Постанова № 29158734, 01.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2013 р. Справа № 2а-4710/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Горбунової К.О., Мелешко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосинтез" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термосинтез" (далі - позивач, ТОВ "Термосинтез") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Білозерському районі), в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Термосинтез" з питань взаємовідносин з ТОВ "Атлант-Д" за період з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р.; скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0001172301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 49050,85 грн. та № 0001202301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63979,88 грн., у тому числі основний платіж - 42653,25 грн., штрафні санкції - 21326,63 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ТОВ "Термосинтез" з ТОВ "Атлант-Д" у липні-листопаді 2011 року. Висновки відповідача про нікчемність угод між цими контрагентами зроблені з перевищенням повноважень та за неповного дослідження господарських операцій. Зазначили, що позивач придбав у ТОВ "Атлант-Д" послуги з утилізації пивного кизельгура, які були повністю виконані та оплачені, що виключає "безтоварність" операцій з надання послуг. Позивачем виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо відображення податку на додану вартість за вказаними операціями у складі податкового кредиту з ПДВ, а тому у відповідача не було підстав для виключення цих операцій з податкового кредиту та складання спірних податкових повідомлень-рішень.

Свідки ОСОБА_3 (директор ТОВ "Термосинтез"), ОСОБА_4 (директор ТОВ "Атлант-Д") у судовому засіданні підтвердили факт господарських відносин у липні-листопаді 2011 року.

01 лютого 2013 року до суду від представника ДПІ у Білозерському районі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки представником не вказано підстави для відкладення та не долучено документи на підтвердження обставин.

Таким чином, відповідач не забезпечив явку свого представника, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, надав до суду заперечення.

У своїх запереченнях ДПІ у Білозерському районі просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Термосинтез" проведена на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Білозерському районі Херсонської області ДПС від 11.07.2012 р. № 174. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Атлант-Д" - постачальник послуг з утилізації пивного кизельгура у період липень-листопад 2011 року не мало необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). На думку відповідача, угоди укладені без мети реального настання наслідків і тому не пов'язанні з господарською діяльністю платника податку і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту у липні-листопаді 2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 30.07.2012 р. № 335/23-020/34669087, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0001172301 та № 0001202301. Відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Термосинтез" є юридичною особою, платником податків та перебуває на обліку у ДПІ у Білозерському районі.

11 липня 2012 року ДПІ у Білозерському районі винесено наказ № 174 про проведення позапланової перевірки.

На підставі наказу від 11.07.2012 р. № 174, начальником відділу податкового контролю - інспектором податкової служби І рангу Стрельцовою З.М., в період з 12.07.2012 р. по 25.07.2012 р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Термосинтез" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Атлант-Д" за період з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р., яка оформлена актом перевірки від 30.07.2012 р. № 335/23-020/34669087.

У висновку акту перевірки ДПІ у Білозерському районі зазначено про порушення позивачем:

ч.1 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ "Термосинтез" з постачальником ТОВ "Атлант-Д".

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 49050,85 грн., у тому числі:

- ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 41019,65 грн.,

- ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 49050,85 грн.

2. п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 42653,25 грн., в тому числі:

- липень 2011 року у сумі 18309,33 грн.,

- серпень 2011 року - 10065,90 грн.,

- вересень 2011 року - 7293,75 грн.,

- жовтень 2011 року - 4467,47 грн.,

- листопад 2011 року - 2516,80 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Білозерському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0001202301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 63979,88 грн., з яких за основним платежем на 42653,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 21326,63 грн.; № 0001172301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 61313,57 грн., з яких за основним платежем на 49050,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 12262,72 грн.

ТОВ "Термосинтез" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Херсонській області. Рішенням ДПС у Херсонській області від 23.10.2012 р. № 5772/10/10-206 податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0001202301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 63979,88 грн. залишено без змін; частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. № 0001172301 в частині визначених до сплати 12262,72 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Що стосується позовних вимог в частині визнання дій відповідача з проведення перевірки протиправними.

Податковому органу надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що підставою для винесення наказу від 11.07.2012 р. № 174 про проведення позапланової перевірки ТОВ "Термосинтез" стало отримання відповідачем акта перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 16.01.2012 р. № 4/23-1/37517270 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Атлант-Д" з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за період з 13.05.2011 р. по 31.12.2011 р., яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, а тому оскаржуваний наказ винесено за наявності визначених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстав.

Згідно із абз.2 п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Направлення на проведення перевірки від 12.07.2012 р. № 154 та копію наказу від 11.07.2012 р. № 174 вручено під розписку керівнику ТОВ "Термосинтез" ОСОБА_3 Таким чином всі необхідні умови для початку проведення документальної перевірки ДПІ у Білозерському районі виконано.

Що стосується позовних вимог ТОВ "Термосинтез" про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 р. № 0001172301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 49050,85 грн., № 0001202301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 63979,88 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Представники позивача, вказуючи на правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Атлант-Д", зазначають те, що між позивачем та Миколаївським відділенням ПАТ "САН ІнБев Україна" 04.01.2010 р. укладено договір № 04-1-01/10, відповідно до умов якого ТОВ "Термосинтез" зобов'язується виконати послуги зі збирання та перевезення для подальшої утилізації або видалення відходів використання кизельгура.

Для виконання даного договору позивач уклав з ФОП ОСОБА_6 угоду на розміщення відходів переробки, згідно якого позивач здійснює злив використаного кизельгура та відходів дріжджів, які отримуються внаслідок технологічного процесу виготовлення пива.

Як пояснили представники позивача для виконання зазначених умов договорів, позивач уклав усну угоду з ТОВ "Атлант-Д", відповідно до якої останній зобов'язується виконати послуги з утилізації пивного кизельгура. На підтвердження господарських відносин з ТОВ "Атлант-Д" позивачем надано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, копії прибуткових касових ордерів.

Положеннями ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Атлант-Д" договір у письмовій формі не укладався, у зв'язку з чим не можливо встановити, на яких умовах проводився даний правочин. Будь-яких інших доказів про наявність договірних відносин представниками позивача суду не надано.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже будь - які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вже зазначалося, представниками позивача надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які на думку позивача, підтверджують надання послуг ТОВ "Атлант-Д". У вказаних актах зазначено, що ТОВ "Термосинтез" отримало від ТОВ "Атлант-Д" наступні послуги: утилізація кизельгура, утилізація пивних дріжджів. Між тим, суд зазначає, що утилізація - це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення чи видалення. Однак позивачем жодних доказів підтвердження зазначених у актах здачі-приймання робіт, які виконані ТОВ "Атлант-Д", не надано.

Надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні про перевезення дріжджів пивних, кизельгура не підтверджують нібито виконані ТОВ "Атлант-Д" роботи з утилізації кизельгура та пивних дріжджів, а фіксують факт перевезення. При цьому ТОВ "Термосинтез" декларувало податковий кредит та валові витрати від ТОВ "Атлант-Д" не з господарських операцій щодо перевезення товару, а з виконання робіт по утилізації.

Крім того, суд зазначає, що вивезення пивних дріжджів та кизельгуру здійснювалося з території ВАТ "САН ІнБев Україна", що є виробником алкогольних напоїв, із обмеженим доступом та пропускним режимом. Між тим, будь-яких відміток або штампів відповідальних осіб ВАТ "САН ІнБев Україна" про вивезення пивних дріжджів, кизельгуру з території товариства на товарно-транспортних накладних не має.

Таким чином, податкові накладні покупця ТОВ "Термосинтез", які отримані від постачальника ТОВ "Атлант-Д", не підтверджені документально, а тому не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання податкової вигоди та ухилення від сплати податків, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Білозерському районі виходила з того, що послуги позивачем не придбавались, господарські операції тільки документувались без реального виконання. За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Позивач не спростував належними доказами викладені в акті перевірки відомості, не надав суду доказів підтвердження виконання робіт ТОВ "Атлант-Д" саме по утилізації пивних дріжджів та кизельгуру.

Суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд вважає податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №№ 0001172301, 0001202301 правомірними та прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Термосинтез" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 лютого 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1