Рішення № 29159225, 06.02.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/13261/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міскрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі - Гоноболіній О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у травні 2011 року звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 2500,00 грн., починаючи з 01.02.2011 року і до досягнення ними повноліття; аліменти на своє утримання в розмірі 1000,00 грн. до досягнення дочкою ОСОБА_5 трьох років, а ОСОБА_4 - шести років та додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі 600,00 грн. щомісячно до її повноліття. В обґрунтування позову зазначала, що 06.06.2008 року було зареєстровано їх шлюб з відповідачем, від якого мають двох неповнолітніх дітей: дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач зареєстрований за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, проте 09.05.2010 року виїхав на заробітки до Москви, де знайшов роботу, житло, а пізніше, забравши свої речі, в сім'ю більше не повертався. Востаннє він нього надійшли кошти на лікування і утримання дітей у січні 2011 року, після чого відповідач добровільно не бажає надавати допомогу на дітей. Зі слів її чоловіка, він має дохід в Москві не менше 1000-1500 доларів США на місяць, а тому має можливість сплачувати аліменти на дітей, додаткові витрати на дочку та її утримання. Старша дочка відвідує дитячий садок, а молодша дочка ОСОБА_6 є інвалідом дитинства, має тяжке захворювання - вроджений порок серця, яка у грудні 2010 року перенесла в м.Києві хірургічну операцію та постійно потребує медичного догляду і лікування, спеціального харчування. Вона сама на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує державну допомогу при народженні дитини та допомогу на дитину-інваліда до 18 років. Виходячи з обставин, що склалися, вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на дітей в розмірі 2500 грн. щомісячно. А на підставі ч.1 ст.84 СК України просить також стягнути з нього аліменти на своє утримання до досягнення ОСОБА_3 трьох років, а ОСОБА_4 - шести років в розмірі 1000 грн. на місяць. Враховуючи, що вона потребує додаткових коштів на лікування та утримання дитини- інваліда, просила суд стягнути з відповідача додаткові витрати в розмірі 600 грн. щомісячно. Оскільки відповідач ухиляється від уплати матеріальної допомоги на дітей з лютого 2011 року, просила стягнути аліменти, починаючи з 01.02.2011 року.

07.07.2011 року заочним рішенням Бердянського міськрайоного суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково.

21.12.2012 року ухвалою Бердянського міськрайоного суду Запорізької області зазначене заочне рішення за заявою відповідача про перегляд заочного рішення було скасоване і слухання справи було призначене в загальному порядку.

У судовому засіданні позивач підтримала свій позов із зазначених у ньому підстав, пояснивши суду додатково, що на теперішній час вона працює молодшою медичною сестрою в Бердянському геріатричному пансіонаті, отримує заробітну плату на руки 1400,00 грн., тому не претендує на отримання від відповідача аліментів на своє утримання. Крім цього, через відділ праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області вона отримує тимчасову допомогу в сумі 280,00 грн. замість аліментів, від сплати яких відповідач ухиляється. А на дочку ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 840,00 грн. За двох дітей вона оплачує дитячий садок, що становить 400,00 грн. на місяць, а крім цього їй необхідні кошти на проїзд до дитячого садка, оскільки немає змоги перевести їх ближче. А ще має кредитні зобов'язання за двома кредитами, купивши двохярусне ліжко для дітей та холодильник. На момент звернення до суду дочка ОСОБА_6 постійно знаходилася в лікарні. Зараз вона відвідує звичайний дитячий дошкільний заклад. Лікарської довідки про те, що вона потребує постійного щомісячного лікування, у неї немає. Після винесення заочного рішення 07.07.2011 року вона через Укрпошту отримала переказ на суму 50,00 грн., більше аліментів від відповідача вона не отримувала.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, у судовому засіданні 23.01.2013 року його представник адвокат ОСОБА_7 надав суду його клопотання, в якому він просив розглядати справу без його участі, позов визнає частково, згоден сплачувати на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти по 400,00 грн. на кожну щомісяця.

Представник відповідача до суду також не з'явився, надіслав суду клопотання від 05.02.2013 року про розгляд справи без його участі з письмовими запереченнями на позов, в яких просив суд врахувати, що відповідач не працює, ніяких доходів не отримує, мешкає з матір'ю, перебуваючи в Російській Федерації з 2011 року засобів до існування майже не мав, перебивався випадковими заробітками. Тому вважає, що розмір аліментів, які перевищують мінімальний розмір заробітної плати у декілька разів, є занадто завищеним та необґрунтованим для нього і стягнення такого розміру аліментів поставить його у дуже скрутне матеріальне становище, без засобів до існування.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, з 06 червня 2008 року що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно висновку ВКК №84.1 від 27.10.2010 року територіального об'єднання «Бердянська міська дитяча лікарня та пологовий будинок», ОСОБА_4 перебуває на обліку з приводу вродженого пороку серця, після проведення у грудні 2010 рпогку операції в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.. М.М. Амосова АМН України потребує нагляду кардіолога, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, висновку ВКК №84.1, виписного епікризу з історії хвороби Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні №4507 від 29.04.2010р., виписки відділення хірургічного лікування вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.. М.М Амосова та консультативного висновку інституту №9042 від 16.06.2011 року.

Судом встановлено, що діти проживають з матір'ю та з січня 2011 року повністю перебувають на її утриманні.

Судом встановлено, що на даний час позивач працює молодшою медичною сестрою в Бердянському геріатричному пансіонаті, отримує заробітну плату на руки 1400,00 грн. та тимчасову державну допомогу в сумі 280,00 грн. замість аліментів, від сплати яких відповідач ухиляється. А на дочку ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 840,00 грн.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають значення.

Частиною 1 ст.185 СК України передбачено, що той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані додатковими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Згідно ч.2 цієї статті додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст.80, ч. 3 ст. 181 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом (ст.ст.80,183 СК).

За змістом ст.ст. 182, 184 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд, за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Така ж позиція викладена й у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини умов відповідно до законів України. Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, а саме дітей віком до 6 років, з січня 2013 року -972,00 грн.

Враховуючи, що відповідач, згідно копії трудової книжки, не працює з 05.08.2009 року, інших доходів не має, тому суд вважає за можливе стягнути з нього аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повнолітня.

Щодо розміру аліментів, які потрібно стягнути з відповідача на утримання неповнолітніх дітей, то суд вважає за можливе визначити їх у розмірі 1000,00 грн., враховуючи нерегулярний, мінливий дохід відповідача, розмір заробітної плати позивача та отримання нею держаної допомоги на дітей, стан здоров'я дочки, а також встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до шести років.

На даний час суд вважає це розмір буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб дитини.

При цьому суд не приймає до уваги позицію відповідача, що він спроможний сплачувати аліменти тільки в розмірі по 400,00 грн. на кожну дитину, оскільки неможливість заробляти кошти на достатньо високому рівні в Російській Федерації, як вказано в його заяві про перегляд заочного рішення, він пов'язував тільки з тим, що у травні 2011 року у нього був вкрадений паспорт. Як суду стало відомо зі слів адвоката, він отримав новий паспорт громадянина України і на час розгляду справи знову перебуває в Росії.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дочку ОСОБА_6 в розмірі 600,00 грн. щомісячно, то в судовому засіданні позивач сама пояснила, що на даний момент у неї немає лікарської довідки щодо необхідності у щомісячному лікуванні дитини. Відсутні у неї і чеки на придбання ліків та лікарське призначення медикаментів. Щодо витрат за проведення операції в інституті ім.. М.М. Амосова в м.Києві у грудні 2010 року, то суд враховує, що саме відповідач надсилав позивачу грошові перекази в доларах США більше ніж на суму 2000,00 дол. США в період з 20.05.2010 року по 27.12.2010 року. Враховуючи, що позивач не надала суду доказів у підтвердження понесених нею додаткових витрат на лікування дитини, суд приходить до висновку, що в цій частині позову позивачу слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач перервала відпустку по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та на даний час працює в Бердянському геріатричному пансіонаті, отримує заробітну плату за відрахуванням прибутку та обов'язкових платежів в розмірі 1400,00 грн..

Відповідач, згідно матеріалів справи, не є працевлаштованим, а тому, на думку суду, не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дочкою ОСОБА_5 трирічного віку. Доказів того, що ОСОБА_1 надавалася відпустка по догляду за дочкою ОСОБА_6 до досягнення нею шести років, позивачем суду не надано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову і в цій частині, а саме: стягнення аліментів на утримання позивача в розмірі 1000,00 грн. до досягнення дочкою ОСОБА_5 трьох років, а ОСОБА_4 - віку шести років.

Крім цього суд не вбачає підстав для стягнення аліментів з 01 лютого 2011 року відповідно до положень ч.1 ст.191 СК України, оскільки позивачем не доведено в суді, що нею вживалися заходи щодо добровільної сплати аліментів як то: звернення до адміністрації підприємства, де працює відповідач, його батьків, направлення йому листів, а відповідач ухилявся від їх сплати. А тому аліменти підлягають стягненню з дати звернення позивача з позовом до суду, тобто з 20.05.2011 року.

Задовольняючи позов частково, суд також враховує, що позивач в даному випадку не позбавлена права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України чи про стягнення додаткових витрат на дітей в разі їх хвороби чи інших виняткових обставин відповідно до положень ст. 185 СК України.

Судом з'ясовано, що після винесення заочного рішення від 07.07.2011 року, позивач 29.09.2011 року отримала грошовий переказ через відділення Укрпошта на суму 50,00 грн., що підтверджується копією чеку, а тому ця сума аліментів підлягає врахуванню державним виконавцем при розрахунку аліментів за виконавчим листом, який буде виданий за цим рішенням.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача у доход держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10, 11, 57-60, 61, 62, 64, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 80, 84, 180-182, 183, 185, 191 СК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІІН НОМЕР_1, уродженця м.Грозний, Чечня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІІН НОМЕР_2, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 20 травня 2011 року і до досягнення повноліття дітьми.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 229 грн. 40 копійок, на р/р 31217206700011, отримувач: Бердянське УДКСУ (м.Бердянськ, Бердянський район, 22030001) Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38042560, Банк: Бердянське УДК ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1., Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: З. П. Пустовіт