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді в період з червня 2012 року по грудень 2012 року, судовий збір в сумі 61 324,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення боргу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді в період з червня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 332 265,82 грн. припинити.

Повернути Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Західенерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; Вінницька область, м. Ладижин, вул. Наконечного,173, 24321, код ЄДРПОУ 05470928) з державного бюджету 3 055,57 грн. зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 1700 від 30.10.2012 року, про що видати відповідну ухвалу.

Повне рішення складено 08 лютого 2013 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Процишина, 12).