Рішення № 29159692, 08.02.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

« 5» лютого 2013р. Справа № 5028/19/55/2012

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна",

код 30603572, вул. Верхній Вал, 68, м. Київ, 04071

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-С",

код 32460749, вул. Миру, 17, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД "ТЕК ОИЛ",

вул. Кіровоградська, 38А, м. Київ, 03069;

адреса для листування: вул. Солом'янська, 11, м. Київ, 03110

Предмет спору: про стягнення заборгованості 336 136,50 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Яковенко Д.А. - уповноважений представник (довіреність № 277 від 28 грудня 2012р.)

відповідача: Місечко В.М. - уповноважений представник (довіреність № б/н від 31 липня 2012р.)

третьої особи: Близнюк О.С. - уповноважений представник (довіреність № 1 від 11 січня 2013р.)

Підприємством з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" (надалі -позивач) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" (надалі - відповідач), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ" про стягнення 336 136,50 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки нафтопродуктів № 10/1931 від 27 грудня 2010 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" був укладений Договір поставки нафтопродуктів №10/1931 від 27 грудня 2010 року, за умовами якого позивач зобов'язався поставити нафтопродукти ТОВ "Олімп-С". Позивачем була здійснена поставка нафтопродукту (бензину марки А-95) згідно письмової заявки ТОВ "Олімп-С". Перевізником нафтопродукту виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ". Відповідач в порушення умов договору поставки за бензин А-95 Євро у кількості 32 013 л на суму 336 136,50 грн. не розрахувався.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову повністю. У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 4 січня 2011 року ТОВ "Олімп-С" не надсилало заявку на отримання нафтопродуктів; єдина заявка на відвантаження нафтопродуктів, яка була направлена відповідачем позивачу це заявка № 24/12-10 від 29 грудня 2010 року, згідно з якою відповідач просив відвантажити дизельне пальне (євро - 4) марки F виду II в кількості 1320 тон. Жодної іншої заявки від імені відповідача на адресу позивача не направлялось. Крім того, згідно наказу директора ТОВ "Олімп-С" № 1-12 від 30 грудня 2010 року календарні дні в період з 1 по 10 січня 2011 року були вихідними, а отже направлення 4 січня 2011 року Заявки на адресу позивача є неможливим. Також відповідач зазначив, що в процесі досудового слідства по кримінальній справі № 01201100018/2 експертною установою було проведено почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої було встановлено, що підпис директора компанії відповідача на Заявці на відвантаження нафтопродукту не співпадає зі зразком справжнього підпису, взятого для проведення даної експертизи. Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № ON1-000054 від 5 січня 2011 року, що була надана позивачем як доказ, не містить ані підпису повноважної особи відповідача, ані печатки, а тому даний доказ є недопустимим. Крім того, дана товарно-транспортна накладна у відповідача відсутня, так як він не був учасником транспортного процесу щодо постачання нафтопродуктів, не мав жодних господарських відносин з перевізником ТОВ "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ", не видавав доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів).

Представник третьої особи в своїх поясненнях зазначив що, ніякого відношення до перевезення нафтопродуктів у кількості 51 174,00 кг автомобілями з номерними знаками АЕ9878ВК (причеп АЕ4492ХЕ) та АЕ1523ВО (причеп АЕ4492ХТ) він не має. Позивачем безпідставно вказано ТОВ "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ" перевізником у товарно-транспортних накладних № ON1-000038 та № ON1-000051; водії, вказані у даних накладних, ніякого відношення до відповідача не мають; третя особа вважає зазначені товарно-транспортні накладні сфальсифікованими. Крім того, третя особа в додаткових поясненнях зазначає, що товарно-транспортна накладна №ON1-000054, додана позивачем до позовної заяви, є сфальсифікованою та не відповідає оригіналу, а тому не є належним доказом. Третя особа також зазначила, що мала договірні відносини з ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Салтіс" щодо надання транспортних послуг, проте третій особі не відомі обставини, за яких дане товариство або інші особи, в інтересах яких воно діяло, набули права власності на нафтопродукти, що були відвантажені позивачем. Свої зобов'язання перевізника за договором про надання транспортних послуг ТОВ "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ" виконав належним чином - нафтопродукти у кількості 129 068 кг передав замовнику ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Салтіс". Всі оригінали документів, підтверджуючі взаємовідносини ТОВ "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ" та ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Салтіс" щодо перевезення нафтопродуктів отриманих від позивача були вилучені старшим слідчим СУ ГУМВС в Одеській області капітаном міліції Янковою Л.Ю. (постанова від 5 лютого 2011 року та постанова від 22 лютого 2011 року по кримінальній справі № 01201100018).

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2010 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" (надалі - покупець, відповідач) укладено Договір № 10/1931 поставки нафтопродуктів (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати нафтопродукти (далі - товар) у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору (а.с. 13-15).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором поставки (ст. 265 Цивільного кодексу України), за умовами якого одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Як зазначає позивач, 4 січня 2011 року від відповідача позивачу факсимільним зв'язком надійшла заявка, відповідно до якої відповідач просив здійснити відвантаження бензину автомобільного 95 Євро, наступним автотранспортом: АА5914ЕХ-АА8814ХТ, 32020 куб. м.; АА5915ЕХ-АА8815ХТ, 32050 куб. м; АА3324ВО-АА8524ХТ, 32010 куб. м.; АА6915ЕН-АА3934ХТ, 35975 куб. м.; АА6917ЕН-АА3933ХТ, 35985 куб. м; АЕ9878ВК-АЕ0466ХТ, 28460 куб. м.; АЕ1513ВО-АЕ4492ХТ, 38200 куб. м. (а.с.16).

Відповідно до п. 7.3 Договору поставки, при виконанні даного Договору сторони допускають використання факсимільного, телеграфного зв'язку, а також електронної пошти. Документи, передані з використанням такого зв'язку, будуть мати юридичну силу в разі наявності інформації про отримання таких документів чи згоди з ними сторони, що отримує такий документ.

Відповідно до п. 1.5 Договору поставка товару може здійснюватися на наступних базових умовах (правила "Інкотермс" в редакції 2000): при відвантаженні залізничним транспортом "СРТ станція призначення"; при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим позивачем, "СРТ місце призначення"; при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим відповідачем, "FCA назва місця".

5 січня 2011 року позивач здійснив відвантаження бензину А-95 Євро у кількості 32 013 л на автомобіль з державним номером АА59-14ЕХ (причеп АА88-14ХТ), про що свідчить товарно-транспортна накладна № ON1-000054 (а.с. 17).

Як зазначив позивач, перевізником вищезазначеного нафтопродукту виступило ТОВ "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ".

Відповідно до розпорядження заступника Генерального директора з оптових поставок та продажів Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" від 29 грудня 2010 року №2922, вартість нафтопродукту (бензину А 95 Євро) становить 10 050 грн. за 1 тону.

Як зазначає позивач, покупець за бензин А-95 Євро у кількості 32 013 л на суму 336 136,50 грн. не розрахувався.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Істотними умовами договору поставки (купівлі-продажу) є умови про предмет та ціну товару, що підлягає передачі продавцем у власність покупця.

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Товар підлягає поставці після підписання сторонами додаткових угод по кожній партії товару, в якій в обов'язковому порядку вказуються: ціна товару, умови його поставки та оплати (п. 2.3 Договору).

Позивачем не надано суду будь-яких додаткових угод до договору поставки нафтопродуктів № 10/1931 від 27 грудня 2010 року, якими б сторони погодили умови поставки саме бензину А-95 Євро у кількості 32 013 л, його ціну та умови оплати.

Також слід зазначити, що пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець зобов'язується оплатити вартість товару на умовах 100% передоплати.

Тобто, зважаючи на дану умову договору, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість товару ще до його поставки.

Доказів такої передоплати позивачем не надано.

Таким чином, між сторонами у справі договір про поставку бензину А-95 Євро у кількості 32 013 л укладений не був.

Крім того, представник відповідача зазначив, що 4 січня 2011 року ТОВ "Олімп-С" не надсилало позивачу заявку на отримання нафтопродуктів оскільки:

- згідно наказу директора ТОВ "Олімп-С" № 1-12 від 30 грудня 2010 року календарні дні в період з 1 по 10 січня 2011 року були вихідними (а.с. 88);

- в процесі досудового слідства по кримінальній справі № 01201100018/2 експертною установою було проведено почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої було встановлено, що підпис директора компанії відповідача на Заявці на відвантаження нафтопродукту не співпадає зі зразком справжнього підпису, взятого для проведення даної експертизи.

Ухвалами суду від 25 грудня 2012 року та 17 січня 2013 року було зобов'язано Слідче управління ГУМВС України в Одеській області надати належним чином завірену копію висновку даної почеркознавчої експертизи.

Листом від 17 січня 2013 року №4/948 Слідче управління ГУМВС України в Одеській області повідомило, що надання висновку почеркознавчої експертизи до суду з метою розгляду цивільної справи не передбачено Кримінальним процесуальним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Заявка від 4 січня 2011 року не є належним доказом по справі, а тому не приймається судом до уваги.

Відповідач та третя особа також зазначили, що товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № ON1-000054 від 5 січня 2011 року є сфальсифікованою.

На підтвердження даного факту суду надано дві копії товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів № ON1-000054 від 5 січня 2011 року, які різняться за змістом, копії вказаних накладних знаходяться в матеріалах справи і були досліджені судом.

Тому, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № ON1-000054 від 5 січня 2011 року, яка додана позивачем до позовної заяви, також не приймається судом до уваги, як неналежний доказ по справі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведені обставини справи, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому останні судом визнаються такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 8 лютого 2013 року.

Суддя В.В. Моцьор