Рішення № 29158242, 30.01.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/9768/12

Номер провадження 2/404/140/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді -Панфілової А.В.

при секретарі - Тендюк К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда , Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди в сумі 10000 грн. заподіяної шкоди від незаконного проданого автомобіля ВАЗ-21053 1998 року випуску д\н 25058 ОН, у сумі визначеної експертним висновком за ринковою вартістю на час продажу.

В обгрунтування позову позивач та його представник зазначили, що 24.05.2007 року за виконавчим провадженням № 788 державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Луньовим М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового зобов'язання ОСОБА_1 перенести огорожу, яка розділяє земельні ділянки будинку володінь АДРЕСА_1. Рішення Кіровського райсуду від 18.12.2001року в 2002 році вже було виконане і не підлягало повторному відкриттю провадження.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року, що не потребує доказування певних обставин, визначено дії державного виконавця Луньова по відкриттю виконавчого провадження 24.05.2007 на повторне примусове виконання рішення Кіровського райсуду від 18.12.2001 по справі № 2-237 - 2001 - незаконними, визнано незаконними та скасовані постанови державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24.05.2007 року, як по відкриттю виконавчого провадження від 14.07.2009 року про стягнення з боржника витрат на здійснення виконавчих дій у розмірі 8 230 грн. так і від 14.07.2009 про накладення штрафу в розмірі 16 460 грн., а також визнано незаконним акт опису і арешту майна а/м ВАЗ-21053 1998 року випуску д.н. НОМЕР_1 від 23.05.2010. Колегія суду встановила, що 24.05.2007 року незаконно відкрито виконавче провадження та всі послідуючі виконавчі дії, в наслідок чого сталося протиправне накладення арешту на а/м ОСОБА_1 та його продаж з прилюдних торгів. Згідно вимог частини 3 статті 2 КАСУ встановила, що відповідачем дії вчинені та рішення прийняті з порушенням принципів встановлених п.1, 2, 5 КАСУ не у межах повноважень та не в спосіб, що передбачено законом про виконавче провадження. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.12.11 по справі 4с-2/11 задоволено скаргу позивача до ВДВС Кіровоградського МУЮ визнано незаконною проведену оцінку належного позивачу а/м ВАЗ - 21053 д.н. НОМЕР_1 без врахування певних обставин виконання рішення у 2002 з порушенням вимог ст.. 57 Закону «Про виконавче провадження», як проведеної не за ринкової ціни на день визначення вартості майна, а за якоюсь умовою вимушеного продажу з початковою вартістю 15 973 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні посилаються на ч. 3 ст.11 Закону відповідно до якого визначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Зазначили , що згідно до ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження", збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Законом України "Про державний бюджет України на кожний рік" визначається, що виконання рішень з приводу стягнення коштів з держави здійснюється Державним казначейством України (Державною казначейською службою України).

В обґрунтування моральної шкоди зазначається, що позивач є особою похилого віку, страждає захворюванням серця (гіпертонія). Хвилювання, які виникли з обставинами протиправного арешту, вилучення і продажу автомобіля є для позивача значно шкідливими і значними по глибині хвилювань і негативних наслідків. На утриманні позивача знаходиться внук ОСОБА_4 1989 року народження, який в даний час навчається у навчальному закладі на комерційній формі та потребує матеріальної допомоги, яку позивач не в змозі надати за наслідком вилучення автомобіля. Позивач його доглядає з 2006 року в зв'язку зі смертю батьків. Обставини втручання державної влади у розмірене життя спричинило не тільки розлад його душевного здоров'я, значне хвилювання і розлад спланованого життя, стосунків з внуком, жінкою і оточуючими. Моральна шкода виражена не тільки у фізичному болі і стражданні, які виникли під час пригніченості, розладу психічного здоров'я, недомаганні, втомленості, душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою влади та у зв'язку із обмеженням пересування, вилученням і втратою майна, а також приниженням честі та гідності у зв'язку із протиправною поведінкою. Протистояння з владою триває з 2007 року і досі не завершено за відсутності належної компенсації нанесеної шкоди. Автомобіль, є не тільки засобом пересування особи похилого віку, але і засобом виживання у складних умовах українського життя. За допомогою автомобіля забезпечував себе працею та заробітком, здійснюючи дрібну торгівлю на ринку сільськогосподарською продукцією вирощеною на присадибній ділянці. Дії Кіровського відділу Державної Виконавчої служби потягли за собою необхідність звернення як до органів юстиції, так і до суду, втрати часу та застосування додаткових зусиль для забезпечення захисту. Обставини тривалого затримання автомобіля, відсутність можливості користування привели до багатьох подальших процедур оскарження неправомірності дій відповідача, зумовлюючи, втручання в психічну сферу особи і спричинення моральної шкоди.

Позивач подав до суду уточнення до позовних вимог та просить стягнути спричинену шкоду від незаконного проданого автомобіля ВАЗ-21053 1998 року випуску д.н. 25058 в сумі, визначеній експертним висновком за ринковою вартістю на час продажу, враховуючи, що курс НБУ на даний час змінився і ця вартість становить 18856, 77 грн., збитки понесені за виправлення становища у зв»язку з необхідністю звернення за юридичною допомогою і втягнення в численні процедури судових оскаржень за договором від 07.06.2010 року у сумі 500 грн. та за договором від 16.06.2011 року в сумі 1000 грн. та моральну шкоду в сумі 15000 грн. та компенсувати судові витрати , пов»язані з розглядом справи процедурою апеляційного оскарження (ухвал суду від 06.07.12 та 26.10.12 року) у тому числі і витрати правової допомоги за договором від 10.02.2012 року в сумі 1200 грн.

В судовому засіданні представник відповідача Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда позовні вимоги не визнав та в обґрунтування зазначив, що ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.12.2011 року, скасована ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.05.2012 року, у зв»язку з чим дана ухвала не може служити підтвердженням незаконних дій державного виконавця і не є належним доказом по справі. Зазначив про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги Вищим Адміністративним судом України на постанову Дніпропетровського Апеляційного Адміністративного суду на яку посилається позивач .

В судовому засіданні представник відповідача Державної Казначейської служби України позовні вимоги не визнав та в обгрунтування зазначив, що позов вважає необгрунтованим та таким, шо не підлягає задоволенню.

Прокурор, що вступив в участь по даній справі зазначає, щодо необхідності врахування факту можливості стягнення коштів з держави і можливості скасування постанови Дніпропетровського Апеляційного Адміністративного суду.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

24.05.2007 року за виконавчим провадженням № 788 державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Луньовим М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового зобов'язання ОСОБА_1 перенести огорожу, яка розділяє земельні ділянки будинку володінь АДРЕСА_1. Зазначене пітверджується матеріалами виконавчого провадження (а.с. а.с. 109-140) . Рішення Кіровського райсуду від 18.12.2001року в 2002 році вже було виконано, про, що міститься зазначення в постанові державного виконавця (а.с. 109).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011, що не потребує доказування певних обставин, визнано дії державного виконавця Луньова по відкриттю виконавчого провадження 24.05.2007 на повторне примусове виконання рішення Кіровського райсуду від 18.12.2001 по справі № 2-237 - 2001 - незаконними (а. с. 4). Визнано незаконними та скасовані постанови державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 24.05.2007 року, як по відкриттю виконавчого провадження від 14.07.2009 року про стягнення з боржника витрат на здійснення виконавчих дій у розмірі 8 230 грн. так і від 14.07.2009 про накладення штрафу в розмірі 16 460 грн., а також визнано незаконним акт опису і арешту майна а/м ВАЗ-21053 1998 року випуску д.н. НОМЕР_1 від 23.05.2010.

Визначаючи обставини порушень суб'єкта владних повноважень колегія суду встановила, що 24.05.2007 року незаконно відкрито виконавче провадження та всі послідуючі виконавчі дії, внаслідок чого сталося протиправне накладення арешту на а/м ОСОБА_1 та його продаж з прилюдних торгів.

Колегія виходила з вимог частини 3 статті 2 КАСУ і встановила, що відповідачем дії вчинені та рішення прийняті з порушенням принципів встановлених п.1, 2, 5 КАСУ не у межах повноважень та не в спосіб, що передбачено законом про виконавче провадження, всупереч повноважень, наданих відповідачу цим законом та недобросовісно.

Посилання сторони позивача на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.12.11 по справі 4с-2/11 відповідно до якої задоволено скаргу позивача до ВДВС Кіровоградського МУЮ і визнано незаконною проведену оцінку належного мені а/м ВАЗ - 21053 д.н. НОМЕР_1 без врахування певних обставин виконання рішення у 2002 з порушенням вимог ст.. 57 Закону «Про виконавче провадження», як проведеної не за ринкової ціни на день визначення вартості майна, а за якоюсь умовою вимушеного продажу з початковою вартістю 15 973 грн. є безпідставним , оскільки дана ухвала як і ухвала Апеляційного Суду Кіровоградської області від 23.05.12 року скасовані ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.12 року (а.с. 95-98).

У відповідності до статті 388 ЦК України у випадку продажу майна з прилюдних торгів за процедурою виконання судових рішень (навіть, якщо воно в подальшому визнано незаконним) неможливо повернути це майно оскільки це прямо заборонено законом. У цьому випадку єдиним способом захисту є гарантії визначені ст. 56 Конституції, 1173, 1174 ЦК.

За ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. За ст. 16 ЦК таким захистом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За ст. 22 ЦК під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно до ч.2 ст.86 Закону України "Про виконавче провадження", збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Законом України "Про державний бюджет України на кожний рік" визначається, що виконання рішень з приводу стягнення коштів з держави здійснюється Державним казначейством України (Державною казначейською службою України).

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Постановою КМУ №1232 від 21.12.2005 р. встановлено, що одним з основних завдань Казначейства є управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються (пп.2 п.З); Казначейство відповідно до покладених на нього завдань управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.

Також, пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №.14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону N 202/98-ВР, ст. 86 Закону N 606-ХІУ і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Таким чином, державним органом, що здійснює функції з розпорядження коштами держави і який повинен розраховуватись за збитки спричинені іншим державним органом є Державне казначейство України (на даний час Державна казначейська служба України).

Стаття 23, 1167 ЦК визначає право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення прав особи.

У відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Однак за загальним правилом відшкодування шкоди спричиненої посадовими особами або державним органом здійснюється за рахунок держави тобто Державною казначейською службою України ст. 56 Конституції України, ст. 1174 ЦК.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідачів та думку прокурора , суд дійшов висновку щодо задоволення позову частково, оскільки, відповідно до ст. 61 ЦПК України , обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Так , Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.12 року встановлені ті обставини , на які посилається позивач.

Таким чином , підлягає задоволенню позов в частині стягнення з Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда за рахунок держави через Державну Казначейську службу України на користь ОСОБА_1 - 18638грн. заподіяної шкоди. При визначенні розміру заподіяної шкоди, суд виходить з розміру ринкової вартості без урахування ПДВ, визначеної висновком про вартість автомобіля (а.с. 120), наявного і проведеного в рамках виконавчого провадження у зв»язку з реалізацією даного майна позивача.

При цьому, не підлягає задоволенню позов в частині стягнення моральної шкоди у зв»язку з його недоведеністю, оскільки суду не надано жодного доказу на обгрунтування факту заподіяння моральної шкоди та її розміру, відсутні докази наявності причинного зв»язку між неправомірними діями та тими наслідками , які настали для позивача, про які він зазначає у позові на обгрунтування моральної шкоди.

Згідно ст.ст.84,88 ЦПК України суд стягує з Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда за рахунок держави через Державну Казначейську службу України на користь позивача 107,30 грн. судового збору та 1200 грн. витрат з правої допомоги на підставі договору про надання допомоги саме по розгляду даної справи ( а.с. 210-211) . В іншій частині , судові витрати щодо оплати послуг з правової допомоги не підлягають як такі, що не грунтуються на законі, є безпідставними, оскільки стягнення судових витрат сторін вирішуються під час винесення рішення у кожній конкретній справі.

Виходячи із вищенаведеного та керучись статтями 15, 16, 23, 388, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст.. 86 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст.3, 11, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда , Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції м. Кіровограда за рахунок держави через Державну Казначейську службу України на користь ОСОБА_1 - 18638грн. заподіяної шкоди , 107,30 грн. судового збору та 1200грн. за правову допомогу.

В іншій частитні вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда